Нормування праці спеціалістів ветеринарної медицини в сільськогосподарських підприємствах агропромислового комплексу

У сільськогосподарських підприємствах агропромислового комплек­су штати спеціалістів ветеринарної медицини рекомендовано планува­ти, виходячи з науково-обґрунтованих норм праці, які повинні слугувати

покращанню використання трудових ресурсів, вдосконаленню прийомів та методів виконання окремих трудових процесів.

При нормуванні праці спеціалістів ветеринарної медицини не­обхідно враховувати специфічні особливості ветеринарної діяльності. Основним об'єктом ветеринарної дії є тварини, які існують за природ­ньо-біологічними законами, які багато в чому визначають організацію процесу праці, розпорядок робочого дня, систему ветеринарних заходів. Спеціалісти ветеринарної медицини не можуть довільно встановити терміни виконання ветеринарних обробок тварин, вони повинні планува­тися з врахуванням віку та фізіологічного стану тварин.

Предметами праці є не лише тварини, а і продукція, сировина тва­ринного походження, корми, тваринницькі приміщення, транспорт та інші об'єкти, пов'язані з тваринами.

Для виконання роботи використовуються найрізноманітніші засоби праці - лікарські речовини, перев'язувальні засоби, ветеринарні інстру­менти, прилади, обладнання тощо.

Різні ветеринарні заходи відрізняються за методами виконаная, витратами робочого часу, чисельності їх проведення.

Роботи можуть виконуватися групами працівників або індиві­дуально, безперервно або з перервами.

Для виконання багатьох видів робіт спеціалістам ветеринарної ме­дицини та їх помічникам доводиться робити переходи та перенесення засобів праці. Особливо багато переходів у спеціалістів господарств, які обслуговують кілька видів тварин громадського та приватного користу­вання, розташованих на різних фермах, у різних населених пунктах.

Ці умови створюють певні труднощі в організації робочих місць для ветеринарних працівників.

Періодично доводиться проводити незаплановані екстренні роботи. Виникає необхідність у проведенні таких робіт у будь-який час доби, у вихідні та святкові дні.

Ветеринарна діяльність в умовах великих сільськогосподарських підприємств має значні відмінні риси.

Здійснюється вона в межах одного підприємства при високій кон­центрації тварин з безперервним, ритмічним виробництвом продукції. Ветеринарні заходи включаються в технологічний цикл виробництва продукції, тому повинні виконуватися в чітко встановлені терміни. На всіх стадіях виробництва умови утримання та годівлі тварин відпові­дають їх віку, фізіологічному стану та виробничому призначенню. Ось чому організаційно-технічні умови проведення профілактичних та ліку­вальних обробок тварин на кожній виробничій ділянці мають свої особ­ливості. При проведенні лікувально-профілактичних обробок та ветери­нарно-санітарних робіт застосовуються передові форми організації пра­ці, сучасні технічні засоби.

Фактори зовнішнього середовища не впливають на технологію ве­теринарних трудових процесів, так як у промислових комплексах вони виконуються в однакових виробничих умовах. У спеціалістів ветеринар­ної медицини переважають функції із спостереження та контролю за станом здоров'я тварин, дотримання ветеринарно-санітарних правил.

Працівники ветеринарної медицини в цих господарствах мають регламентований робочий день і мають всі умови для ретельного його дотримання.

Норми часу для виконання ветеринарних робіт встановлюють для кожної категорії працівників ветеринарної медицини з розрахунку на одиницю роботи (1, 10, 100, 1000 тварин чи птиці). При розрахунку працівників ветеринарної медицини за основу приймають трудоємкість виконання робіт. Норми часу на виконання ветеринарних робіт най­частіше беруть з довідників.

Норми ветеринарного обслуговування тваринництва. Розрахунок штату спеціалістів ветеринарної медицини господарств

Службою ветеринарної медицини в господарстві керує головний або старший (з правами головного) лікар ветеринарної медицини. В ор­ганізаційно-господарських питаннях він підпорядкований директору чи голові правління. В спеціальних питаннях він підпорядкований головно­му державному інспектору ветеринарної медицини району. Якщо госпо­дарство знаходиться у складі спеціалізованого тресту, об'єднання, управління чи іншої організації, то головний лікар господарства в спеціа­льному відношенні підпорядкований і головному спеціалісту ветеринар­ної медицини відповідної вищої організації.

Головному лікарю ветеринарної медицини господарства підпоряд­ковані в спеціальних питаннях працівники ветеринарної медицини гос­подарства.

Згідно нормативів, у господарстві повинен бути головний лікар ве­теринарної медицини - один на господарство, що має більше 800 умов­них голів худоби або старший лікар (з правами головного) - теж один на господарство, що має менше 800 умовних голів худоби. Крім того, на кожні 850 умовних голів худоби встановлюється штатна одиниця стар­шого лікаря, лікаря або фельдшера ветеринарної медицини. На ветери­нарних санітарів ці нормативи не розповсюджуються.

Посада головного (або старшого з правами головного) лікаря вете­ринарної медицини встановлюється в кожному господарстві незалежно від кількості посад лікарів чи фельдшерів і не за рахунок скорочення по­сад.

Обрахування поголів'я тварин в умовних (а не у фізичних) головах введене у зв'язку з тим, що витрати праці спеціалістів для обслугову­вання тварин різних видів та вікових груп не однакові. Для відповідних розрахунків встановлені коофіцієнти переведення фізичного поголів'я тварин, які є в господарстві, в умовні голови, затверджені Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР 26.11.1987 р.

Коефіцієнти переведення фізичного поголів'я тварин в умовні голо­ви великої рогатої худоби (за нормами витрат праці на ветеринарне об­слуговування тварин) наведені в таблиці 5.

Таблиця 5

Поиск по сайту: