|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Теорія ринкової економіки А. Сміта. Закон «невидимої руки ринку»Теорія Адама Сміта ґрунтується на принципі економічного лі бералізму – нехай все залишається так, як є (без втручання держави в економіку). У своїй книзі "Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776 рік) він виділив як її центральну проблему — економічний розвиток суспільства і підвищення його добробуту. Ця класична праця розглядає умови і шляхи, які ведуть людей до найбільшого добробуту. Заслуга Сміта в тому, що він вперше в систематизованому вигляді виклав теоретичні основи ринкової економіки. Для обґрунтування своєї теорії Сміт вводить поняття: «людина економічна» - людина, основним мотивом діяльності якої є власна вигода; закон «невидимої руки ринку» - це об’єктивний закон ринкового саморегулювання, його суть в тому, що кожен економічний суб’єкт діє в ринковій економіці на основі власної вигоди, а в результаті саме таких дій учасників ринку виграє суспільство в цілому, досягається економічний добробут. А. Сміт характеризує "економічну людину" словами: "вона скоріше досягне своєї мети, якщо звернеться до егоїзму своїх ближніх і зуміє показати їм, що в їх власних інтересах зробити для неї те, що вона вимагає від них. Кожний, хто пропонує іншому угоду будь-якого роду, пропонує зробити саме це. Дай мені те, що мені потрібно, і ти отримаєш те, що потрібно тобі", — така суть всякої подібної пропозиції. Не від добродійства м´ясника, пивовара або пекаря очікуємо ми отримати свій обід, а від дотримання ними своїх власних інтересів. Ми звертаємося не до їх людяності, а до їх егоїзму, і ніколи не говоримо їм про нашу потребу, а про їх користь. Кожна окрема людина намагається використати свій капітал так, щоб продукти його мали найбільшу вартість. Звичайно, вона і не думає при цьому про суспільну користь і не усвідомлює, наскільки сприяє їй. Людина має на увазі лише власні інтереси, але в цьому випадку, як і в багатьох інших, вона невидимою рукою спрямовується до мети, яка зовсім не входила в її наміри. Дбаючи про свої власні інтереси, людина часто більш дійовим чином служить інтересам суспільства, ніж тоді, коли свідомо намагається робити це. «Невидима рука ринку» - це ринковий механізм, тобто взаємодія попиту і пропозиції. «Видима рука ринку» - це держава, за якою, на думку Сміта, повинні бути закріплені такі функції: 1) Створювати і утримувати суспільні установи; 2) Виплачувати винагороду чиновникам, суддям, священникам, викладачам; 3) Зовнішня безпека держави; 4) Охорона права приватної власності. Насправді А. Сміт розглядав людину з трьох сторін: 1) Людина є істотою моральною, духовною; 2) Людина є істотою соціальною, тому що живе в соціумі, взаємодіє з ним і з іншими людьми, тому повинна підкорятися певним правилам поведінки (формальним – закони, і неформальним – традиції і звички); 3) Людина є істотою суто економічною, коли головний мотив її діяльності – власна вигода.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |