|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Валовий внутрішній продукт: поняття та методи розрахункуВаловий внутрішній продукт (ВВП) – характеризує сукупну ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених на економічній території країни за певний період. Валовий національний продукт (ВНП), з 1993 року – валовий національний дохід (ВНД) – це вартість продукції та послуг, вироблених за певний період факторами виробництва, що знаходяться у власності держави або громадян даної країни (резидентів), в тому числі й на території інших країн. ВНП = ВВП + доходи, які отримали резиденти із-за кордону у зв’язку з їхньою участю у виробництві ВВП інших країн (оплата праці, проценти, дивіденди) – доходи, оплачені резидентам інших країн за участь у виробництві ВВП даної країни (оплата праці, проценти, дивіденди). Особливості розрахунку ВВП: 1) за допомогою ВВП вимірюють всю вироблену продукцію, незалежно від того, продана вона, чи ні. Не продана продукція – це приріст запасів; 2) ВВП обчислюється у вартісному виразі. Може розраховуватись у поточних і в співставних цінах; 3) при розрахунку ВВП виключається подвійний рахунок, тобто враховується тільки кінцева продукція і не враховується проміжна продукція; • проміжна продукція – це товари і послуги, придбані з метою подальшої переробки, обробки або для перепродажу; • кінцева продукція – це частина ВВП, що остаточно виходить за межі поточного виробництва і використовується для споживання, нагромадження, експорту, а не для подальшої переробки чи перепродажу. 4) при розрахунку ВВП враховується вартість товарів і послуг, вироблених лише в поточному періоді. А тому із розрахунків вилучають так звані невиробничі операції, які бувають двох типів: • перепродаж товарів; • чисто фінансові операції. Методи вимірювання ВВП: 1) за виробленою продукцією (виробничий метод); 2) за витратами (метод кінцевого використання); 3) за доходами (розподільчий метод). Розрахунок ВВП виробничим методом При розрахунку ВВП виробничим методомпідсумовується додана вартість, створена всіма галузями економіки, або від валового випуску віднімається проміжне споживання. Розрахунок ВВП за витратами ВВП за витратами – це сума витратвсіх економічних агентів, які використовують ВВП: домогосподарств, фірм, держави та іноземців, які імпортують товари з даної країни. У підсумку отримуємо сукупну вартість всіх товарів і послуг, спожитих суспільством: ВВП = C + G + Ig + NE, де С – споживчі витрати домогосподарств на товари і послуги (за винятком витрат на придбання житла); G – державні витрати (не включаються трансфертні платежі, а також отримання-виплата кредитів); Ig – валові приватні внутрішні інвестиції, які містять витрати фірм на: будівництво будинків і споруд; придбання обладнання, машин, механізмів, нових технологій; створення товарно-матеріальних запасів; амортизацію, а також витрати домогосподарств на придбання житла (будинків, квартир тощо). Розрахунок ВВП за доходами При розрахунку ВВП розподільчим методомпідсумовуються всі види факторних доходів, а також два компоненти (амортизаційні витрати і чисті непрямі податки на бізнес), які не є доходами. Іншими словами, розраховуючи ВВП за доходами, потрібно знайти суму таких його складових: 1) винагорода за працю (цей компонент містить заробітну плату, а також внески підприємств на соціальне страхування, у пенсійний фонд, фонд зайнятості тощо); 2) рентні платежі – це доходи, які отримують власники за здані в оренду нерухомість та землю; 3) процент – дохід від капіталу; 4) прибуток, який отримують індивідуальні товаровиробники та корпорації: а) податок на прибуток; б) розподілений прибуток; в) нерозподілений прибуток; 5) амортизаційні відрахування; 6) чисті непрямі податки на бізнес – непрямі податки на бізнес (податок на додану вартість, акцизи, мито та ін.) за відрахуванням субсидій. З економічної точки зору, це різниця між цінами, за якими купують товари споживачі, та продажними цінами фірм; У більшості країн світу найпоширенішими із наведених методів розрахунку ВВП є метод кінцевого використання та виробничий метод. Вибір того чи іншого методу розрахунку визначається наявністю надійної, вірогідної інформаційної бази.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |