АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Термічні способи зварювання

Читайте также:
  1. Види, способи і типи правового регулювання
  2. Виражальні засоби міжтекстовості та способи їх виявлення
  3. Графічний та аудіовізуальний способи передачі інформації
  4. Завдання та способи випробування перспективних горизонтів
  5. Зварювання деталей
  6. Зварювання кольорових металів.
  7. ЗВАРЮВАННЯ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ
  8. Ідеал – це зразок (норма, прояв ідеального), згідно з яким людина (людність) визначає свою поведінку та способи життя за конкретних обставин.
  9. Как приспособить группу к себе
  10. Класифікатор. Способи створення класифікаторів техніко-економічної інформації.
  11. Мета та способи цементування свердловин
  12. Методи і способи конкурентної боротьби. Цінова і нецінова конкуренція. Наслідки, типи конкуренції.

Термічне зварювання здійснюють за рахунок часткового плавлення елементів з'єднання. Кромки цих елементів (основний метал) і, в біль­шості випадків, присадний (додатковий) метал розплавляють, утворю­ючи загальну зону розплаву (зварювальну ванну). Після віддалення джерела теплоти, розплавлений метал затвердіває, утворюючи зварний шов, який з'єднує зварювальні елементи.

Найпоширенішим способом термічного зварювання є електродуго­ве. Джерелом теплоти при дуговому зварюванні служить електрична дуга, яка виникає між електродом і заготівкою.

Дугове зварювання виконують ручним, напівавтоматичним і авто­матичним способами.

Вироби великої товщини найчастіше зварюють цими способами.

Ручне дугове зварювання виконують зварювальними електродами, які подають в дугу і перемішують вздовж заготівки.

Ручне зварювання зручне при виконанні коротких і криволінійних швів в будь-яких просторових положеннях – нижньому, вертикально­му, горизонтальному, при накладенні швів у важкодоступних місцях, а також при монтажних роботах і збиранні конструкцій складної форми.

При напівавтоматичному зварюванні електродний дріт подається автоматично, дуга переміщується вручну.

Для автоматичного дугового зварювання під флюсом використовують непокритий електродний дріт і флюс – порошкоподібні сполуки для захисту дуги і зварювальної ванни від кисню (окиснення) та азоту повітря (рис. 16.3). Подача і переміщення електродного дроту механізо­вані, процеси запалювання дуги автоматизовані.

Автоматичне зварювання під шаром флюсів виключає недоліки ручного і напівавтоматичного зварювання – малу продуктивність і не­достатню якість шва.

На рис. 16.3 приведена схема автоматичного дугового зварювання під шаром флюсів, де показані дуга 4 та зварювальна ванна, що утво­рилася від плавлення електродного дроту 2 та країв виробу 1, щільно закриті шаром флюсів 3. Поверхня розплавленого металу 5 покрита розплавленим шлаком 6. Зварний шов 8 прикритий твердою шлаковою кіркою 7.

Порівняно з ручним зварю­вання під шаром флюсів має швидкість та продуктивність у 5 – 10 разів більшу, якість шва кращу, собівартість 1 м шва знач­но меншу, витрати електроенер­гії у 1,5 рази менші.

Автоматичне зварювання під флюсом застосовується в серій­ному і масовому виробництвах для виконання довгих прямолі­нійних і кільцевих швів в нижньо­му положенні на металі товщи­ною 2 – 100 мм. Автоматичне зва­рювання широко застосовують при виготовленні казанів, резер­вуарів для зберігання рідин і газів, корпусів судів, мостових балок і інших виробів. Для автоматич­них ліній по виготовленню звар­них автомобільних коліс, звар­них прямошовних та інших труб цей вид зварювання є головним.

Електрошлакове зварювання розроблено спеціалістами ін­ституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України. При електрошлаковому зварю­ванні (рис. 16.4) основний і елект­родний метали розплавляються теплотою, що виділяється при проходженні електричного стру­му через шлакову ванну. Процес електрошлакового зварювання починається з утвореннях шла­кової ванни в просторі між кром­ками основного металу і форму­ючими пристроями – повзунами. Між вертикально встановле­ними деталями 6, приставною початковою планкою 9 і повзунами 7 подають флюси і один або кілька електродних дротів 4, що знаходяться в електродотримачі 5. Після розплавлений флюсів і утворення достатньої кількості розплаву 3 елект­родний дріт опускають у розплав і горіння дуги припиняється. Струм продовжує проходити крізь розплав, продовжується подальше плав­лення флюсів, країв виробів та електродного дроту. Метал, що потрап­ляє до зварювальної ванни 2 під час проходження через флюси, очи­щається від сірки, неметалевих включень, газів тощо. Шов 8 форму­ється між повзунами, які охолоджуються водою 1.

Електрошлакове зварювання має ряд переваг в порівнянні з авто­матичним зварюванням під флюсом: підвищену продуктивність, кра­щу макроструктуру шва і менші витрати коштів на виконання 1 м звар­ного шва.

Електрошлакове зварювання широко застосовують у важкому ма­шинобудуванні для виготовлення ковано-зварних і лито-зварних конструкцій таких, як станини і деталі могутніх пресів і станків, колінчасті вали судових дизелів, ротори і вали гідротурбін, казани ви­сокого тиску.

При газовому зварюванні місце з'єднання нагрівають до розплав-лення високотемпературним газовим полум'ям. При нагріванні газо­зварювальним полум'ям кромки заготівок, що зварюються, розплавля­ються, а зазор між ними заповнюється металом, який вводять в по­лум'я пальника зовні. Газове полум'я отримують при згорянні горючо­го газу (ацетилену, водню або природного газу) в атмосфері технічно чистого кисню. При газовому зварюванні заготівки нагріваються більш плавно, ніж при дуговому; це і визначає основні області його застосування: для зварювання листових і трубчастих конструкцій з маловуглецевих і низьколегованих сталей завтовшки до 5 мм; при вип­равленні дефектів на виливках із чавуну і бронзи; для зварювання легкоплавких кольорових металів і сплавів та виконання наплавочних робіт.

При збільшенні товщини металу продуктивність газового зварю­вання різко знижується. При цьому за рахунок повільного нагріву вироби, що зварюються, значно деформуються. Це обмежує використан­ня газового зварювання.

Електронно-променеве, лазерне та плазмове зварювання. Для зварювання нержавіючих металів, сплавів на основі алюмінію та титану, кераміки та металокераміки використовують електронно-променеве зварювання.

Зварювання відбувається у вакуумних камерах.

Для з'єднання виробів із міді та танталу, вольфраму і алюмінію, ме­талів із неметалами, а також у випадках приварювання контактів напівпровідникових пристроїв, тонкоплівкових схем використовують лазери.

Для з'єднання напівпровідникових матеріалів га діелектриків використовують плазмове зварювання.

Плазмовим зварюванням можна з'єднувати вироби товщиною 0,08 – 5 мм.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)