|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Методи збирання інформації в дослідженні соціально-трудової сфери
У дослідженні соціально-трудової сфери прийнято використовувати такі основні методи збирання інформації (рис. 12.1) Анкетне опитування — найбільш поширений метод збирання інформації. Анкетування — систематизоване збирання інформації в респондентів за допомогою анкет. Структура анкети складається зі вступної, основної та демографічної частин. У вступній частині зазвичай відображається звернення до респондента, вказуються організація, яка проводить опитування, мета цього опитування, викладаються правила опитування. В основній частині містяться декілька блоків запитань, які висвітлюють проблему. У демографічній частині відображаються запитання з соціального статусу респондента, його соціально-демографічні характеристики, такі як стать, вік, посада, професія, родинний стан, дохід тощо.
Метод інтерв’ю — метод одержання інформації через бесіду інтерв’юера з респондентом на певну тему. Інтерв’ю поділяються за технікою проведення на формалізовані, коли формулювання запитань, їхні перелік і зміст передбачаються заздалегідь, і неформалізовані — бесіда на певну тему, коли запитання і передбачувані відповіді не передбачаються заздалегідь. За процедурою проведення інтерв’ю поділяються на особисті, групові та глибинні. Особисте інтерв ’ ю передбачає проведення бесіди спеціального інтерв’юера з респондентами безпосередньо на вулиці, на роботі, в багатолюдних місцях тощо. Групове опитування передбачає опитування певної групи респондентів (до 10 осіб) - групи, сім’ї, бригади, з якими відбувається обговорення певної теми, причому характер такого обговорення інтерв’юер. Глибинне інтерв ’ ю передбачає отримання найбільш повної інформації про соціально-трудові відносини. Завдання інтерв’юера полягає в заохоченні висловлювань респондента. За формою проведення інтерв’ю ще може бути телефонним або поштовим. Метод спостереження полягає в цілеспрямованій і систематичній фіксації процесів і явищ соціально-трудової сфери. Цей метод доцільно застосовувати на початковому етапі проведення дослідження для збирання попередніх даних про об'єкт дослідження. Розрізняють декілька видів спостереження: — безпосереднє — фіксацію різних процесів і явищ у момент їх виникнення; — опосередковане (непряме) — фіксацію соціально-трудових процесів, що вже відбулися; — залучене, яке передбачає присутність спостерігача в ситуації, що досліджується; — незалучене, коли спостерігач знаходиться осторонь і не бере особистої участі в досліджуваній ситуації; — структуроване, що передбачає розроблення спеціальної стандартної карти спостережень із попереднім визначенням елементів і ситуацій, які будуть спостерігатися; — неструктуроване, яке не передбачає попереднього визначення елементів досліджуваного явища; — польове, що є спостереженням досліджуваного явища в його природному оточенні; — лабораторне, яке потребує штучного створення ситуації та подальшого її дослідження. Метод аналізу документів передбачає вивчення різноманітних документів. Останні за формою поділяються на письмові тексти (рукописи, друковані), іконографічні (кіно-, відео-, фотоматеріали), фонетичні (магнітофонні записи). Документи поділяються також і за джерелами інформації: вирізняють первинні (складені на основі прямого спостереження) і вторинні (складаються в результаті оброблення первинних документів). Соціометричне опитування — опитування з метою виявлення психологічного клімату в колективі, а на цій основі — одержання кількісної оцінки міжособистісних відносин у ньому. Основним інструментом проведення соціометричного опитування є соціометрична картка, яка містить певний перелік питань і яку заповнює кожний член первинного колективу. Метод тестування застосовується для виявлення в особи наявності і ступеня виразності певних рис особистості, здібностей і вмінь, психічних станів та являє собою серію питань із можливими варіантами відповідей. Тестування часто застосовується в дослідженнях професійної орієнтації молоді, переваг кандидатів на робоче місце тощо. Слід підкреслити і деяку хибу тестування: вірні відповіді є вельми відносними, тому ускладнюють можливість об’єктивного оцінювання певних знань, умінь тощо. Метод експерименту — найбільш складний і відповідальний метод збирання інформації, оскільки пов’язаний зі штучним створенням експериментальної ситуації, наслідки якої можуть позначитися на матеріальному, фізичному чи психологічному стані членів колективу, де проводиться той чи інший експеримент. Для проведення експерименту необхідно вибирати найбільш суттєві характеристики соціального процесу чи явища, що вивчається. Треба враховувати зміни контрольних характеристик, що вводяться дослідником. Для забезпечення успішності експерименту необхідно усунути можливість впливу на нього тих явищ, які не належать до ситуації, що вивчається.
Контрольні запитання
1. Дайте визначення поняттю „моніторинг соціально-трудової сфери”. 2. Сформулюйте основні завдання моніторингу соціально-трудової сфери. 3. Які є основні напрями моніторингу? 4. Що є інформаційною базою моніторингу? 5. Що таке соціологічне дослідження і які є його види? 6. Які є етапи соціологічного дослідження? 7. Викладіть суть методів збирання інформації в дослідженні соціально-трудової сфери. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |