Способи механічної обробки різанням

Механічна обробка металів різанням є технологічним процесом необхідним для виготовлення, обслуговування і ремонту деталей, вузлів і агрегатів машин, устаткування і конструкцій.

Основними способами механічної обробки металів різанням є (рис. 17.2) точіння, свердління, фрезерування, стругання, шліфування.

Точіння – спосіб оброблення поверхонь заготівки, яка обертається навколо своєї осі, різальним інструментом – різцем.

Точінням обробляють циліндричні, конічні та фасонні зовнішні та внутрішні поверхні, нарізають різьбу. Процес точіння здійснюють на токарних, карусельних, револьверних, розточувальних верстатах, то­карних і револьверних автоматах і напівавтоматах. Верстати токарної групи складають близько 50 % всього верстатного парку механічних цехів машинобудівних заводів.

У процесі точіння головний рух виконує заготівка, рух подання – інструмент.

Свердління – спосіб виготовлення отворів інструментом – сверд­лом. Свердління виконують на свердлильних, фрезерних верстатах, токарних і револьверних автоматах тощо.

При свердлінні головний рух виконує інструмент або заготівка, рух подання – інструмент.

Для отримання більш точних розмірів порівняно із свердлінням от­вори обробляють зенкеруванням, розточуванням або розвертанням.

Зенкерування – обробка різанням стінок або вхідної частини отво­ру. Зенкерування роблять по чорних отворах у відливках, поковках або по просвердлених отворах.

Розточування використовують для отримання отворів та для оброб­ки отворів з точними міжцентровими відстанями.

Розвертання – обробка отворів, де потрібна висока точність і чис­тота поверхні.

Фрезерування – спосіб оброблення плоских і криволінійних поверхонь заготівки різальним інструментом – фрезою.

Головним рухом є обертання фрези, а рухом подання – поступаль­не переміщення заготовки або фрези.

Фреза – багатолезовий інструмент, кожний різальний зуб якої має всі елементи будь-якого іншого різального інструменту.

Фрезерування здійснюють на фрезерувальних верстатах.

Струганням обробляють плоскості горизонтальні, вертикальні, паралельні, наклонні, пази канавки та фасонні поверхні.

Стругання – спосіб обробки поверхні деталі зворотно-поступальним переміщенням інструменту або заготівки.

Особливістю стругання є наявність холостого ходу, що знижує продуктивність верстатів, тому цей спосіб використовують в індустріальних виробництвах.

Шліфування – процес обробки поверхонь на верстатах шліфуваль­ним інструментом. Найчастіше – шліфувальними кругами, іноді брус­ками, шкурками, пастами, які виготовляють із абразивних матеріалів (алмаз, корунд, карборунд) з метою досягнення точних розмірів та високої якості.

У більшості випадків шліфування є обробно-доводочною опе­рацією, яка забезпечує точність до 0,002 мм і чистоту поверхні 0,15 – 1,2 мкм.

Найпоширеніші способи шліфування: кругле зовнішнє, кругле внутрішнє (для обробки отворів), для обробки площин – плоске шлі­фування.

Шліфування застосовують також для обдирних робіт (при очи­щенні виливків), заточування різального інструменту.

Поиск по сайту: