Методи вивчення змісту праці й затрат робочого часу

Для виявлення резервів раціонального використання робочого часу працівників застосовують такі методи його вивчення.

1) Анкетне та усне опитування. Його проводять із метою ви­вчення стану організації праці на виробництві; раціональності ви­користання робочого часу; виявлення та узагальнення пропозицій працівників про можливі заходи з покращення використання фон­ду робочого часу.

Для проведення анкетного опитування визначають коло питань та осіб, що будуть опитуватися, розробляють анкету. До анкети можуть бути внесені, наприклад, такі питання:

а) Чи чітко визначено коло ваших обов’язків?

б) Чи доводилося вам виконувати невластиві для вас роботи?

в) Чи раціонально організовано ваше робоче місце?

На основі оброблення та аналізу даних анкетного опитування розробляють заходи, спрямовані на покращення використання фонду робочого часу.

2) Самофотографія робочого дня. Передбачає облік робочого часу, що проводиться самим працівником. За результатами попе­реднього ознайомлення розробляють робочу програму досліджен­ня, в якій визначають: об'єкт дослідження; тривалість проведення робіт; коло осіб, відповідальних за здійснення самофотографії. Особливу увагу в проведенні самофотографії робочого дня слід приділяти визначенню переліку елементів затрат праці. Для зруч­ності проведення подальшого аналізу ефективності використання робочого часу дані, отримані в результаті самофотографії робочо­го дня, можна оформити а табл.7.1.

Таблиця 7.1. Аналіз затрат робочого часу

На основі виявлених даних розробляють заходи, спрямовані на вдосконалення організації праці з урахуванням виявлених вад.

3) Фотографія робочого дня. Також є обліком робочого часу, але, на відміну від самофотографії, вона проводиться спеціально призначеною особою. Фотографія робочого часу може бути суціль­ною, коли фіксуються всі затрати робочого часу протягом зміни, а також вибірковою. Остання застосовується для вивчення затрат робочого часу з окремих видів робіт і операцій, що повторюються, або окремих періодів робіт. Проведення фотографії робочого дня потребує ретельної підготовки (визначення мети і об'єкта дослі­дження, періоду проведення робіт, детального вивчення їхнього змісту і т. ін.). Фотографія робочого часу може проводитися з ви­користанням анкети, подібної до картки самофотографії.

4) Метод моментних спостережень. Умовно його можна від­нести до вибіркової фотографії робочого часу. Його суть полягає в тому, що відбувається фіксація стану працівника в досліджуваний період часу, причому це може відбуватися як через рівні проміжки часу, так і у випадково обрані моменти. Для визначення затрат часу на кожний елемент праці застосовують формулу:

,

де Т_к — затрати робочого часу на кожний елемент праці;

К — кількість спостережень за цим елементом;

n —загальна кількість спостережень за досліджуваний період;

Т_о — фонд робочого часу, за яким визначають затрати праці на К-й елемент (зміна, місяць тощо).

Дані, отримані в результаті моментних спостережень, заносять до листа індивідуальної фотографії робочого часу і складають баланс робочого часу. Потім аналізують затрати робочого часу, визначають нераціональні його затрати і втрати робочого часу, виявляють причи­ни їх виникнення. Після цього складають нормативний баланс робо­чого часу, з якого виключають усі втрати і нераціональні його затрати.

5) Хронометраж —метод вивчення затрат робочого часу, використовуваний для вивчення трудомісткості елементів трудового процесу, що повторюються, а також для аналізу раціональності способів праці. Як і фотографія робочого часу, потребує серйозної підготовки до проведення (вибір об'єкта спостереження, поділу робіт на окремі елементи, визначення кількості спостережень, під­готовку спеціальної документації тощо). Результати хронометраж­них спостережень використовуються в основному для нормування праці робітників і службовців. Проводити хронометраж доцільно в тих випадках, коли норма виробітку не виконується на виробницт­ві; тоді, провівши спостереження за затратами праці працівника, можна встановити причини невиконання норм. Матеріали хро­нометражних спостережень можуть бути підставою для перегляду норм виробітку.

Поиск по сайту: