Станом на 1 січня 2004 року

Продовження таблиці 4

Розплідники сторожових собак

Віварії НДІ, навчальних закладів НАН, УААН, Мінохорони здоров'я тощо

Супермаркети та продовольчі магазини

Бази та склади із зберігання сировини та продуктів тваринного
походження________________________________________

Господарства з кінним транспортом

Притулок для тварин

Міський госпрозрахунковий центр "Тварини в місті"

Приватні підприємці

Всього

Місто, зазвичай, є вузлом різних доріг та центром, куди звозяться у великій кількості з багатьох пунктів держави, з зарубіжних країн худоба, м'ясні, молочні та інші тваринницькі та рослинницькі продукти і сирови­на.

В містах знаходяться автовокзали, автостанції, залізничні станції, аеропорти, річкові чи морські порти.

Таким чином, служба ветеринарної медицини міст має значні особ­ливості у своїй діяльності на відміну служби ветеринарної медицини сільського адміністративного району.

В першу чергу така відмінність її діяльності обумовлена ветеринар­но-санітарним спрямуванням. Діяльність служби пов'язана з величезною кількістю індивідуальних власників тварин, переважно дрібних, багато-чисельністю промислових підприємств, що переробляють продукти та сировину тваринного походження. Кількість тварин у населення в бага­тьох містах дуже велика, сягає десятків тисяч голів не лише птиці, собак та котів, а і свиней, рогатої худоби. Ці тварини розташовані на великій території міста, а тому їх надзвичайно важко обслуговувати.

Чіткий облік всіх тварин, що утримуються в місті, - важлива умова ефективності ветеринарних заходів.

Облік базується на даних про чисельність тварин, які є в управлін­нях комунального господарства міст. В інших випадках за розпоряджен­ням міської Ради народних депутатів проводиться разова реєстрація

всіх тварин у місті службою ветеринарної медицини, наприклад, при ще­пленні собак проти сказу. Обліку підлягають тварини державних та коо­перативних організацій і підприємств. Це особливо важливо, щоб охопи­ти всіх тварин при щепленнях, які надто важко проводити в умовах міста.

Особливо важливий облік промислових підприємств з переробки та зберігання сировини тваринного походження - м'ясокомбінатів, боєнь, забійних пунктів, молокозаводів, сировинних баз і складів, кооператив­них організацій, торгівельних закладів, які реалізують м'ясо та сирі тва­ринні продукти, утилізаційних заводів чи установок.

У сучасних умовах здійснюється міграція диких тварин, дикої птиці в міста, де вони знаходять кращі умови існування.

Перераховані особливості щодо умов роботи міських установ вете­ринарної медицини створюють значні труднощі в керівництві та органі­зації ветеринарної діяльності в містах.

Заходи, особливо протиепізоотичні та ветеринарно-санітарні, які здійснюються в місті, організаційно пов'язані з тими, що проводяться в області, особливо в розташованих навколо міст сільських адміністрати­вних районах. Але ще раз підкреслюємо, що особливості діяльності мі­ської служби ветеринарної медицини накладають свій відтінок на органі­зацію ветеринарних заходів.

У великому місті досить складно забезпечити проведення вакцина­ції тварин, прослідкувати за виконанням карантинних, ветеринарно-санітарних та організаційно-господарських заходів, врахувати все пого­лів'я худоби.

В таких умовах плановість в роботі спеціалістів ветеринарної меди­цини значно полегшує виконання поставлених перед ними завдань.

Спеціалісти ветеринарної медицини в містах приділяють багато уваги якості продукції та сировини тваринного походження, які надходять із-за кордону (шкіри, щетина, роги, шерсть, копита, волосся тощо).

Надзвичайно важливим завданням служби міста є охорона людей від хвороб, які передаються через продукти та від хворих тварин.

Велика щільність населення, близькість до підприємств житлових та громадських споруд змушують пред'являти особливу вимогливість з не­ухильного виконання ветеринарних правил. Це стосується і нагляду за утриманням домашніх тварин, в тому числі собак і котів. У містах обов'язково реєструють всіх собак та видають на кожну з них реєстра­ційне посвідчення (паспорт).

Керівник служби ветеринарної медицини в місті розробляє правила утримання тварин стосовно до місцевих умов. Ці правила після затвер­дження виконавчою владою доводять до відома населення та керівників

господарств і підприємств. Правила публікують в місцевій пресі чи ви­дають окремим виданням.

Київська міська державна адміністрація видала, наприклад, розпо­рядження №1372 від 08.09.97 р. "Про порядок утримання і поводження з домашніми та іншими тваринами в м. Києві".

Розпорядженням зобов'язано створити Київський міський госпроз­рахунковий центр "Тварини в місті", на який покласти функції з обліку, контролю за утриманням і поводженням з домашніми тваринами та ре­гулювання кількості безпритульних тварин.

Управління державної ветеринарної медицини міста зобов'язане видати власникам котів, собак і хижих тварин ветеринарні паспорти, проводити стерилізацію відловлених безпритульних тварин, а районні у м. Києві державні адміністрації визначити місця вигулу домашніх тварин та забезпечити їх облаштування.

Розпорядженням визначені також перелік порід собак з підвищеною агресивністю, які визнано міжнародними кінологічними організаціями, перелік собак з підвищеною агресивністю, заборонених на ввіз та роз­ведення в м. Києві, тарифи на житлово-комунальні послуги за утрима­ння собак і хижих тварин для громадян, підприємств, організацій та установ.

У відповідності з наказами чи вказівками вищих органів ветеринар­ної медицини керівник служби дає відповідні розпорядження підлеглим йому установам, встановлює порядок і термін виконання завдань. При організації масових заходів він може у випадку необхідності залучати до їх виконання спеціалістів всіх установ ветеринарної медицини.

Керівництво службою ветеринарної медицини в містах

Безпосереднє керівництво ветеринарною діяльністю в містах Києві і Севастополі здійснюють управління ветеринарної медицини цих міст, підпорядковані Державному департаменту ветеринарної медицини, а в містах обласного значення - управління ветеринарної медицини цих міст, підпорядковані управлінню ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, і всі ці управління є територіальними орга­нами Державного департаменту ветеринарної медицини.

Управління у своїй діяльності керуються Конституцією та іншими законами України, Положеннями про них, затвердженими 21 листопада 2002 р. Державним департаментом ветеринарної медицини.

Управлінням ветеринарної медицини підпорядковуються:

- міські державні лікарні ветеринарної медицини;

- районні державні лікарні ветеринарної медицини;

- клініка дрібних тварин (м. Київ);

- міські державні лабораторії ветеринарної медицини;

- підрозділ ветеринарної міліції з проведення карантинних заходів
МВС України (Київ, функціонально);

- госпрозрахунковий ветеринарно-санітарний загін (функціонально);

- інші державні установи ветеринарної медицини на території міста.
Основними завданнями Управлінь є розроблення та реалізація за­
ходів щодо:

- охорони території міст від занесення збудників заразних хвороб,
а також недопущення їх розповсюдження;

- діагностики, профілактики хвороб тварин та лікування;

- здійснення державного ветсанконтролю та нагляду за якістю
продукції, за перевезенням, у тому числі експортом, імпортом тварин і
продукції;

- захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей;

- проведення ветсанекспертизи продукції тваринного та рослинно­
го походження, кормів і кормових добавок;

- здійснення ветсаногляду за якістю ветпрепаратів, субстанцій, го­
тових кормів, кормових добавок;

- проведення бактеріологічного, радіологічного, токсикологічного
контролю на підприємствах з переробки продовольчої сировини тварин­
ного походження усіх форм власності;

- сприяння підвищенню кваліфікації спеціаліалістів ветмедицини;

- сприяння впровадженню в практику досягнень ветеринарної
медицини.

В Положеннях чітко перерахований перелік питань для вирішення, які належать до компетенції Управлінь, а також викладені права посадо­вих осіб.

Управління ветеринарної медицини очолюють начальники - головні державні інспектори ветеринарної медицини міст.

Начальники управлінь мають заступників, які за посадою є заступ­никами головних державних інспекторів ветмедицини міст. Спеціалісти ветмедицини Управлінь є за посадою державними інспекторами ветме­дицини.

Поиск по сайту: