|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Поняття та зміст економіки праці. Взаємозв’язок з іншими дисциплінами
Соціально-економічні реформи, що відбуваються у країні, курс на ринкову економіку, якому, на думку переважної більшості фахівців, немає альтернативи, вимагає радикального перетворення економічної науки, що передбачає освоєння нових теоретичних концепцій і методів прийняття рішень. Виникають нові галузі економічної науки, зокрема: економічна теорія, теорія менеджменту та маркетингу, економіка ринків праці та інші. Важливе місце серед них посідає економіка праці. Економіка праці — це функціональна наука, яка вивчає суспільні виробничі відносини, що виникають у процесі організації суспільної праці і відтворення робочої сили. Вона вивчає конкретні форми і методи свідомого використання суспільством економічних законів у сфері підвищення ефективності виробництва, його матеріального та морального стимулювання, відтворення робочої сили. Значення економіки праці особливо зростає в умовах становлення ринкових відносин. Оволодіння цим напрямком знань — важлива передумова підвищення соціальної активності людей, ефективності їхньої трудової діяльності, оскільки курс „Економіка праці” побудований на об'єктивних економічних законах і механізмах ринкової економіки і враховує досягнення вітчизняної і зарубіжної теорії та практики в галузі трудових відносин. Теоретичною основою економіки праці є економічна теорія. Вона ґрунтується на основних економічних законах, що вивчає теорія і використовує властиві їй категорії. Крім цього, економіка праці має тісний зв'язок з цілою низкою дисциплін, що мають працю за об'єкт вивчення: нормування праці, наукова організація праці, статистика праці, соціологія праці, фізіологія і психологія праці, охорона праці, трудове право та інші. Зв’язок зі статистикою праці у тому, що економіка праці широко використовує статистичні дані, які характеризують масові явища та процеси у сфері праці. Фізіологія і психологія праці озброюють економістів природничо-науковими методами оцінки організації трудового процесу. Трудове право регулює трудові відносини, права й обов’язки працівників і підприємств. Трудове право відіграє активну роль у зміцненні та вдосконаленні суспільної організації праці. Воно сприяє реалізації права на працю, розв’язанню проблеми кадрів, належному виконанню трудових обов’язків, зміцненню трудової дисципліни. Особливе місце посідають правові заходи, що об’єднуються загальним терміном „охорона праці”. Дотримання норм і вимог охорони праці та техніки безпеки, які визначаються спеціальними державними органами, є обов’язковою умовою правильної організації і підвищення ефективності праці.
1.2. Предмет і завдання курсу „Економіка праці”.
Більшість вітчизняних вчених-економістів вважають, що предметом даної дисципліни є сама праця, як доцільна діяльність людини, яка одночасно є взаємодією між людьми з приводу виробництва. Таким чином, предметом курсу є вивчення суспільної праці, соціально-економічної політики в сфері трудової діяльності, конкретних сторін виробничих відносин, а також наукові прийоми і методи управління персоналом, працею і заробітною платою. Крім питань організації, продуктивності, оплати праці, планування та аналізу трудових показників, економіка праці вивчає ринок праці в економічній системі, зайнятість населення і безробіття, соціальне партнерство і соціальну політику. У зарубіжних країнах фахівці вважають, що економіка праці — це дослідження функціонування й результату ринку у сфері праці, а у вузькому понятті — поведінка роботодавців і працівників у відповідь на дію загальних стимулів у вигляді заробітної плати, прибутку і негрошових факторів у галузі трудових взаємовідносин. Виходячи зі змісту вказаних визначень розвиток предмету економіки праці, на думку деяких авторів, буде здійснюватися за наступними напрямками: розкриття сутності, змісту і регулювання, соціально-трудових відносин у галузі трудових ресурсів, ринку праці й зайнятості, що передбачає створення умов ефективного функціонування трудових ресурсів; економічні напрямки у галузі підвищення ефективності трудової діяльності (фактори, умови, резерви, показники); мотиваційні та стимулюючі напрямки створення передумов ефективного використання трудових ресурсів в умовах ринкових відносин; напрямки, пов'язані з кількісними аспектами управління трудовими процесами, а саме, з продуктивністю, складом і чисельністю працівників і їх оплатою. Головною метою вивчення курсу є опанування студентами основ економіки праці і створення тим самим відповідної теоретичної бази для подальшого вивчення спеціальних економічних дисциплін. Завдання вивчення курсу полягають у: Ø вивченні основних категорій і термінів, що використовуються в економіці праці; особливостей формування зайнятості і ринку праці, механізму його дії; структури та порядку відтворення трудових ресурсів, загальних засад соціального захисту населення в умовах ринкових відносин; Ø оволодінні методами вивчення витрат робочого часу, нормування; поділу й кооперації праці, організації робочих місць; раціоналізації трудового процесу; Ø здобутті навичок визначати показники продуктивності праці, розраховувати резерви зростання продуктивності праці на підприємстві; планувати та аналізувати трудові показники; визначати заробітну плату працівника за різних форм і систем оплати праці; Ø вивченні порядку формування фондів оплати праці підприємств і забезпечення ефективності їх використання; ознайомленні з основними нормативними документами щодо організації та оплати праці; Ø з'ясуванні механізму виявлення і використання передового досвіду щодо забезпечення зростання продуктивності праці та прогресивних методів організації заробітної плати у країні та за кордоном. Під час вивчення різних аспектів трудової діяльності економіка праці використовує цілий ряд методів дослідження, зокрема: аналітичний, розрахунковий, соціологічний, економіко-математичний, факторний метод планування та аналізу.
Контрольні запитання
1. Дайте визначення економіки праці як науки. 2. Зв’язок економіки праці з іншими дисциплінами. 3. Що є предметом економіки праці? 4. Які завдання курсу „Економіка праці”? 5. Назвіть основні методи економіки праці.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |