 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Робочий час, його склад і структура. Методи вивчення змісту праці та затрат робочого часу
Весь робочий час працівників поділяється на час здійснення виробничого процесу (роботи) (Тр) і час перерв (Тп) (рис.7.2).
Час роботи — період, протягом якого працівник здійснює трудову діяльність. Час перерв — це час, протягом якого трудовий процес не здійснюється незалежно від причин і виконавець ніяких трудових дій не виконує.
Час роботи поділяють на час виконання виробничого завдання і час занятості іншими видами робіт.
Виходячи зі змісту праці робочий час поділяють на підготовчо-завершальний час (Тпз), час оперативної роботи (Топ) і час обслуговування робочого місця (Тобс).
Підготовчо-завершальний час — це час, який витрачається на підготовку до виконання заданої роботи і дії, пов’язані з її завершенням (отримання інструментів, технологічної та планово-облікової документації, інструктаж про проведення робіт, здавання інструменту й документації, для ІТР і службовців — час на отримання завдання, звіт про виконання робіт, приймання і здавання зміни тощо).
Час оперативної роботи охоплює час основної роботи (То) і час допоміжної роботи (Тдоп). Час основної роботи — це час, протягом якого працівник видозмінює форми і якість предмета праці. За характером праці час основної роботи можна поділити на:
— час ручної роботи — час на виконання технологічних операцій з оброблення предмета праці без використання машин та обладнання);
— час машинно-ручної роботи. Працівник здійснює технологічні операції з використанням машин або пересування предмета праці за допомогою спеціальних механізмів;
— час спостереження за роботою обладнання.
Час допоміжної роботи — це час на забезпечення виконання основної роботи.
Час обслуговування робочого місця — це час, протягом якого здійснюються роботи з нагляду за обладнанням і підтриманням робочого місця в нормальному стані. Він поділяється на час технічного обслуговування робочого місця (Ттех) і час організаційного обслуговування робочого місця (Торг).
Час технічного обслуговування робочого місця — це час на догляд за робочим місцем, пов’язаний із виконанням конкретних операцій.
Час організаційного обслуговування робочого місця — це час на підготування робочого місця до виконання всього обсягу робіт протягом зміни.
Перерви поділяють на регламентовані й нерегламентовані. Час регламентованих перерв (Тпр) є об’єктивно необхідним і заздалегідь передбаченим. До нього належать:
Час перерв з організаційно-технологічних причин (Тпот) — це перерви в роботі, передбачені технологією виробництва певного виду продукції.
Час перерв на відпочинок, особисті потреби (Твоп). Цей час передбачено законодавством для запобігання втомі, підтримки нормальної працездатності та особистої гігієни.
До нерегламентованих перерв відносять час перерв, які виникають унаслідок порушення встановленої технології та організації виробництва (Тпнот), наприклад, перебоями в постачанні, несправністю обладнання. Крім того, до нерегламентованих перерв відносять і час перерв, зумовлених порушеннями трудової дисципліни (Тптд), — запізнення на роботу, передчасне залишення робочого місця, прогули тощо.
Поиск по сайту: