Державної ветеринарної медицини на 2005 рік

. районної лікарні

Начальник__________________

державної ветеринарної медицини.

Бухгалтер______________________

О

У статті 1 "Заробітна плата" передбачають витрати на заробітну плату за встановленими посадовими окладами, ставками, розцінками всім штатним працівникам; виплату надбавок до заробітної плати за ви­слугу років, за шкідливість, за роботу в сільській місцевості, за почесні звання.

До статті 2 "Нарахування на заробітну плату" відносять витрати для сплати внесків на державне соціальне страхування із заробітної плати згідно із статтею 1.

До статті 3 "Канцелярські та господарські витрати" відносяться ви­трати на придбання канцелярських матеріалів, виготовлення та при­дбання книг і бланків обліку та звітності, книг для діловодства; типо-графські витрати; оплата послуг обчислювальних центрів; витрати на зв'язок (абонентська плата за телефон, міжміські розмови, оплата по­штових відправлень); витрати на придбання довідкової та періодичної літератури; господарські витрати (наймання приміщень, опалення, осві­тлення, водопостачання, каналізація, оплата палива, електроенергії, во­ди, поточний ремонт); витрати на оплату квартир та комунальних по­слуг; витрати на утримання автомобільного та вантажного транспорту.

В статті 4 "Відрядження та службові роз'їзди" передбачаються ви­трати на оплату проїзду, добових та квартирних при службових відря­дженнях; підйомних та добових при переміщенні працівників; відря­джень на курси та в навчальні установи.

До статті 5 "Витрати навчальні, на науково-дослідні роботи, при­дбання книг для бібліотек" відносяться витрати на придбання матеріалів та предметів для навчально-дослідної роботи, літератури з питань ве­теринарної медицини.

До статті 6 "Придбання медикаментів та перев'язувальних засобів" відносяться витрати на придбання медикаментів та інших засобів для лікувальних установ, плівок для рентгенівських знімків, матеріалів для проведення аналізів.

В статті 7 "Придбання обладнання та інвентаря" плануються витра­ти на придбання ветеринарного обладнання, інструментів, апаратури, приладів; столів, шаф, стільців та інших канцелярських меблів, вішалок, стінних годинників, обчислювальних приладів, друкарських машинок, комп'ютерної техніки тощо.

До статті 9 "Придбання м'якого інвентаря та обладнання" відносять­ся витрати на виготовлення та придбання спецодягу, спецвзуття, попе­реджувальних пристосувань, спецобмундирування, м'яких меблевих ку­точків.

У статтях 8, 10, 11 передбачаються витрати відповідно до назв цих статей.

У статті 12 "Інші витрати" передбачаються кошти на виготовлення почесних грамот, фінансування науково-дослідних госпрозрахункових робіт, преміювання працівників у межах сум, виділених у встановленому порядку.

Кошторис передбачає витрати на рік по кожній статті з розподілом на чотири квартали.

Витрати на утримання підпорядкованих районним чи міським лікар­ням установ ветеринарної медицини (дільничні лікарні, дільниці, пункти ветеринарної медицини) включаються також у кошторис витрат з роз­поділом по цих установах.

Підкреслюємо, що окремо складаються кошториси витрат на фінан­сування з державного бюджету та на витрачання позабюджетних коштів.

По закінченні календарного року складається та представляється фінансуючому органу звіт про виконання кошторису витрат із вказівкою витрат по кожній статті.

Важливого значення для забезпечення нормальної роботи установи набуває дотримання фінансової дисципліни. Керівник (він же розпоряд­ник кредитів) не повинен допускати перевитрачання коштів та ретельно поквартально притримуватися сум по кожній статті кошторису. На нього покладена відповідальність за збереження та правильне використання матеріальних цінностей лікарні, лабораторії чи інших установ ветери­нарної медицини.

Бухгалтерський облік в установах ветеринарної медицини ве­деться у відповідності з Інструкцією Міністерства України. Відповідаль­ність за ведення бухгалтерського обліку та його організацію покладаєть­ся на керівників та бухгалтерів установ ветеринарної медицини.

У зв'язку з централізацією бухгалтерського обліку у сільських райо­нах створені при районних державних лікарнях ветеринарної медицини централізовані бухгалтерії за рахунок штатів бухгалтерів лікарні, держа­вної лабораторії ветеринарної медицини, інкубаторно-птахівничої стан­ції та інших невеликих установ.

При централізації бухгалтерського обліку керівники установ ветери­нарної медицини зберігають право: заключати угоди на надання ветери­нарних послуг, трудові угоди на виконання робіт, видавати аванси своїм співробітникам на господарські потреби; оплачувати витрати за рахунок асигнувань, передбачуваних кошторисом, витрачати матеріали, затвер­джувати авансові звіти, документи по інвентаризації, акти на списання

непридатних для використання основних засобів та інших матеріальних цінностей.

Законодавством України встановлено, що платежі за забов'язан-нями між державними, кооперативними, громадськими організаціями проводяться у порядку безготівкових розрахунків через кредитні устано­ви, у яких вказані організації зберігають свої грошові кошти.

Розрахунки готівкою допускаються лише в окремих випадках.

Установи ветеринарної медицини відкривають розрахункові та по­точні рахунки в кредитних установах, ведуть відповідні фінансові опера­ції в межах кошторисних асигнувань (як з державного бюджету, так і по­забюджетних асигнувань).

Не користуються правом розпорядження кредитами дільничні лі­карні, дільниці, пункти, лабораторії ветсанекспертизи на ринках.

Установи та організації можуть розпоряджатися грошовими кошта­ми лише у відповідності з цільовим призначенням цих коштів і розпоря­дник не може на свій погляд перераховувати кошти з рахунку організації на цілі, не передбачені планом кредитування.

Щоб провести відповідні платежі, кредитній установі пред'являють платіжне доручення, підписане розпорядником кредитів та бухгалтером і скріплене гербовою печаткою.

Шляхом бухгалтерського обліку повинен систематично контролюва­тися хід виконання кошторису витрат, стан розрахунків з підприємства­ми, організаціями, окремими особами, збереження грошових коштів та матеріальних цінностей.

Бухгалтери установ ветеринарної медицини зобов'язані: здійснюва­ти попередній контроль за своєчасним та правильним веденням доку­ментів та законністю фінансових операцій; контролювати правильне та економне витрачання коштів у відповідності з кошторисом; здійснювати облік прибутків та витрат за кошторисом позабюджетних коштів; нара­ховувати і своєчасно проводити розрахунки з установами, організаціями, підприємствами; приймати участь у проведенні інвентаризації грошових коштів, розрахунків та матеріальних цінностей; проводити інструктаж матеріально відповідальних осіб з питань обліку та збереження ціннос­тей; складати і представляти у встановлені терміни бухгалтерську звіт­ність; складати і погоджувати з керівниками установ ветеринарної меди­цини кошториси витрат; надійно зберігати бухгалтерську документацію.

Оплата праці спеціалістів ветеринарної медицини. В залежності від сфери діяльності працівників ветеринарної медицини, форм органі­зації їх справи, існують різні системи, форми та розміри оплати праці. В

державних установах ветеринарної медицини застосовується диферен­ційована оплата праці на основі єдиної тарифної ставки, затвердженої Урядом України. Розміри окладів та ставок періодично переглядаються та уточнюються. В різних господарствах, акціонерних товариствах та інших підприємствах АПК, що мають власну виробничу службу, засто­совується почасово-преміальна оплата праці. Протягом року спеціалісти отримують заробітну плату за посадовим окладом і тарифною ставкою, в кінці року може видаватися премія за підсумком господарсько-фінан­сової діяльності підприємства. Після переведення підприємств агропро­мислового комплексу на повний госпрозрахунок у них самостійно вста­новлюють систему, форми та розміри оплати праці працівників ветери­нарної медицини.

Затверджений перелік доплат та надбавок до тарифних ставок і по­садових окладів за сумісництво професій (посад), за роботу з шкідливи­ми і особливо шкідливими умовами праці (відповідно 12% і 24%), за ро­боту в нічний час (10%), ненормований робочий день водіїв автомобілів (25%). Цією ж постановою передбачені надбавки за професійну майсте­рність, класність, категорійність, високі досягнення в праці тощо.

Рекомендовано виплачувати надбавки до заробітної плати за ква­ліфікацію магістра - 15%, почесне звання - 20%, за науковий ступінь кандидата та доктора наук - відповідно 25 та 50%.

Для лікарів ветеринарної медицини встановлено чотири кваліфіка­ційні категорії, при підвищенні яких збільшується заробітна плата.

1. Звання лікаря ветеринарної медицини - спеціаліста за спеціаль­
ностями та профілем, передбаченими номенклатурою лікарських спеці­
алістів.

2. Друга кваліфікаційна категорія присвоюється лікарям при стажі
роботи не менше 5 років, а в установах дільничного типу, лікарям з хво­
роб молодняку, неплідності та епізоотологам при стажі не менше 3 ро­
ків.

3. Перша кваліфікаційна категорія - відповідно при стажі не менше
7 років та 5 років.

4. Вища кваліфікаційна категорія - також відповідно при стажі не
менше 10 років та 7 років.

У різних сферах ветеринарної діяльності існують різні системи пре­міювання працівників ветеринарної медицини згідно "Положення про преміювання працівників установ державної ветеринарної медицини МСПП України", затверджене 09.03.1994 р. Працівників установ, за яки­ми закріплені зони обслуговування, преміюють за:

- своєчасне і якісне виконання плану протиепізоотичних, оздоров­
чих заходів та лабораторну діагностику у розмірі до 50% загальної суми
премії;

- запобігання виникнення та розповсюдження хвороб - 30%;

- збільшення виходу приплоду на 100 маток наявних на початок
року в порівнянні з відповідним періодом минулого року-20%.

Працівників, за якими не закріплені зони обслуговування премію­ють за:

- своєчасне і якісне виконання планів ветеринарних заходів - 30%;

- своєчасну лабораторну діагностику небезпечних хвороб - 20%;

- якісну ветеринарно-санітарну експертизу - 30%;

- недопускання розповсюдження хвороб через продукти - 20%.
Преміювання проводиться поквартально при виконанні показників

за квартал у розмірі до 1,2 посадового окладу. Максимальний розмір премії не може перевищувати 0,4 посадового окладу за місяць або 4,8 посадового окладу за рік. При невиконанні одного з показників премія зменшується на 50%.

Спеціалістів ветеринарної медицини господарств преміюють за отримання прибутку, економію від зниження собівартості продукції. Спе­ціалістів ветеринарної медицини установ, переведених на госпрозраху­нок, преміюють за особистий внесок в ефективну діяльність установи. Премії максимальними розмірами не обмежуються.

Контрольні запитання

1. Перерахуйте джерела фінансування ветеринарних заходів.

2. На що витрачаються бюджетні асигнування?

3. Які заходи фінансуються за рахунок коштів державного бюджету?

4. Які заходи проводяться за рахунок власників тварин та продукції?

5. Розкажіть про порядок формування тарифів на ветеринарні роботи та
послуги.

6. Яка методика складання плану фінансування ветеринарних заходів?

7. Яка методика складання кошторису витрат установи ветеринарної ме­
дицини?

8. Які особливості бухгалтерського обліку в установах ветеринарної меди­
цини?

9. Який порядок оплати праці та преміювання спеціалістів ветеринарної
медицини?

6.2. Організація ветеринарного постачання

Діяльність спеціалістів ветеринарної медицини базується на засто­суванні різних методів профілактики, діагностики та терапії хворих тва­рин, проведенні ветеринарно-санітарних заходів в тваринництві з вико­ристанням широкого асортименту лікарських, біологічних, хіміотерапев­тичних препаратів, дезінфікуючих засобів та інших матеріалів, а також різноманітної техніки - спеціальної апаратури, приладів, інструментарію і різноманітного інвентарю.

Потреби в них з розвитком тваринництва постійно збільшуються. Розширенню їх номенклатури сприяють досягнення науки та техніки, розвиток відповідних галузей промисловості.

Великі та складні завдання матеріально-технічного забезпечення служби ветеринарної медицини в Україні покладені на організації зоове­теринарного постачання, які знаходяться в системі вищого сільськогос­подарського органу держави.

Ветеринарне постачання - діяльність системи установ та організа­цій із забезпечення державної, відомчої і приватної служб ветеринарної медицини майном та товарами, необхідними для виконання ними діаг­ностичних, профілактичних, лікувальних і ветеринарно-санітарних захо­дів.

Особливості ветеринарного обслуговування тваринництва вимага­ють організації надійного забезпечення установ ветеринарної медицини, сільськогосподарських підприємств усіх форм власності, приватних під­приємців та індивідуальних власників худоби всім необхідним для висо­коякісної роботи спеціалістів ветеринарної медицини.

Тому держава організовує та розвиває виробництво медикаментів, дезінфікуючих засобів, ветеринарного інструментарію, спеціальної апа­ратури та обладнання. Планомірно розвивається медична та хімічна промисловість. За роки незалежності створена і зростає ветеринарна промисловість, яка забезпечує тваринництво біологічними препаратами, дезінфектантами, антипаразитарними засобами, інструментами та об­ладнанням для ветеринарних цілей.

Поиск по сайту: