АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Маркування органічних продуктів

Читайте также:
  1. Ветсанекспертиза м'яса та м'ясопродуктів
  2. Виробництво м’яса, молока, м’ясо-молочних продуктів
  3. Маркування та зв’язування на фотографії Photo 2
  4. Машини і механізми для різання харчових продуктів.
  5. ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ОБСМАЖУВАННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
  6. Обладнання для перевезення і приймання сировини і продуктів, їх дозування.
  7. Обладнання для транспортування сировини і продуктів
  8. ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ФІЛЬТРУВАННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
  9. Обладнання нафтосховищ. Організація приймання і відпуску нафтопродуктів.
  10. Основні маркування
  11. Особливості методів аналізу органічних лікарських засобів.

Використання «органічний», «еко», «біо» і інших понять, які викликають у споживача асоціацію з «органікою», окремо або у словосполученнях можна лише тоді, якщо даний продукт відповідає вимогам органічного законодавства і його виробництво сетрифіковане як органічне. При цьому, контролюють використання таких понять і в назві торгової марки. В Україні немає вимог до маркування органічних продуктів.

Коли йдеться про органічну продукцію й розвиток її ринків, надзвичайно велику роль відіграє “органічна” гарантійна система, що включає спеціалізовані інспекційні та сертифікаційні органи. Ця система в своїй діяльності використовує як правові норми, що встановлюють обов’язкові вимоги в рамках державного регулювання, так і певні визначені стандарти, які є добровільними угодами — результатом досягнення визначеного консенсусу споживачів і виробників товарів і послуг. У сучасному світі переважає тенденція заміни правових норм щодо органічної продукції стандартами, оскільки останні є простішими в застосуванні й легше піддаються міжнародній гармонізації, а також через політику дерегулювання, до якої вдаються в багатьох країнах [16].

Система інспекції органічної продукції в більшості країн ЄС є змішаною — державно-приватною. Державні органи здійснюють акредитацію приватних сертифікаційних установ та нагляд за їх діяльністю. Ті, своєю чергою, контролюють виробників сільгосппродукції та переробні підприємства й сертифікують їхню продукцію згідно з тими або іншими “органічними” стандартаим, що повинні бути узгоджені з базовими стандартами IFOAM. Експорт органічної продукції в ЄС з інших країн передбачає обов’язкову наявність сертифікату, виданого акредитованою в ЄС сертифікаційною установою [16].

У такий спосіб ця гарантійна система (сертифікації, інспекції та маркування) забезпечує відповідність органічним стандартам усього процесу сільськогосподарського виробництва й переробки до рівня кінцевої продукції, включно з її пакуванням, маркуванням та доставкою споживачам [16].

В Україні на сьогодні налічується вже понад 70 “органічних” господарств, проте всі вони сертифіковані іноземними сертифікаційними компаніями відповідно до західних “органічних” стандартів. Роботи із створення вітчизняного сертифікаційного органу та власних “органічних” стандартів в Україні тільки розпочалися. Велику допомогу в цьому надає Швейцарське агентство зі співробітництва та розвитку (SDC) та Швейцарський державний секретаріат з економічних питань (SECO).



Триває робота з підготовки проекту закону України “Про органічне сільське господарство”, який має регулювати всю діяльність з органічного виробництва. Тому, щоб не допустити “лінгвістичного хаосу”, недобросовісної конкуренції, фальсифікацій та непорозумінь, дуже важливо законодавчо закріпити використання в Україні лиш одного з наведених вище термінів, а саме: “органічний”, коли йдеться про органічне сільське господарство та його продукцію, і надати чіткі й зрозумілі визначення: що саме розуміють під термінами “органічне сільське господарство” та “органічні продукти харчування”.

Екологічне маркування продукції – один із інструментів екологічної політики товаровиробника. Знак екологічного маркування – це графічне зображення та/або заява, що інформує про загальну екологічну характеристику одного чи декількох екологічних аспектів продукції (товарів чи послуг).

Загальна мета екологічного маркування – доведення до споживачів інформації щодо впливу продукції на стан навколишнього середовища і здоров’я людини і навпаки – навколишнього середовища на продукцію, протягом всього життєвого циклу: від її виготовлення до утилізації (рециклінгу).

Необхідність екологічного маркування в Україні виникла, коли на ринку з’явились різні екологічні маркування та декларації (наприклад, «натуральна», «екологічно чиста» тощо), які зазначено на продукції незалежно від її складу й місця на ринку. Це призвело до необхідності впровадження механізму контролю споживчого ринку щодо підтвердження надійності інформації екологічно маркованої продукції відповідно до нормативно-технічних вимог чинного законодавства, з метою захисту українського ринку від недобросовісної конкуренції із застосування екологічного маркування, яке вводить в оману споживачів. Програма екологічного маркування в Україні впроваджується з 2002 року з ініціативи Всеукраїнської громадської організації «Жива планета» та сприянням Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

У рамках “Програми екологічного маркування в УкраїніВсеукраїнської громадської організації “Жива планета” знак маркування “Екологічно чисто та безпечно” надають продукції, яка пройшла процедуру сертифікації, відповідно до міжнародного стандарту ISO 14024, в міжнародній системі незалежної сертифікації SIC (System of Independent Certification). Знак маркування “екологічно чистий” надають продукції після її сертифікації в органі з добровільної сертифікації (ОДС) (реєстраційний № ОДС-42 Держстандарту України від 04.01.2002 р.) еколого-медичного науково-виробничого підприємства “Екомедсервіс” [16].

Згадані види екологічної сертифікації є необов’язковими та свідчать про відповідність низці певних екологічних вимог. Тобто вираз “екологічно чисто та безпечно” вказує на те, що умови виробництва, застосовані технології та отримана продукція не спричиняють або мінімізують шкоду навколишньому середовищу протягом усього життєвого циклу продукції— від створення до утилізації. Таке маркування можна побачити на продукції будь-якої галузі — від побутової техніки й комп’ютерів до косметичних засобів та навіть синтетичних агрохімікатів. Звичайно, що такі сертифікація й маркування не мають жодного відношення до продукції органічного сільського господарства та органічних продуктів харчування [16].

Зміст


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)