Міжнародні організації

Протистояння між працею і капіталом у двадцятому столітті поступово перетворювалося на соціальне партнерство. Становлення соціального партнерства супроводжувалося виникненням відповідних інституцій. Першою найбільш крупною організацією, що забезпечувала систему гарантій прав найманих працівників у сфері соціально-трудових відносин стала Міжнародна організація праці (МОП), яка була створена у 1919 р. Цією організацією сформульовані загальні права людини, зокрема, право на працю та зайнятість, право на заробітну плату, право на безпечні умови праці, право на соціальне забезпечення.

МОП підпорядкована ООН, виступає як спеціалізоване агентство ООН з вирішення проблем, що стосуються трудових відносин.

Головна функція МОП це нормотворча діяльність у галузі трудових відносин. За історією її існування розроблено і прийнято 181 конвенцію та 188 рекомендацій, що складають так званий „Міжнародний кодекс праці”.

Слід відзначити, що Деякі документи ООН також стосуються питань трудових відносин. Наприклад: Генеральною Асамблеєю ООН (10.12.1998 р.) прийнята Загальна Декларація прав людини.

Оскільки Україною взято курс на інтеграцію у ЄС, то цікаво розглянути засади соціального партнерства Європейського союзу. В Європейському союзі соціальне партнерство ґрунтується на двох основних організаціях:

1) Комісія з економічних та соціальних питань (КЕСП), яка функціонує в Євросоюзі у формі тристороннього парламенту і супроводжує законодавчу діяльність комісії Євросоюзу, рішення цієї комісії не є обов’язковими для комісії Євросоюзі, вони носять рекомендаційний характер;

2) Європейський соціальний діалог, який існує як консультативний орган.

До складу КЕПС входять 222 представники країн-членів ЄС.

Основні суб’єкти соціального партнерства в Європі представлені об'єднаннями роботодавців та об'єднання ми найманих працівників. Інтереси роботодавців представляє дві організації: UNICE та СЕЕР.

UNICE (Асоціація Європейських спілок промисловців та роботодавців — АЄСПР) — централізований представницький орган європейських спілок промисловців та роботодавців стосовно європейської спільноти. В цій асо­ціації представлені не тільки спілки роботодавців, країн ЄС, а й країн-членів Європейської асоціації вільної торгівлі, таких як Туреччина, Кіпр, Мальта, Сан-Маріно, Чехії, Словаччини, Польщі.

АЄСПР була створена у 1958 р. Основне завдання АЄСПР представлення інтересів промисловості західноєвропейських країн в усіх пов’язаних з нею галузях стосовно Євросоюзу та його структур (Комісії Євросоюзу, Ради Європи, Ради міністрів, Європарламенту та комісії з економічних та соціальних питань).

СЕЕР — Європейський центр державного сектора економіки (ЄЦЦСЕ). Наряду з АЄСПР виступає другою організацією роботодавців, яка представлена в системі соціального діалогу.

Господарсько-трудові інтереси найманих працівників у Європейському співтоваристві та асоціації вільної торгівлі представляє Європейське об’єднання профспілок (СОП). Це об’єднання профспілкових організацій з 28 країн Європи, де в загальній кількості налічується близько 57 млн. членів.

Поиск по сайту: