АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методи збирання інформації в дослідженні соціально-трудової сфери

Читайте также:
  1. I. ГИМНАСТИКА, ЕЕ ЗАДАЧИ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ
  2. I. Методические основы
  3. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ДЛЯ ВЫПОЛНЕНИЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ
  4. II. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКАЯ КАРТА ДИСЦИПЛИНЫ
  5. III. УЧЕБНО – МЕТОДИЧЕСКИЕ МАТЕРИАЛЫ ПО КУРСУ «ИСТОРИЯ ЗАРУБЕЖНОЙ ЛИТЕРАТУРЫ К. XIX – НАЧ. XX В.»
  6. IV ИНФОРМАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ.
  7. VI. Матеріали методичного забезпечення заняття
  8. VI.УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ
  9. VIII. Методика экспресс-диагностики педагогической направленности учителя (Ю.А. Кореляков, 1997)
  10. Адміністративні методи державного управління.
  11. Адміністративні методи менеджменту
  12. Адміністративні методи регулювання зовнішньої торгівлі.

 

У дослідженні соціально-трудової сфери прийнято використо­вувати такі основні методи збирання інформації (рис. 12.1)

Анкетне опитування найбільш поширений метод збирання інформації. Анкетування систематизоване збирання інформації в респондентів за допомогою анкет. Структура анкети складається зі вступної, основної та демографічної частин.

У вступній частині зазвичай відображається звернення до рес­пондента, вказуються організація, яка проводить опитування, мета цього опитування, викладаються правила опитування.

В основній частині містяться декілька блоків запитань, які ви­світлюють проблему. У демографічній частині відображаються за­питання з соціального статусу респондента, його соціально-демографічні характеристики, такі як стать, вік, посада, професія, ро­динний стан, дохід тощо.

 

Метод інтерв’ю метод одержання інформації через бесіду інтерв’юера з респондентом на певну тему. Інтерв’ю поділя­ються за технікою проведення на формалізовані, коли формулю­вання запитань, їхні перелік і зміст передбачаються заздалегідь, і неформалізовані — бесіда на певну тему, коли запитання і перед­бачувані відповіді не передбачаються заздалегідь. За процедурою проведення інтерв’ю поділяються на особисті, групові та глибинні. Особисте інтервю передбачає проведення бесіди спеціального інтерв’юера з респондентами безпосередньо на вулиці, на роботі, в багатолюдних місцях тощо. Групове опитування передбачає опи­тування певної групи респондентів (до 10 осіб) - групи, сім’ї, бригади, з якими відбувається обговорення певної теми, причому характер такого обговорення інтерв’юер.

Глибинне інтервю передбачає отримання найбільш повної ін­формації про соціально-трудові відносини. Завдання інтерв’юера полягає в заохоченні висловлювань респондента. За формою про­ведення інтерв’ю ще може бути телефонним або поштовим.

Метод спостереження полягає в цілеспрямованій і систематич­ній фіксації процесів і явищ соціально-трудової сфери. Цей метод доцільно застосовувати на початковому етапі проведення дослі­дження для збирання попередніх даних про об'єкт дослідження. Розрізняють декілька видів спостереження:

— безпосереднє фіксацію різних процесів і явищ у момент їх виникнення;

— опосередковане (непряме) фіксацію соціально-трудових процесів, що вже відбулися;

— залучене, яке передбачає присутність спостерігача в ситуації, що досліджується;

— незалучене, коли спостерігач знаходиться осторонь і не бере особистої участі в досліджуваній ситуації;

— структуроване, що передбачає розроблення спеціальної стан­дартної карти спостережень із попереднім визначенням елементів і ситуацій, які будуть спостерігатися;

— неструктуроване, яке не передбачає попереднього визначення елементів досліджуваного явища;

— польове, що є спостереженням досліджуваного явища в його природному оточенні;

— лабораторне, яке потребує штучного створення ситуації та подальшого її дослідження.

Метод аналізу документів передбачає вивчення різноманітних документів. Останні за формою поділяються на письмові тексти (рукописи, друковані), іконографічні (кіно-, відео-, фотоматеріали), фонетичні (магніто­фонні записи). Документи поділяються також і за джерелами ін­формації: вирізняють первинні (складені на основі прямого спо­стереження) і вторинні (складаються в результаті оброблення пер­винних документів).

Соціометричне опитування опитування з метою виявлення психологічного клімату в колективі, а на цій основі одержання кількісної оцінки міжособистісних відносин у ньому. Основним інструментом проведення соціометричного опитування є соціометрична картка, яка містить певний перелік питань і яку заповнює кожний член первинного колективу.

Метод тестування застосовується для виявлення в особи наяв­ності і ступеня виразності певних рис особистості, здібностей і вмінь, психічних станів та являє собою серію питань із можливими варіантами відповідей. Тестування часто застосовується в дослі­дженнях професійної орієнтації молоді, переваг кандидатів на ро­боче місце тощо. Слід підкреслити і деяку хибу тестування: вірні відповіді є вельми відносними, тому ускладнюють можливість об’єктивного оцінювання певних знань, умінь тощо.

Метод експерименту найбільш складний і відповідальний метод збирання інформації, оскільки пов’язаний зі штучним ство­ренням експериментальної ситуації, наслідки якої можуть позначи­тися на матеріальному, фізичному чи психологічному стані членів колективу, де проводиться той чи інший експеримент. Для прове­дення експерименту необхідно вибирати найбільш суттєві харак­теристики соціального процесу чи явища, що вивчається. Треба враховувати зміни контрольних характеристик, що вводяться до­слідником. Для забезпечення успішності експерименту необхідно усунути можливість впливу на нього тих явищ, які не належать до ситуації, що вивчається.

 

Контрольні запитання

 

1. Дайте визначення поняттю „моніторинг соціально-трудової сфери”.

2. Сформулюйте основні завдання моніторингу соціально-трудової сфери.

3. Які є основні напрями моніторингу?

4. Що є інформаційною базою моніторингу?

5. Що таке соціологічне дослідження і які є його види?

6. Які є етапи соціологічного дослідження?

7. Викладіть суть методів збирання інформації в дослідженні соціально-трудової сфери.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)