Проходження державної служби

Закон України “Про державну службу” 1993 р. передбачає такий процесуальний аспект державної служби, як її проходження, що включає порядок прийняття, перебування й звільнення зі служби. Закон гарантує просування по службі, за умови успішного виконання посадових обов'язків, з урахуванням результатів стажування, проходження, підвищення кваліфікації чи перекваліфікації, рекомендації атестаційної комісії. Встановлено порядок відставки осіб, що заміщають конституційні і адміністративні посади, називаючи тимчасову відставку, за заявою особи, яка займає вищу чи головну державну посаду, у зв'язку зі скасуванням державної посади. У такий спосіб законодавство надає державним службовцям додаткові гарантії від неправомірного звільнення. Прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої категорії, передбачених статтею 25 цього Закону, здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України. А наприклад, проведення конкурсу для вступу на державну службу державних службовців першої-третьої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України, відповідним Порядком, що затверджений 21 лютого 2007 року Постановою Кабінету Міністрів України №272.[55]

Конкурс із зарахування до кадрового резерву на посади державних службовців першої - третьої категорії є одним із заходів, що забезпечує реалізацію громадянами рівного права доступу до державної служби.Він проводиться щороку у грудні. Рішення про дату проведення конкурсу приймається керівником державного органу, який своїм наказом утворює комісію у складі,голови, секретаря і членів комісії.

Головою конкурсної комісії є заступник керівника державного органу.До її складу входять також керівники кадрової та юридичної служб, а також окремих структурних підрозділів апарату державного органу, представники Головдержслужби або його територіальних органів.

До участі у конкурсі допускаються особи,які:

- є громадянами України;

- вільно володіють державною мовою;

- мають повну вищу освіту;мають стаж державної служби чи служби в органах місцевого самоврядування не менш як п'ять років та займають (займали) посади в державних органах чи органах місцевого самоврядування не ниже четвертої категорії.

До участі у конкурсі не допускаються особи, які: досягли встановленого законом граничного віку перебування на державній службі; визнані в установленому порядку недієздатними; мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади державного службовця; позбавлені права займати відповідні посади в установленому законом порядку на визначений строк; в інших випадках, установлених законами.

Особи, які подали до державного органу документи для участі у конкурсі, є претендентами для зарахування до кадрового резерву (далі - претенденти).

Народні депутати України, державні службовці та посадов особи місцевого самоврядування, які займали посади першої, другої категорії не менш як два роки, зараховуються до кадрового резерву без конкурсного відбору за умови подання документів у визначений строк.

Державний орган, у якому проводиться конкурс, зобов'язаний опублікувати відповідне оголошення в офіційному друкованому виданні, а також розмістити його у визначеному місці в приміщенні органу та на своєму офіційному веб-сайті.

В оголошенні про проведення конкурсу повинні міститися такі відомості: найменування державного органу із зазначенням його адреси та номерів контактних телефонів; перелік посад, на які формується кадровий резерв; основні вимоги до претендентів, визначені цим Порядком; строк прийняття документів - протягом 30 календарних днів після опублікування оголошення; дата, місце і час проведення співбесіди.

В оголошенні може міститися додаткова інформація, що не суперечить законодавству про державну службу.

Особи, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, подають до конкурсної комісії такі документи:

заяву про участь у конкурсі;

копію першої та другої сторінок паспорта громадянина України;

заповнену особову картку форми П-2 ДС;

фотокартку розміром 4 х 6 сантиметрів.

Може подаватися також додаткова інформація стосовно освіти, досвіду роботи, професійного рівня і репутації (копії документов про підвищення кваліфікації, присвоєння наукового ступеня або вченого звання, характеристики, рекомендації, наукові публікації тощо).

Забороняється вимагати відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Подані претендентами документи і матеріали конкурсної комісії зберігаються у кадровій службі державного органу.

Відбір претендентів здійснюється у формі співбесіди, яка проводиться конкурсною комісією з метою об'єктивної оцінки їх знань, управлінських, організаційних і аналітичних здібностей, комунікативності.

Засідання конкурсної комісії вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менш як 2/3 її складу.

Рішення конкурсної комісії приймається простою більшістю голосів присутніх на її засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.

Засідання конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами комісії і подається керівникові державного органу не пізніше ніж через два дні після голосування. Кожний член комісії може додати до протоколу свої окремі пропозиції.

Конкурсна комісія на підставі протоколу засідання готує список осіб, рекомендованих для зарахування до кадрового резерву, згідно з додатком та подає його керівникові державного органу.

Головдержслужбі зазначений список подається державним органом у трьох примірниках з біографічними довідками.

Конкурсна комісія повідомляє претендентам про результати конкурсу протягом трьох днів після його проведення та розміщує відповідну інформацію у визначеному місці в приміщенні органу і на своєму офіційному веб-сайті.

Рішення конкурсної комісії може бути оскаржено керівнику державного органу протягом трьох днів після ознайомлення з рішенням.

Рішення керівника державного органу може бути оскаржено у порядку, визначеному законодавством.

Державно-службові відносини виникають у результаті однобічного рішення державного органу (посадової особи), яке, по-перше, юридично закріплює вступ громадянина на державну службу, по-друге, є основою для виконання ним службових обов'язків на даній посаді; по-третє, визначає момент виникнення його обов'язків перед державою, а також службових і особистих прав. Призначення на державну посаду - це юридичний акт компетентного державного органу або посадової особи.

Просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування, може здійснюватися керівником відповідного Державного органу без конкурсного відбору.

При прийнятті на державну службу для особи, яка претендує на посаду державного службовця, може встановлюватися випробування терміном до шести місяців, а зараховані на службу можуть проходити стажування терміном до двох місяців із метою набуття практичного досвіду та перевірки ділових якостей.

Важливе місце при проходженні державної служби відводиться службовій кар'єрі. Державна служба як правовий інститут становить собою сукупність правових норм, які регулюють відносини, що складаються в процесі організації державної служби та виконання державними службовцями покладених на них завдань. Суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення державної служби, є різноплановими і великими за своїм обсягом. Одні з них складаються в процесі організації державної служби, інші — при практичному її здійсненні.

Президент України, Голова Верховної Ради України, члени Уряду України, глави місцевих державних адміністрацій мають право самостійно добирати та приймати осіб на посади своїх помічників, керівників прес-служб, радників і секретарів згідно з штатним розписом і категорією, що відповідає посаді (патронатна служба). Порядок перебування на державній службі таких осіб установлюється відповідними органами.

Встановлення категорій посад та рангів державних службовців має велике значення для забезпечення ефективності державної служби, стабільності кадрів, оскільки дозволяє вирішувати багато питань, пов'язаних з підготовкою, підбором, розстановкою кадрів, їх перепідготовкою, підвищенням кваліфікації, просуванням по службі, а також оплатою праці та пенсійним забезпеченням.

Результати підвищення кваліфікації є однією з підстав просування по службі. Законом «Про державну службу» (розділ VI) передбачені підстави припинення державної служби.

Державно-службові відносини можуть бути припинені за двома обставинами:

а) у зв'язку із звільненням;

б) у зв'язку з відставкою.

Ці підстави характерні для більшості державних службовців і встановлені законодавством про працю і Законом України "Про державну службу", проте для певної категорії державних службовців ці питання регулюються окремими законами, положеннями, стандартами та іншими актами[56].

Поиск по сайту: