|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Структура легкої промисловості УкраїниВагоме місце у структурі індустріального виробництва України займає легка промисловість. Легка промисловість – це сукупність спеціалізованих галузей промисловості, які виробляють продукцію, товари й матеріали масового споживання. Отримуючи сировину від сільського господарства і хімічної промисловості, вона здійснює як первинну обробку (переробку) сировини, так і випуск готової продукції, що забезпечує населення одягом, тканинами, взуттям, хутром, галантерейними виробами та ін., а галузі промисловості, сільське господарство й транспорт технічними матеріалами, вихідною сировиною або продукцією. Основною традиційною сировиною легкої промисловості є натуральна сировина – льон, бавовна, шовк. Останнім часом дедалі ширше використовується штучна, синтетична та комбінована сировина. Підприємства галузі виробляють тканини усіх видів (бавовняні, вовняні, лляні, шовкові, синтетична), неткані матеріали, панчішно-шкарпеткові, трикотажні та швейні вироби, взуття, шкіргалантерею. До легкої промисловості України належать текстильна, швейна, шкіряна, взуттєва, хутрова галузі. Текстильна промисловість До складу текстильної промисловості входять такі виробництва: • первинної обробки сировини (текстильного волокна); • бавовняна; • лляна; • вовняна; • шовкова; • нетканих матеріалів; • конопледжутова; • сітков'язальна; • текстильно-галантерейна; • трикотажна; • валяльно-повстяна. Продукцію текстильної промисловості виробляють бавовняні, шовкові, льно- та камвольно-суконні комбінати, бавовнопрядильні та суконні фабрики. Текстиль – це вироби, що виготовлені з'єднанням (скручуванням, склеюванням) послідовно розміщених волокон і ниток (тканини, трикотаж, неткані матеріали, валяльно-повстяні, галантерея). Волокном називають тонку непрядену нитку природного (натурального) або хімічного походження, із якої виготовляють пряжу тканинних, трикотажних та інших виробів. Пряжею називають нитку, що складається із з'єднаних між собою силами зчеплення й скрутки текстильних волокон. Волокна, що сформовані в природі і отримані з рослинної (льону, коноплі, бавовни тощо), тваринної (вовни, натурального шовку) або мінеральної сировини (азбесту, базальту тощо), називають натуральними. Хімічні волокна отримують із продуктів хімічної переробки природних полімерів (штучні волокна) або із синтетичних полімерів (синтетичні волокна). Штучними називають хімічні волокна, що одержують із природної сировини (целюлози, деревини, відходів бавовни). До них належать віскозні, ацетатні, триацетатні, мідно-аміачні та інші. Синтетичними (капрон, лавсан, нітрон) називають хімічні волокна, що виробляють із полімерів, синтезованих із мономерів капролактаму, акрилонітрилу, пропилену – продуктів переробки нафти, кам'яного вугілля і природного газу. До них належить також скляне волокно, яке одержують із вапняно-натрієвого скла. Текстильна промисловість включає в себе такі основні технологічні виробництва: прядильне, трикотажне, нетканих матеріалів. Прядильне виробництво, призначене для виготовлення пряжі і використовує технології прядіння, ткацтва й опорядження. Прядіння – сукупність технологічних процесів, в результаті виконання яких із суміші коротких, тонких і незначної міцності текстильних волокон формують (зчепленням, скруткою, зсуканням, скачуванням) ниткову пряжу відповідної щільності, товщини й міцності. Ткацтво – сукупність технологічних процесів для виготовлення текстильних тканин із пряжі. Тканини виготовляють переплетенням взаємно перпендикулярно укладених поздовжніх ниток (основи) із поперечними нитками (утоком). Схему послідовності технологічних операцій виробництва текстильних тканин зображено на рис. 21.1. Трикотажне виробництво – це виготовлення трикотажного полотна, в тому числі технічного, білизни та верхнього трикотажу, панчішно-шкарпеткових, рукавичних та інших виробів. Трикотаж – текстильний виріб або полотно, яке отримують з однієї чи багатьох ниток шляхом утворення петель (вічок) та їх взаємного переплетення. Полотно – це тканина, що звичайно вироблена переплетенням повздовжніх та поперечних ниток однакової товщини та щільності. Сировиною для виготовлення трикотажних виробів є однорідна або змішана (із натуральних і хімічних волокон) пряжа, а також хімічні комплексні нитки. Виготовляють трикотаж на плоских і круглих основов'язальних машинах, їх петлеутворюючий механізм складається із системи голок, нитко водіїв, пластин і преса. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |