Можливості інтеграції України у світову економіку

Україна прагне стати повноправним членом світової системи господарювання. З'ясуємо перешкоди, що ускладнюють цей об'єктивний процес:

1) нераціональна структура виробництва. Наша держава не сприяє розвитку наукомістких галузей (машинобудування, електроніки, комп'ютерної техніки), а намагається створити вигідні умови традиційно розвиненим енерго- та матеріаломістким виробництвам. Окрім того, недостатньо розвинений внутрішній ринок споживання продукції;

2) неефективне використання ресурсів і низький технологічний рівень виробництва. Матеріале- та енергомісткість української продукції у 1,5-2 рази вища, ніж у розвинених країнах Європейського Союзу. Це означає, що вітчизняні товари, особливо у машинобудуванні та обробній промисловості, у своїй більшості не конкурентоспроможні як у якісному відношенні, так і за ціною;

3) постачальницько-збутовий характер зовнішньоекономічних зв'язків та неефективна структура зовнішньоторговельного обігу, в якому переважає сировина;

4) несприятлива екологія внаслідок того, що немає екологічно чистих технологій та надмірної кількості енергетичних і взагалі промислових комплексів;

5) виснаження певних видів мінеральних ресурсів, розміщення їх у несприятливих для експлуатації умовах.

Усе це призводить до низької конкурентоспроможності економіки України. Щоб змінити становище, національна політика держави має спрямувати свої зусилля і ресурси на збільшення наукового потенціалу, інформаційних технологій, поліпшення інфраструктури та розвиток перспективних галузей.

Пріоритетними галузями для нашої держави є виробництво космічної техніки, порошкова металургія, виготовлення зварювальної апаратури, будівництво важких транспортних літаків, суднобудування, послуги трубопровідного, залізничного, автотранспорту та автоперевезень, виробництво органічної і сільськогосподарської продукцій у цілому, харчова промисловість. Ці напрями та галузі дадуть ефект у середньостроковій перспективі.

Для успішної інтеграції в систему міжнародних економічних відносин в умовах сьогодення Україна має такі переваги:

1) досить високий рівень розвитку науки;

2) географічний, транспортний та ресурсний пріоритети;

3) базові підвалини розвитку промисловості;

4) у минулому потужний і ще не до кінця розвалений потенціал військово-промислового комплексу;

5) працелюбність як одна з рис менталітету українця та досить висока кваліфікація виробничого персоналу;

6) дешевизна робочої сили.

Визначимо деякі можливі спрямування інтеграції України у світову спільноту:

- розвиток виробничого співробітництва між підприємствами України та інших країн;

- залучення іноземних інвестицій;

- розвиток науково-технічної співпраці;

- збільшення експорту продукції та послуг;

- участь у міжнародних науково-технічних, фінансово-кредитних та інших організаціях.

Потрібна чітка стратегія подолання проблем і реалізації можливостей з метою входження у світове економічне співтовариство.

Поиск по сайту: