|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Костянтинівський державний хімічний завод ( Костянтинівка, Донецька обл.)Є одним із найстаріших підприємств хімічної промисловості країни. Основним продуктом є сірчана і соляна кислоти. Із добрив завод виробляє сульфат калію, простий суперфосфат. ДП "Калійний завод" ВАТ "Оріана" (с. Калуш) Дочірнє підприємство "Калійний завод" ВАТ "Оріана" створено у 1999 році. Основна продукція - каїніт, калімагнезія, поліакриламід. Проектна потужність заводу - 499,2 тис.т калімагнезії в рік. ДП “"Калійний завод" створено на базі заводу калійних добрив ВАТ “Оріана”, який був введений в експлуатацію в 1967 році з метою розробки Калуш-Голинського родовища калійних солей та їх комплексної переробки. Основною продукцією заводу були сульфатні форми калійних добрив (калімагнезія) та каїніт-подвійна сіль калію і магнію. До складу заводу входять Домбровський кар’єр (діючий сировинний підрозділ), цех технологічного автотранспорту, рудник “Ново-Голинь” (знаходиться у стадії ліквідації), рудник “Пійло” (в стадії будівництва). Сульфатна фабрика та фабрика грануляції. Запаси родовища складають 500 млн. куб.м руди. До 1996 року завод працював рентабельно. Через важкий фінансовий стан в жовтні 2001 року було зупинено випуск калімагнезії галургійним методом. З 2006 року не веде виробничої діяльності. ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана», що знаходиться в районному центрі Івано-Франківської області місті Калуш, разом із Бурштинською ТЕС входить до сотні найбільших забруднювачів природи серед промислових об’єктів в Україні. Із-за діяльності такого гіганта хімічної промисловості Калуський район вважають екологічно небезпечною територією. Основні проблеми, що постають перед Калуським регіоном - це небезпека забруднення вод, засолення ґрунтів та просідання землі над рудниками підприємства. Через відсутність обігових коштів рекультивація відвалів кар’єру проводиться незадовільно. Обвали в Калуші траплялись уже неодноразово, найбільший з них стався наприкінці 80-х років, коли під землею опинились житлові будинки, гаражі, тощо. Зараз на площі над шахтами розташовано більше 1300 будинків п’ятьох населених пунктів та 23 промислові споруди. Проблема набуває ще більших масштабів, адже несанкціоноване будівництво на території над шахтами підприємства триває і до нині. Проблема засолення ґрунтів може перетворитись в екологічне лихо. Адже, під загрозою засолення опинилось близько 150 га земельної площі. Наслідки потрапляння солі в ґрунт призведуть до вимирання рослинності на величезній території. Заповнення відходами кар’єрів та сховищ підприємства близьке до межі. При прориві дамб розсоли можуть потрапити у водну систему річки Дністер і спричинити екологічну катастрофу європейського масштабу. В останні 10 років, відколи підприємство не працює, з зоні його діяльності накопичилося багато відходів. Недостатнє фінансування природоохоронних робіт з відновлення виробництва калійних добрив (з 2003 по 2006 недофінансовано понад 35 мільйонів грн) не дозволяє утримувати техногенно-екологічну ситуацію в безпечному руслі. Через незаповнені порожнини в рудниках існує небезпека інтенсивного просідання земної поверхні, на якій розташовані більше 1300 житлових будинків п'яти населених пунктів та 23 промислові споруди. У відвалах накопичено майже 19 млн. кв.м соленосних глин; ареал забруднення підземних вод перевищує 140 га і поширюються в напрямку до річок Лімниця та Дністер; хвостосховища заводу заповнені відходами комплексної переробки і під час інтенсивних опадів можливий прорив розсолів через дамбу. Тому “у зв’язку із відсутністю інвесторів” є потреба виокремити зі складу активів ВАТ “Оріана” калійне виробництво і створити на його базі державне підприємство та забезпечити поетапне фінансування проекту. На цей час інститутом ВАТ “Гірхімпром” розроблено проект “Консервація Домбровського кар’єру та відновлення екологічної рівноваги в зоні його діяльності", який на основі проведеної комплексної державної експертизи, затверджений в установленому порядку наказом Мінпромполітики (21.08.2009 р.). Государственн ое горно-химическо е предприяти е ГГХП "Полиминерал" (Стеб н ик, Львовская обл.) Горно-химическое предприятие “Полиминерал” специализируется на производстве калийных минеральных удобрений и дорожной технической соли. ГГХП «Полиминерал» специализируется на разработке Прикарпатского калийного бассейна, обладающего разведанными запасами более 7 млрд т калийных руд. Крупнейшие традиционные потребители — калушское государственное ДП «Калийный завод» ОАО «Ориана» и Константиновский химический завод (Донецкая обл.) На Стебницком ГГХП "Полиминерал" в результате затопления дренажными водами находится на грани экологической катастрофы рудник № 2. Разрушение стен камер шахты может вызвать провал земной поверхности. Развитие карстообразований привело к проседанию земной поверхности в квартале индивидуальной жилой застройки в г. Стебнике и создает угрозу разрушения автодороги Дрогобыч - Трускавец и расположенных рядом коммуникаций. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |