Суб’єкти адміністративно-правового регулювання у сфері економіки

Основними суб’єктами адміністративно-правового регулювання у сфері економіки є: Президент України; Кабінет Міністрів України; профільні міністерства, комітети, спеціально створені центральні органи виконавчої влади; місцеві державні адміністрації; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Кожний із зазначених суб’єктів здійснює адміністративно-правове регулювання у сфері економіки у межах своєї компетенції, що встановлюється Конституцією України, законами, іншими нормативними актами.

Значними повноваженнями щодо управління економічними процесами в державі володіє Президент України. Він визначає основні напрями економічної політики, впливає на розстановку кадрів і утворення управлінських структур у цій сфері.

З метою найбільш ефективної реалізації своїх повноважень Президент України згідно з п. 28 ст. 106 Конституції України створює різні допоміжні структури: комісії, ради тощо.

У системі органів управління економікою найвищим є КабінетМіністрів України. Його правовий статус у системі органів виконавчої влади визначається Конституцією України (статті 113-117) та Законом України “Про Кабінет Міністрів України” від 21 грудня 2006р.

Відповідно до Конституції України Кабінет Міністрів України розробляє на строк своїх повноважень Програму діяльності, яка спрямована на відродження вітчизняного виробництва, поглиблення реформування економічних відносин та організаційне забезпечення економічної трансформації, з метою досягнення позитивних зрушень у поліпшенні добробуту населення.

У структурі Секретаріату Кабінету Міністрів України діє Департамент економічної політики, до якого входять: Управління стратегії реформування економіки та стратегічного планування; Управління міжнародного співробітництва, міждержавних відносин та зовнішньоекономічної політики; Управління фінансової політики; Управління стратегії реформування відносин власності та регуляторної політики; Управління експертизи, аналізу та дерегуляції розвитку реального сектора економіки; Управління економічної взаємодії з новими незалежними державами Східної Європи та Центральної Азії; Управління з питань європейської інтеграції. Ця структура Секретаріату Кабінету Міністрів України затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р.

При Кабінеті Міністрів діє робочий орган – Урядовий комітет економічного розвитку та з питань європейської інтеграції, основним завданням якого є формування та реалізація державної політики в економічній сфері. Він розглядає та схволює концепції проектів нормативно-правових актів та інших документів, що підлягають розробленню; розглядає, врегульовує розбіжності та схвалює проекти нормативно-правових актів та інших документів, що подаються на розгляд Кабінету Міністів України у сфері економіки відповідно до встановленого регламенту.

При урядовому комітеті утворено Раду об’єднань підприємців України. Рада об’єднань підприємців України є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Урядовому комітеті економічного розвитку, утвореним з метою залучення об’єднань до опрацювання проектів актів законодавства з питань підприємницької діяльності, забезпечення відкритого прийняття рішень в економічній сфері і організації зворотного зв’язку між суб’єктами підприємництва та органами виконавчої влади на засадах широкого залучення громадськості до обговорення та аналізу ефективності рішень органів виконавчої влади.

Рада формується з представників об’єднань підприємців, які делегуються цими об’єднаннями для роботи в Раді.

Для більш ефективної роботи Кабінету Міністрів, створення необхідних для розвитку економіки правових і фінансово-матеріальних умов, підготовки відповідних рекомендацій, сприяння в інформаційно-аналітичній та науково-методичній роботі, а також з консультативно-експертною метою при ньому створюються робочі та консультативні органи. Це можуть бути органи як Кабінету Міністрів, так і “при” Кабінеті Міністрів. Слід мати на увазі, що це досить “рухомі” структури. Залежно від конкретних ситуацій, завдань, які виникають перед урядом, змінюються не тільки їх функції, а й самі вони можуть ліквідовуватися чи створюватися.

Такі органи можуть називатися по-різному. Частіше це ради, комісії, агенства, центри.

До них належать:

Міжвідомча рада з питань захисту прав споживачів при Кабінеті Міністрів України, яка є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України, утвореним для координації діяльності міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань розроблення і реалізації правових, організаційних та економічних заходів, спрямованих на державний захист прав споживачів;

Міжвідомча комісія з координації дій у проведенні податкової, бюджетної та грошово-кредитної політики, яка є консультативно-дорадчим органом, утвореним для забезпечення координації дій центральних органів виконавчої влади з Національним банком під час формування та проведення податкової, бюджетної та грошово-кредитної політики.

Безпосереднє управління конкретними комплексами, галузями і підгалузями у сфері економіки здійснюють профільні міністерства, комітети, спеціально створені центральні органи виконавчої влади. В їх системі особлива роль належить Міністерству економіки. Цей орган виконавчої влади є вузловою ланкою системи управління економікою і виступає координуючим центром щодо діяльності всіх інших управлінських структур цієї сфери та вжиття заходів, спрямованих на реалізацію економічної політики держави. Його основними завданнями є: участь у формуванні державної політики економічного та соціального розвитку України, розроблення механізмів її реалізації, прогнозів економічного й соціального розвитку на середньо- та короткостроковий періоди та відповідних програмних документів;створення сприятливих економічних умов для функціонування суб’єктів господарювання всіх форм власності, розвитку ринкових відносин, конкурентного середовища; участь у реалізації антимонопольної політики;розроблення пропозицій щодо формування державної політики у сфері реалізації прав власності;участь у формуванні державної регіональної політики, організація роботи, пов’язаної з її проведенням;забезпечення проведення єдиної зовнішньоекономічної політики щодо інтеграції України у світову економіку, здійснення економічного та соціального співробітництва з Європейським Співтовариством; інші повноваження передбачені законодавством.

Міністерство економіки України у межах своїх повноважень видає на основі й на виконання чинного законодавства накази, організує та контролює їх виконання.

Міністерство за необхідності видає спільно з іншими центральними органами державної виконавчої влади та місцевими державними адміністраціями спільні акти.

Для втілення в життя державної політики у сфері промисловості, зокрема в галузях військово-промислового комплексу, конверсії, машинобудування, металургійної, хімічної, легкої, деревообробної промисловості, виробництва дорогоцінних металів, коштовного каміння та інших, утворено Міністерство промислової політики України, що є центральним органом виконавчої влади.

Основними завданнями Міністерства промислової політики України є:

підготовка пропозицій щодо формування державної промислової політики та механізму її реалізації;розроблення пропозицій щодо вдосконалення механізму державного регулювання функціонування промислового сектора економіки України;реалізація державних програм розвитку промисловості України; визначення напрямків розвитку науково-технічного потенціалу промислового сектора економіки України;інші повноваження передбачені законодавством.

Серед органів управління економікою важливе місце належить Міністерству аграрної політики України – головному органу системи центральних органів виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики, продовольчої безпеки держави, державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградництва, харчової промисловості, рибного господарства, переробки сільськогосподарської продукції.

Основними завданнями Міністерства аграрної політики є: забезпечення реалізації державної аграрної політики, організація розроблення та вжиття заходів щодо гарантування продовольчої безпеки держави; забезпечення здійснення державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової промисловості, рибного господарства, переробки сільськогосподарської продукції; організація та забезпечення проведення аграрної реформи, здійснення її моніторингу, розроблення і вжиття заходів щодо структурної перебудови галузей агропромислового виробництва, участь у реалізації державної політики у сфері підприємництва; участь у формуванні та реалізації соціальної політики у сільській місцевості; координація діяльності органів виконавчої влади з питань реалізації державної аграрної політики, соціальної політики у сільській місцевості, забезпечення продовольчої безпеки держави, проведення аграрної реформи.

Регулювання у сфері економіки здійснюють інші центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом – Антимонопольний комітет України, Державна служба експортного контролю України.

На рівні областей та районів областей, а також міст Києва, Севастополя та районів міст Києва і Севастополя адміністративно-правове регулювання здійснюється місцевими державними адміністраціями.

У структурі державної адміністрації утворюються управління, відділи, служби, які здійснюють адміністративно-правове регулювання у сфері економіки.

Управління на рівні міст, селищ, сіл здійснюється органами місцевого самоврядування. Тут необхідно розрізняти, по-перше, компетенцію представницьких органів місцевого самоврядування – рад, по-друге, компетенцію виконавчих органів рад, якими є виконавчі комітети, відділи, управління. Компетенція органів місцевого самоврядування є доволі широкою. Вона складається з власних (самоврядних) повноважень і повноважень, делегованих виконавчою владою.

Поиск по сайту: