Основні етапи точного землеробства

Точне землеробство включає в себе велику кількість елементів, але всіх їх можна розбити на три основних етапи:

1. Збір інформації про господарство, поле, культуру.

Створення електронних карт полів (контурів) за допомогою GPS-приймача, спеціалізованого програмного забезпечення (ГІС). Уточнення контурів та площ полів.

Агрохімічне обстеження з використанням мобільного комплексу (ґрунтовий пробовідбірник, GPS-приймач, бортовий комп’ютер та спеціалізоване програмне забезпечення.

Проведення точного агрохімічного аналізу ґрунту з підтриманням GPS приваблює все більше виробничників. Фіксуючи місця відбору зразків грунту, з’являється можливість перевірити і порівняти результати до і після проведення удобрення. Для більшості господарств це є початком точного землеробства. План відбору зразків базується на вивченні карти грунтів. Також може бути використаний показник електропровідності грунту, який дозволяє виділити різні типи грунтів в межах поля. Застосування GPS-приймача дозволяє встановити точні координати відбирання проби. Середній зразок як правило складається з не менше як 20 точкових проб, які відбираються з растра не більше 3-5 га [2].

Серед показників, які визначають в грунті, потрібно назвати основні: рН, електропровідність, вологість, гранулометричний склад, вміст елементів живлення тощо [2].

Показник рН істотно впливає на доступність елементів живлення для рослин. Однакове за нормою вапнування грунту призводить до того, що легкі грунти швидко перенаситяться вапном і різко підвищать рівень рН. Це призводить до того, що деякі мікроелементи (бор, манган) стають важко доступними для рослин. На важких грунтах норма вапна може виявитись недостатньою [2].

Гранулометричний склад грунту впливає на запаси калію в грунті, оскільки резервом калію в грунті є глинисті мінерали. Доступна волога в грунті визначається його гранулометричним складом і впливає на доступність елементів живлення рослинам [2].

Електронна карта полів:

- Дає можливість вести облік та контроль всіх сільськогосподарських операцій, оскільки ґрунтується на точних даних: площі полів, відстані доріг тощо.

- Допомагає провести повний аналіз умов, які впливають на ріст рослин на даному полі, або на ділянці 100х100 м.

- Дозволяє оптимізувати виробництво з метою отримання максимального прибутку, а також раціональне використання в виробництві ресурсів.

Складною проблемою постала прив’язка результатів агрохімічного аналізу до координат відбирання проб і передача цих даних на агрегат для внесення добрив. Простим вирішенням цього питання є ротаційний пристрій, вимірювальним елементом якого є колесо трактора або машини, а реєструючим – лічильним числа обертів, шкала якого проградуйована в метрах. Відхилення показників по довжині гону 1000 м не перевищує 2 м.

Іншим досягненням є розробка радіосистем, в які входять комп’ютеризована базова радіостанція з приймачем, розміщеним в приміщенні господарства, а прилад для передавання сигналу – на польових агрегатах. За допомогою такого пристрою можна знаходити координати 200 агрегаті, що працюють в радіусі до 15 км з точністю до 10 м.

Перспективним є використання глобальної супутникової мережі GPS і установлених на агрегатах приймачів. Система з достатньо високою точністю визначає географічні координати агрегату, але часто досить дорога [ 1 ].

2. Аналіз інформації та прийняття рішень

По результатам агрохімічного обстеження створення рекомендацій та аплікаційної (технологічної) карти для внесення добрив по технології точного землеробства диференційовано.

Диференційне внесення мінеральних добрив на сьогоднішній час є основним елементом в точному землеробстві. Завдяки диференційованому внесенню мінеральних добрив досягається економія біля 20% на добривах та підвищення врожайності на 15% та більше.

Разом з тим застосування такої технології пов’язане з великими трудовими і фінансовими витратами. У зв’язку з цим у різних країнах почали розробляти способи і засоби для спрощення і зниження вартості агрохімічного аналізу грунту, в тому числі через врожайність вирощеної культури на окремих ділянках поля. Для цього, наприклад, зернозбиральні комбайни обладнюють електронним пристроєм, що дозволяє проводити дробний облік врожайності і записувати ці дані покоординатно в бортовий комп’ютер. Проте, карта врожайності може служити лише засобом обґрунтування необхідності диференційованого застосування добрив або визначення аномальних зон і відбирання проб грунту для агрохімічного аналізу лише в цих зонах [1].

Одне із кардинальних рішень було запропоновано англійською фірмою KRM – оцінювати вміст азоту, фосфору і калію в грунті шляхом фотографування полів в інфрачервоних променях на спеціальну плівку з допомогою літака або супутника Землі [1].

Ще більше спрощує агрохімічний аналіз грунту створений у 1994 р. англійською фірмою Challeng Agriculture оптичний пристрій. Вміст в грунті азоту, фосфору, калію і інших елементів визначають шляхом вимірювання в двох точках відображеного світла вибраної смуги спектра. Він може обробляти більше 30 параметрів. У 1998 р. прилад аналогічного призначення розробили в Китаї [ 1 ].

Система комп’ютерного моніторингу врожайності – ефективний засіб визначення зміни рівня вологості та врожайності на полях господарства. З врахуванням даних про те, яка ділянка поля приносить більший врожай, виходячи з оптимізації витрат та отримання максимального прибутку, приймається рішення про диференційну обробку поля.

3. Виконання рішен ь – проведення агротехнологічних операцій

Перший експериментальний зразок дводискової відцентрової машини для диференційованого внесення одного виду мінеральних добрив продемонструвала у 1994 р. компанія KRM. Вміст елементів живлення в грунті визначали методом інфрачервоного фотографування поля з супутника Землі з наступною побудовою картограми поля, а координати агрегату встановлювали за допомогою системи GPS. Для безпосередньої зміни дози внесених добрив використовується електронний пристрій Calibrator 2002, що функціонально сполучений з комп’ютером (в якому записана картограма удобрення поля) і системою GPS [ 1 ].

Диференційоване внесення добрив дозволяє до 10% зекономити витрати на них [2].

ТЕМА 6

Поиск по сайту: