Схема ДТП

Важливою частиною протоколу являється схема дорожньої обстановки після пригоди.

Представляє собою план місцевості з графічним зображенням обстановки пригоди і являється додатком до протоколу огляду ДТП.

Як і протокол, схему складають на основі даних огляду місця пригоди, показання його свідків і учасників. Але схема фіксує не лише координати ТЗ і пішо-ходів після пригоди, але і приблизне розташування перед пригодою, а також напрямок (траєкторію) руху.

На схемі повинні бути відображені:

· геометрична характеристика дороги (ширина проїзної частини, тротуарів і узбіччя, розміри кюветів, радіуси заокруглень, величини поперечного і повздовжнього ухилу – підйомів і спусків, форма і розміри острівців безпеки);

· огородження проїзної частини (надовби, бар’єри, стовпи);

· засоби регулювання руху (лінії розмітки, дорожні знаки і покажчики (світлофори повинні бути показані не лише на само місці пригоди, але і на попередніх ділянках)).

Якщо подія сталася в темний час доби, на схемі фіксується розташування приладів штучного освітлення із вказанням тих, які працювали.

Розміри об'єктів і відстані до них на місцевості вимірюються рулеткою і переносяться на схему за допомогою прямокутної системи координат. Осі координат на місцевості, від яких проводять заміри, слід вибирати таким чином, щоб вони охоплювали всю ділянку і при необхідності могли бути легко відновлені. Для однієї з осей координат зазвичай вибирають нерухомі, які постійно перебувають на ділянці предмети. У містах це стіни будинків. Вибирати для цієї мети бордюрний камінь тротуару не рекомендується, тому що згодом можливі зміни ширини проїжджої частини. На заміських дорогах з твердим покриттям координатної віссю може служити край проїзної частини. На дорогах, що не мають твердого покриття, проводять пряму лінію між придорожніми телеграфними або освітлювальними стовпами, між деревами та іншими нерухомими предметами. Інша вісь координат, прокладається перпендикулярно до першої, проводиться поперек пороги за допомогою натягнутого шнура або на око з таким розрахунком, щоб вся ділянка події розташовувалася за нею.

Для наглядного і точного представлення про розміри предметів, що зображені і відстань між ними, схема повинна бути виконана в масштабі.

Щоб не захаращувати чернетку розмірними лініями і числами, місця вимірів можна пронумерувати, а результати вимірювання дати у вигляді таблиці на окремому аркуші. На чернетках важливо точно зафіксувати розміри взаєморозміщення об’єктів дорожньої обстановки, що дозволить отримати точне її відображенння на чистовій схемі.

Чернетка схеми рекомендується виконувати в такій послідовності:

1. Визначити межі ділянки, який слід зафіксувати, і по можливості сфотографувати.

2. На ділянці події, на проїжджій частині та поблизу неї, де знаходяться сліди або предмети речової обстановки, позначити крейдою початок і кінець слідів кочення і гальмування, ширину слідів протектора шин, обвести межі площ з залишками стекол, частинками ґрунту, що осипався, плямами мастила, води і т. п.

3. Після такої «розмітки» обстановки зафіксувати її від руки, не дотримуючись масштабу, на папері - чернетці схеми.

4. Точки, що підлягають виміру, на чернетці пронумерувати. Якщо можливо, зробити це і на місцевості.

5. Вибрати лінії, (осі координат), від яких будуть проводиться виміри.

6. Провести заміри, результати записати у таблицю (форму її слід заготовити заздалегідь).

7. Виміряти площі з елементами речової обстановки (залишками скла, масля-ними плямами і т.п.) і записати їх, дані.

Якщо на схемі необхідно позначити площі деяких її елементів (залишки скла, плям масла і т.п.), то координати цих площ наводяться до їх центру, а сама площа виміряється спочатку по горизонтальній, а потім по вертикальній лінії координат. Отримані дані записуються в таблицю.

Окремо записуються дані про оглядовість, тип і стані дорожнього покриття, погодних умов, часу огляду ділянки, його місцезнаходження та ін.

Чистова схема, оформляється в такий спосіб.

Чистовий варіант схеми оформлюється на аркуші міліметрового паперу або спеціальному (масштабному) бланку. Об'єкти і відстані між ними зображають, дотримуючись прийнятого масштабу. Для складної дорожньої обстановки найбільш прийнятний масштаб 1:100 або 1:50. Бланки, що використовуються інспекторами ДАІ, мають масштаб 1:50 (в 1 см - 2 м). Для детального відображення місця події і більшої експерти рекомендують використовувати на тих же бланках масштаб 1:100 (в 1 см - 1 м). На чистової схемі рекомендується проставляти деякі найбільш важливі для аналізу обстановки розміри. Так, більш доцільно проставляти розміри довжини слідів гальмування, ширини колії та ін. Рекомендується також вказувати на схемі точки, звідки проводилася фотозйомка ділянки події. Виконуючий чистову схему повинен сам вирішити, які розміри слід нанести на схему.

Фотографія місця події допомагає усвідомити дорожню обстановку, поведінку водія та інших учасників події. Щоб уявити собі дорогу такою, якою бачив її водій, фотографувати слід по ходу руху автомобіля. Рекомендується (якщо можливо) робити панорамну зйомку дороги, а також ділянок перед місцем пригоди. Ці матеріали допоможуть визначити режим руху, обраний водієм. Велику допомогу при аналізі ДТП роблять фотографії дороги, зроблені з місця знаходження очевидців події.

Схема і протокол огляду місця ДТП повинні містити чіткі характеристики слідів коліс на покритті.

Поиск по сайту: