Сегментація ринку праці

Ринок праці обмежується певним економічним простором, який має чіткі територіальні, галузеві, демографічні, соціальні, національні та інші параметри. Сегментація ринку праці — це роз­поділ, розбивання ринку робочої сили на окремі групи за певними критеріями, залежно від поставленої мети вивчення, аналізу чи управління.

Ринок праці сегментується за такими принципами: територіаль­ний (географічний), професіонально-кваліфікаційний, соціальний, за ланками суспільного виробництва, за кількісним співвідношен­ням покупців і продавців товару „робоча сила”, за умовами конку­ренції.

З точки зору територіального підходу виділяють такі ринки праці:

ü внутрішній — місцевий, регіональний, національний;

ü зовнішній — транснаціональний і світовий.

Залежно від професій виділяють ринок:

Ø робочих кадрів (працівники переважно фізичної праці), на­приклад, ринок верстатників, зокрема токарів, шліфувальників;

Ø спеціалістів і керівників (працівників переважно нефізичної праці).

З точки зору ланки суспільного виробництва виділяють ринки праці:

· внутрішньофірмовий, тобто ринок праці підприємства, фірми, установи, організації;

· галузевий;

· національний. Цей тип ринку праці збігається з однойменним типом ринку за територіальною ознакою.

Залежно від кількісного співвідношення покупців і продавців товару „робоча сила” ринок праці, подібно до товарного, може бути:

ü монополією, монопсонією, олігополією, поліполією.

З точки зору умов конкуренції розрізняють ринки праці;

Ÿ необмеженої конкуренції (повної конкуренції, вільний ринок);

Ÿ обмеженої конкуренції (неповної конкуренції).

Кожному з типів ринків притаманний свій механізм ціноутво­рення залежно від співвідношення попиту і пропозиції.

Донедавна за умов адміністративно-командної економіки в Україні ринок праці виступав у формі монопсонії, за якої всім працівникам протистояв, власне, один покупець — держава, що була єдиним власником засобів виробництва. У рамках державних підприємств держава диктувала умови найму.

Нинішня ситуація виглядає дещо інакше: здійснюються прива­тизація, роздержавлення підприємств, завдяки чому відбуваються економічні, політичні, соціальні та моральні зміни щодо зайня­тості, соціальної захищеності, розподілу прибутків тощо. З'явилися нові форми власності й господарювання: малі підприємства, спі­льні підприємства, кооперативи, селянські (фермерські) господар­ства, різні форми господарських товариств. В результаті формують­ся нові категорії роботодавців. Тому вже можна говорити про перехід до такої форми ринку праці, як олігополія, за якої обмеже­ній кількості роботодавців протистоїть велика кількість претен­дентів на робочі місця. Ця форма ще близька до абсолютної моно­полії, без ліквідації якої неможливо сформувати дійовий, повно­цінний, високоефективний ринок праці.

Контрольні запитання

1. Опишіть суть чотирьох підходів до визначення ринку праці.

2. Дайте визначення поняттям „ринок праці”, „робоча сила”, „праця”.

3. Сформулюйте умови виникнення ринку праці.

4. Якими є умови ефективного функціонування ринку праці?

5. Назвіть основні елементи ринку праці та охарактеризуйте їх.

6. У чому виражається механізм функціонування ринку праці?

7. Які є види державного регулювання ринку праці?

8. Опишіть основні функції ринку праці.

9. Що таке сегментація ринку праці?

Поиск по сайту: