АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Види норм праці

Читайте также:
  1. Адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
  2. Аналіз трудових ресурсів та оплати праці на підприємстві
  3. Аудит у сфері оплати праці
  4. Безпека праці при обслуговуванні автоклава
  5. Безпека праці при обслуговуванні брагоректифікаційних установок
  6. Безпека праці при обслуговуванні дифузійних апаратів
  7. Безтарифна система оплати праці
  8. В) виникнення й поглиблення суспільного поділу праці та економіч-
  9. ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ
  10. Види міжнародного поділу праці.
  11. Види нормативів з праці

 

У період переходу до ринкових відносин надзвичайно важли­вим стає вивчення затрат праці. Найбільш узагальнювальним їх вимірником виступає робочий час.

Міра праці — суспільне необхідні затрати робочого часу, які складаються в умовах ринку. Міра праці відображає величину ринкових затрат і виражає затрати абстрактної праці.

Норма праці —конкретне вираження міри праці на кожному підприємстві. Вони можуть бути більшими або меншими міри праці, кожне підприємство зацікавлене у зниженні норм праці на виготовлення продукції, що дає можливість зменшити витрати виробництва.

Обґрунтування норм праці передбачає всебічне врахування факторів, які впливають на їх величину в певних організаційно-технічних умовах.

Норма праці визначає величину і структуру затрат робочого часу, необхідних для виконання певної роботи, і є еталоном, з яким порівнюються фактичні затрати праці з метою встановлення їхньої раціональності. У нормуванні праці робітників і службов­ців застосовуються такі види норм праці:

— норми часу,

— норми ви­робітку,

— норми обслуговування,

— норми чисельності,

— норми керованості,

— нормо­вані завдання.

Оскільки загальним вимірником праці слугує робочий час, усі норми праці є похідними від норм часу.

Норма часу —кількість робочого часу, необхідна для виконання одиниці певної роботи (операції) одним працівником або групою працівників відповідної чисельності й кваліфікації в найбільш раціональних для підприємства організаційних, технічних і госпо­дарських умовах з урахуванням передового виробничого досвіду.

Норма часу визначається в людино-годинах, людино-хвилинах, людино-секундах. Щоб установити норму часу, необхідно з'ясу­вати склад затрат робочого часу і конкретні їх величини для вико­нання певної роботи.

Склад норм часу можна представити такою формулою:

Всі затрати робочого часу (крім підготовчо-завершального) встановлюються на операцію або на одиницю (штуку) виробу і в сумі складають норму штучного часушт), визначувану за форму­лою:

Тобто, норма часу складається з норми підготовчо-завершаль­ного часу і норми штучного часу.

Штучно-калькуляційний час визначається за формулою:

,

де n — кількість виробів у партії.

Норму часу на виготовлення всієї партії виробів або виконання всього завдання визначають таким чином:

або ,

Де Тпарт — час на виготовлення партії виробів.

.

Норма виробітку —кількість натуральних (штук, метрів, тонн) чи умовних одиниць, які повинні бути виготовлені за одиницю часу (зміну, місяць) у певних організаційно-технічних умовах одним або групою працівників відповідної кваліфікації. Для визначення норм виробітку застосовують формулу:

,

де Нч — встановлена норма праці на одиницю виробу.

У тих випадках, де підготовчо-завершальний час, час на обслу­говування робочого місця, на особисті потреби й відпочинок нормуються на зміну, норму виробітку можна обчислити за фор­мулами:

,

.

Між нормою часу і нормою виробітку існує зворотна залежність. Між змінами норм часу і нормами виробітку існують такі спів­відношення:

.

.

Норма обслуговування —встановлення кількості одиниць облад­нання (кількість робочих місць, квадратних метрів площі і т. ін.), яке повинно обслуговуватися одним працівником або групою ро­бітників відповідної кваліфікації за певних організаційно-технічних умов протягом зміни. Вона є похідною від норми часу. Для розрахунку норм обслуговування необхідно визначити норму часу обслуговування.

Норма часу обслуговування кількість часу, необхідна за певних організаційно-технічних умов на обслуговування протягом зміни обладнання, квадратного метра виробничої площі і т. ін.

,

де Но — норма обслуговування;

Нч.о. — норма часу на обслуговування одиниці обладнання, одиниці виробничої площі;

К — коефіцієнт, що враховує виконання додаткових функцій, не врахованих нормою часу, а також час на відпочинок і особисті потреби.

Різновидом норм обслуговування є норма керованості, яка визначає чисельність працівників і кількість структурних підрозділів, що припадають на одного керівника.

Норматив чисельності — заздалегідь установлена розрахункова величина, яка визначає чисельність працівників для виконання одиниці конкретної роботи чи обслуговування конкретних об’єктів. Норматив чисельності відрізняється від норми чисельності працюючих. Під останньою розуміють чисельність працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідну для виконання виробничого завдання.

Норма чисельності працюючих визначається за формулами:

або ,

де О — загальна кількість одиниць обладнання, що обслуговується;

Но — норма обслуговування.

На основі норм праці інколи працівникам можуть установлюва­ти нормовані завдання. Нормоване завдання —встановлений обсяг роботи, що його працівник або група працівників повинні викона­ти за певний період із дотриманням певних вимог до якості про­дукції.

Обсяг роботи, встановлюваний нормованим завданням, може бути вираженим у трудових (нормовані людино-години) або нату­ральних (кг, шт., м) показниках. Залежно від організації виробни­цтва і характеру робіт, що виконуються, нормоване завдання може встановлюватися на зміну, місяць або на період виробництва зада­ного обсягу робіт.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)