Служба ветеринарної медицини в молочних комплексах

За типовими проектами ці комплекси є на 400, 800, 1200, 1600, 2000, 2400 і більше голів.

Основними завданнями служби ветеринарної медицини в молочних комплексах є:

- захист тварин від захворювання бруцельозом, туберкульозом,
лейкозом (періодичні діагностичні дослідження у відповідності з діючими
інструкціями);

- попередження занесення в комплекс збудників висококонтагіоз-
них інфекційних хвороб (ящур), особливо небезпечних (сибірка, емкар,
пастерельоз) чи інших характерних для великої рогатої худоби хвороб
(лептоспіроз, тріхофітія, парагрип, інфекційний ринотрахеїт, вірусна діа­
рея, колібактеріоз, сальмонельоз, стрептококоз та ін.);

- профілактика захворювання діктіокаульозом, фасціольозом, гіпо­
дерматозом, коростою, бабезіозом, протозоозами та іншими інвазійними
хворобами;

- профілактика захворювань вим'я;

- профілактика захворювань копитець та кінцівок;

- забезпечення високого рівня відтворення стада (своєчасна діаг­
ностика тільності у корів і телиць, виявлення безплідних корів та ліквіда­
ція безпліддя, організація штучного осіменіння тварин тощо);

- забезпечення збереження молодняку великої рогатої худоби;

- систематична диспансеризація корів у відповідності з технологіч­
ним циклом виробництва (загальна, гінекологічна, хірургічна).

Важливого значення набуває функціонування комплексів за прин­ципом підприємств закритого типу та капітальне їх огородження з двома захисними зонами.

В молочних комплексах служба ветеринарної медицини здійсню­ється лікарями і операторами з обробки тварин та приміщень. Напри­клад, в комплексі на 800 корів передбачено мати одного лікаря ветери­нарної медицини, одного оператора з ветеринарної обробки тварин та двох операторів з ветеринарної обробки приміщень.

Матеріально-технічна база служби ветеринарної медицини зале­жить від величини молочного комплексу. За діючими нормами техноло­гічного проектування ветеринарних об'єктів в комплексах на 400 корів передбачено мати пункт ветеринарної медицини та в'їздний дезінфікую-чий бар'єр, в комплексах на 800 корів з безприв'язним утриманням - ве­теринарно-профілактичний пункт, в'їздний бар'єр та забійний майданчик. В усіх молочних комплексах повинно бути приміщення для профілактич­ного карантинування, пункт збирання сировини для виробництва м'ясо-кісткового борошна та ізолятор.

Пункт ветеринарної медицини складається з амбулаторії та стаціо-нара. Розмір останнього - 3% потужності комплекса при безприв'язному та 2% - при прив'язному утриманні корів.

В'їзний дезбар'єр розміщують на головному в'їзді на територію мо­лочного комплексу. Довжина його повинна бути 9 м, ширина на всю ши­рину воріт, глибина 0,35 м.

Ізолятор будують на відстані 200 м від основних виробничих об'єктів комплексу.

Для забезпечення належного санітарного стану виробничих примі­щень та території комплексу необхідно постійно слідкувати за їх чисто­тою і благоустроєм. Щомісячно проводить санітарний день.

Родильні відділення повинні бути змінними - одне функціонує, а ін­ше в цей час санують, що сприяє попередженню гостро перебігаючих інфекційних хвороб молодняку.

Найбільш ефективною виявилася поточно-цехова система вироб­ництва молока, яка повно відповідає фізіологічним та продуктивним особливостям тварин у промисловому тваринництві. Вона дозволяє ор­ганізувати ритмічне здійснення ветеринарно-санітарних заходів по цик­лах виробництва.

Технологія ветеринарних робіт в молочних комплексах включає:

Цех сухостою, секції нетелів цехів первісток:

- клінічне дослідження та ветеринарно-санітарні обробки тварин
при поступанні, перед переведенням в інші підрозділи;

- дезінфекція стійл (станків) перед комплектуванням технологіч­
них груп та вигульних майданчиків 1 раз на місяць;

- імунізація проти колібактеріозу, сальмонельозу, парагрипу та ін­
фекційного ринотрахеїту, обробка вітамінними препаратами за показан­
нями;

- дослідження корів та нетелів на різні форми маститів - 7-10 і 45-
50 дні сухостою.

Цехи розтелів, родильні відділення цехів первісток:

- клінічне дослідження корів та нетелів перед розтелом і зразу пі­
сля нього, а також телят зразу після народження, перед передаванням в
інші підрозділи за технологією;

- дезінфекція боксів (станків, стійл) для корів і нетелів перед по­
становкою та після виведення тварин, кліток для телят у профілакторії
щоденно;

- дослідження молозива на кислотність та кетонові тіла першого
надою корів і нетелів;

- дослідження 10-15% телят на випоювання їм молозива в перші
дві години життя за показаннями;

- акушерсько-гінекологічне обстеження на 5-6 день після розтелу;

- обробка корів засобами, що посилюють скорочення матки за по­
казаннями;

- обстеження корів на мастит в 1-й та 14-й дні після розтелу;

- імунізація телят проти колібактеріозу і сальмонельозу, парагрипу
і інфекційного ринотрахеїту, опромінення ІЧ та УФ-спектра;

- обезрожування телят при безприв'язному утриманні корів у 7-30-
денному віці;

- протистресові обробки телят за 1 годину до перевезення в на­
ступні підрозділи, якщо перевезення триває понад 1 годину;

- ветеринарно-санітарний контроль доїльного обладнання та мо­
лочного посуду, дотримання правил гігієни доїння корів постійно, а бак­
теріологічний контроль періодично.

Цехи (секції) роздоювання та осіменіння:

- клінічний огляд перед поступанням в цех та перед переведенням
в інший підрозділ;

- дезінфекція стійл (станків) після кожного циклу користування;

- ветеринарно-санітарний контроль доїльного обладнання та мо­
лочного посуду постійно, а бактеріологічний контроль 1 раз у місяць;

- контроль стану обміну речовин щоквартально у 6 еталонних ко­
рів з однорідних технологічних груп;

- гінекологічне обстеження корів через ЗО днів після розтелу після
відсутності стадії збудження статевого циклу;

- дослідження корів на мастит через ЗО і 60 днів після розтелу.

Цехи виробництва молока:

- клінічні обстеження та санітарні обробки корів перед переведен­
ням в цех сухостою;

- дезінфекція станків і вигульних майданчиків 1 раз в квартал, а
також після проведення досліджень тварин на туберкульоз, бруцельоз,
лейкоз;

- ветеринарно-санітарний контроль стану доїльної апаратури та
молочного посуду постійно, а бактеріологічний контроль 1 раз в квартал;

- контроль стану обміну речовин у корів по еталонних тваринах
щоквартально;

- імунізація корів проти сибірки, діагностичні дослідження на тубе­
ркульоз, бруцельоз, лейкоз;

- інші діагностичні дослідження, імунізації та спеціальні обробки
тварин за показаннями;

- дослідження корів на мастит 1 раз у місяць;

- введення спеціальних препаратів в усі долі вим'я перехворілих
маститом під час лактації корів після останнього доїння, перед запуском.

У всіх виробничих підрозділах використовуються такі роботи: конт­роль ветеринарно-санітарного стану території комплексу, загальний ог­ляд тварин, обстеження кормів, джерел напування; дезінфекція транс­портних засобів, забійних пунктів, холодильних камер, ізолятора тощо та бактеріологічний контроль якості дезінфекції; дезінсекція, дератизація; контроль стану мікроклімату в приміщеннях; ветеринарно-санітарний контроль пасовищ та природних місць напування; діагностика хвороб і проведення лікування хворих тварин.

Служба ветеринарної медицини комплексів з вирощу­вання та відгодівлі великої рогатої худоби

Основними завданнями спеціалістів ветеринарної медицини цих комплексів є:

- вивчення ветеринарно-санітарного стану господарств-постача-
льників молодняку великої рогатої худоби (звертають увагу на умови
утримання, забезпеченість доброякісними кормами, епізоотичний стан,
санітарний стан ферм, території навколо них, захворюваність тварин,
причини хвороб тощо);

- відбирання та підготовка тварин для завезення в комплекси (від­
бирають здорових, добре розвинених тварин, досліджують їх на інфек­
ційні та інвазійні хвороби, безпосередньо перед відправленням вводять
антистресові препарати (глюкоза, аміназин, антибіотики));

- перевезення та приймання тварин (перевозять в спеціально об­
ладнаних автомашинах з теплоізоляцією, проводять клінічний огляд при
розвантаженні в приймальне відділення і організовують 30-денне їх про­
філактичне карантинування з відповідними діагностичними та ветерина­
рно-санітарними обробками тощо);

- захист тварин від інфекційних хвороб (бруцельозу, туберкульозу,
ящуру, сибірки, трихофітії, емфізематозного карбункулу, лейкозу, лепто­
спірозу, пастерельозу, парагрипу, інфекційного ринотрахеїту, вірусної
діареї, сальмонельозу тощо);

- захист тварин від інвазійних хвороб (фасціольозу, діктіокаульозу,
гіподерматозу та ін.);

- профілактика незаразних хвороб органів травлення, дихання,
порушень обміну речовин, отруєнь тощо;

- профілактика захворювань копитець та кінцівок;

- періодична дезінфекція, дезінсекція, дератизація тваринницьких приміщень.

Рекомендована чисельність працівників ветеринарної медицини в комплексах із різним поголів'ям приведена в таблиці 6.

Таблиця 6

Поиск по сайту: