АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Виробництво основних видів хімічної продукції

Читайте также:
  1. А) Завдання і джерела ревізій основних засобів
  2. Аграрне виробництво в національній економіці. Форми господарювання і земельні відносини
  3. Амортизація основних засобів та нематеріальних активів
  4. Аналіз ефективності роботи основних засобів та довгострокових інвестицій
  5. Аналіз показників використання основних засобів підприємства
  6. Артефакти культури. Знання, цінності і регулятиви як три основних види смислів культури.
  7. Б) Ревізія дотримання умов збереження основних засобів
  8. В сучасних умовах існує три основних типи соціологічних досліджень: розвідувальне (пілотне), описове та експериментально-аналітичне
  9. В) відношення затрат ресурсів на виробництво певної кількості про-
  10. В) грошові витрати на виробництво та реалізацію сільськогосподар-
  11. Видатки шкіл. Використання основних фондів
  12. Види груп і характеристика основних якостей групи

Серед різноманітної продукції хімічної промисловості неорганічні кислоти займають провідне місце як за тонажністю, так і щодо застосування в різних галузях виробництва.

Найбільш широко застосовуються сульфатна (сірчана) кислота (Н2SO4), нітратна (азотна) кислота (НNO3) і хлоридна (соляна) кислота (НСl).

Cірчана кислота2SO4) – безводна сульфатна кислота являє собою важку маслянисту рідину (щільність при 20 °С 1830 кг/м3, температура кипіння при атмосфер­ному тиску 296,2 °С, температура кристалізації – 10,5 °С).

Сульфатна кислота використовується для виробництва добрив, неорганічних і органічних кислот, солей, для одержання штучних і синтетичних волокон, вибухових речовин, отрутохімікатів, барвників, лаків, деяких лікарських ре­човин, при переробці харчових продуктів.

Як сировину для виробництва сульфатної кислоти використовують самородну сірку і сірчаний колчедан (FеS2), окрім цього, широко вико­ристовують промислові відходи, що містять сірку.

Азотна кислота (НNO3) – безводна нітратна кислота – важка безбарвна рідина щіль­ністю 1520 кг/м3 при 15 °С, що димиться на повітрі і замерзає при - 41 °С.

Обсяг виробництва нітратної кислоти менший, ніж сульфат­ної, по тоннажу вона є другою кислотою після сульфатної. В основно­му, нітратна кислота витрачається для одержання мінеральних добрив, а також у виробництві барвників, вибухових речовин, у промисловості органічного синтезу, у якості окислювача ракетного палива, у вироб­ництві нітролаків, кіноплівки.

Сучасне виробництво нітратної кислоти засновано на процесах окислення аміаку з наступною переробкою оксидів Нітрогену.

Промисловість випускає розведену, слабку і концентровану нітратну кислоту. Слабка НNO3 (45 – 60 %) зберігається в резервуарах з нер­жавіючої сталі, невеликі партії в скляних суліях. Концентровану кислоту зберігають у резервуарах, а перевозять у залізничних цистернах з алюмінію.

Хлоридна кислота (НС1) – безбарвна рідина з різким запахом щільністю 1180 кг/м3 (при концентрації 35 % хлористого водню у воді), залежно від способу одержання випускається концентрацією від 19 до 38 %.

Хлоридна кислота використовується для одержання хлористих со­лей барію, цинку, амонію, у гідрометалургії, у гальванопластиці, для виробництва органічних напівпродуктів і синтетичних барвників, оцтової кислоти, активованого вугілля, при дубінні та фарбуванні шкіри.

Аміак NH3 – Нітроген – один з найважливіших елементів, що забезпечує життєдіяльність організмів. У природі мінеральні сполуки нітрогену зустрічаються досить обмежено у зв'язку з його інертністю як хімічного елемента. Лише в Чилі і Південній Африці знаходяться придатні для використання в промисловості запаси натрієвої селітри NaNO3. Тому для людства життєво важливою пробле­мою є одержання «зв'язаного азоту» – тобто сполук азоту.

Аміачний метод зв'язування атмосферного азоту – це взаємодія азоту з воднем з одержанням аміаку: N2 + 3Н2 → 2NН3 + Q.

У загальному виробництві азотних сполук понад 90 % припадає на аміак.

При звичайних умовах аміак – безбарвний газ з характерним різким їдким запахом. При охолодженні до - 33 °С він зріджується, а при - 78 °С твердне, утворюючи безбарвну кристалічну масу.

Рідкий синтетичний аміак випускають трьох сортів: аміак першого сорту призначений для холодильних машин, другого сорту – для одержання нітратної кислоти, добрив і, нарешті, вищого сорту – для синтезу органічних сполук.

Речовини, що містять елементи, необхідні для живлення рослин, і ті, що вносять у ґрунт із метою одержання ви­соких стійких врожаїв, називають мінеральними добривами.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)