Зародження і розвиток соціалістичного вчення (від «соціалістів-утопістів» до «наукового соціалізму (комунізму)»)

Основоположна ідея соціалістичного вчення – це ідея рівності і справедливості, була найзаповітнішою мрією, яка ніде і ніколи не мала чіткого економічного обґрунтування.

Розгляд "соціалістично-утопічної думки", безперечно, треба розпочинати з видатної постаті Томаса Мора (1478-1532рр.) - автора "Утопії" (1516 p.). В своїй "Утопії" Т.Мор позначив модель "справедливого суспільства", побудованого на загальнонародній власності, "зрівняльному розподілі за розумними потребами", планово-організованій і обов'язковій для всіх фізичній праці. У своїй книзі він цілковито заперечує приватну власність і гроші, і вбачає "єдиний шлях до громадського спасіння, тобто до рівності, у повному викоріненні приватної власності". Управління у такому громадянському суспільстві здійснюється обраними народом представниками.
До представників ранніх ідей "утопічного соціалізму" належав італійський мислитель Томазо Кампанелла (1568-1639рр.). Цей монах-домініканець за свої єретичні погляди три десятки років просидів у в'язниці, де й написав свій знаменитий твір "Місто Сонця" (1623 p.). Будучи майже позбавленим світла у своїй в'язниці, цей мислитель малює "ідеальну державу" (Місто Сонця), де панує загальнонародна власність на майно (окрім індивідуального житла), немає грошей (основи нерівності), споживання є суспільним (виходячи з потреб), діти виховуються у колективістському дусі. Соціально-економічні погляди Т.Кампанели: панування натурального господарства, суспільно корисна праця є обов'язковою для всіх свідомих громадян, і саме висока свідомість є основою економічного добробуту, вона не потребує ніяких додаткових стимулів до праці. Прикметною особливістю т.зв. "ранніх соціалістів-утопістів" Томаса Мора і Томмазо Кампанелли - було те, що вони не займалися практичним втіленням своїх "соціалістичних ідей".

Подальший "утопічний соціалізм" (Сен-Сімон, Фур'є, Оуен) відзначався, окрім іншого, неодноразовими спробами втілити ідеї в практику, в життя.

"Індустріальний соціалізм " Сен-Сімона (1760-1825рр.): вся його теорія базується на історичному методі, тобо минуле людства потрібно вивчати для того, щоб розбиратися в сучасних тенденціях. Він виділив історичному розвитку суспільства чотири соціально-економічні формації: первісна, рабовласницька, феодальна, індустріальна (розвиток промисловості). Кожному із цих етапів відповідає певний рівень розвитку знань, техніки, політики, економіки. Ввів поняття «індустріалізм», що підкреслює роль промисловості, як основи соціально-економічного прогресу. Суспільство Сен-Сімон поділив на два класи: 1) індустріали – займаються суспільно корисною працею; 2) власники – ухиляються від праці, непродуктивний клас, ледарі. Сен-Сімон сформулював принцип, який повинен бути в основі нового соціалістичного устрою: від кожного по здібностях, кожному за працю. Тобто загальний суспільний дохід повинен розподілятися відповідно до вкладених праці і капіталу. Соціальну справедливість Сен-Сімон розуміє не як зрівнялівку, а як розподіл благ відповідно із внеском кожного.

"Кооперативний (асоціативний) соціалізм" Шарля Фур’є (1772-1837). Його основні ідеї: 1) вважав, що капіталізм який заснований на приватній власності породжує

Поиск по сайту: