Бухгалтерські записи (проводки) складають перед записом сум на рахунки

Бухгалтерським записом (бухгалтерською проводкою) називають зазначення рахунків, що дебетуються і кредитуються, тобто кореспонденції рахунків на підставі даних конкретної господарської операції та діючого плану рахунків і суми, яка відображається в обліку.

Бухгалтерська проводка містить найменування або коди дебету і кредиту кореспондуючих рахунків та суму запису по них. Бухгалтерські записи відображаються в документах, якими оформлена дана операція або на окремому бланку.

Наприклад, 1)Д-т 301 “Каса в національній валюті” К-т 311 “Поточні рахунки в банках”;

2) Д-т 22 “Малоцінні і швидкозношувані предмети” К-т 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”.

Кожна господарська проводка, виражаючи інтереси тих чи інших учасників господарського процесу, підтримує баланс.

За кількістю кореспондуючих рахунків проводки поділяються на прості та складні.

Простою називають таку бухгалтерську проводку, за якої один рахунок дебетується, а другий на цю ж суму кредитується, тобто коли кореспондують тільки два рахунки. Проводка Д-т 30 К-т 31 є проста.

Складною називають таку бухгалтерську проводку, за якої кілька рахунків дебетується, а на загальну суму записів по дебету кредитується один рахунок, або навпаки, - кілька рахунків кредитується, а на загальну суму записів по кредиту дебетують один рахунок, тобто коли кореспондують між собою більше ніж два рахунки.

7. Оборотні відомості

Для порівняння оборотів і залишків усіх рахунків синтетичного обліку в умовах ручного ведення обліку застосовується особливий прийом узагальнення й перевірки записів на рахунках – складання оборотних відомостей.

Оборотна відомість є одним із способів узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку, тобто оборотів і залишків рахунків на початок і кінець звітного періоду. Вона складається на підставі записів на синтетичних і аналітичних рахунках.

Отже, оборотна відомість рахунків синтетичного обліку є зведенням оборотів і залишків рахунків за певний період. Вона включає шифр і назву рахунку, початкові залишки, обороти за дебетом і кредитом за певний період і кінцеві залишки усіх рахунків.

Якщо протягом звітного періоду було правильно відкрито рахунки, рознесено всі проводки, підраховано обороти та виведено кінцеві сальдо, то шляхом підрахунку сум всіх граф отримуються три пари рівних між собою підсумків.

Оборотні відомості аналітичних рахунків, як і оборотні відомості синтетичних рахунків, призначені для перевірки правильності та повноти ведення обліку, для спостереження за станом і рухом окремих видів господарських засобів. Це досягається шляхом порівняння підсумків аналітичних оборотних відомостей з даними відповідного синтетичного рахунку в синтетичній оборотній відомості.

Оборотні відомості рахунків аналітичного обліку бувають двох видів:

Ø Оборотна відомість контокорентної форми (використовується для розрахунків і джерел утворення майна та узагальнює дані лише в грошовому вимірнику),

Ø Оборотна відомість кількісно-сумової форми (використовується для рахунків товарно-матеріальних цінностей та складається з використанням грошових і натуральних вимірників)

Шахова оборотна відомість призначена для більш глибокого ознайомлення зі змістом господарських операцій. В кожну клітинку шахової оборотної відомості записується тільки одна сума, яка є підсумком проводок з однаковою кореспонденцією рахунків.

8. Взаємозв’язок між балансом і рахунками

На підставі даних, які знайшли відображення на рахунках на початок та кінець звітного періоду, складається баланс.

Взаємозв’язок між системою рахунків і балансом полягає у тому, що рахунки та баланс відображають одні й ті ж самі засоби підприємства та їх джерела.

Рахунки тісно пов’язані з балансом, що проявляється в наступному:

1) На кожну групу засобів або джерел їх утворення, виражену в балансі особливою статтею, відкривається окремий рахунок під тим же найменуванням, тобто кожній статті балансу відповідає окремий рахунок

2) Подібно статтям балансу рахунки поділяються на активні та пасивні. Активними називаються рахунки засобів, а пасивними – рахунки джерел їх формування

3) При відкритті рахунків початкові залишки засобів і джерел їх утворення записуються на рахунках в тій стороні, на якій вони відображені в балансі.

Балансові рахунки визначено таким чином, щоб їхнє сальдо відповідало сумам, які відображаються у статтях балансу. Розділи І-ІІІ Активу балансу заповнюють на підставі даних рахунків класів1-3, а розділи І-V Пасиву балансу – на підставі даних рахунків класів 4-6.

Контрольні запитання

1. Що являють собою рахунки бухгалтерського обліку?

2. Які рахунки називають активними, а які - пасивними? Яка їх будова?

3. Чим зумовлений поділ рахунків на активні і пасивні?

4. Що відображається по дебету і кредиту активних та пасивних рахунків?

5. Який порядок визначення залишків на кінець звітного періоду на активних та пасивних рахунках?

6. Яке призначення синтетичних та аналітичних рахунків? Поясніть взаємозв’язок між ними.

7. Що розуміють під кореспонденцією рахунків?

8. Який зв’язок між рахунками і балансом?

9. У чому полягає суть подвійного запису операцій на рахунках? Яке його значення?

10. На яких принципах базується система подвійного запису?

11. Які бухгалтерські проводки називають простими, а які - складними?

Тести для самоконтролю

1. Як класифікують рахунки бухгалтерського обліку по відношенню до балансу:

а) аналітичні, синтетичні, субрахунки;

б) активні, пасивні, позабалансові;

в) постійні та тимчасові;

г) немає правильної відповіді.

2. Рахунки, призначені для обліку власного капіталу є:

а) активними;

б) пасивними;

в) позабалансовими.

3) Відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку проводиться на підставі:

а) первинних документів;

б) розпорядження головного бухгалтера;

в) розпорядження керівника підприємства;

г) розпорядження головного бухгалтера та керівника підприємства.

4) До якого елементу класифікації належать аналітичні рахунки:

а) класифікація по відношенню до балансу;

б) класифікація за ступенем деталізації інформації;

в) класифікація щодо інших рахунків.

5) Сальдо по активному рахунку не може:

а) бути по дебету;

б) дорівнювати нулю;

в) бути меншим нуля;

г) дорівнювати дебетовому обороту;

д)дорівнювати кредитовому обороту.

6) На які групи поділяються рахунки при їх класифікації за призначенням і структурою:

а) рахунки господарських засобів, джерел засобів та господарських процесів;

б) основні, регулюючі, операційні, результативні та позабалансові;

в) активні, пасивні та позабалансові.

7) Кінцеве сальдо минулого звітного періоду повинне дорівнювати:

а) початковому сальдо минулого звітного періоду;

б) початковому сальдо поточного звітного періоду;

в) кінцевому сальдо поточного звітного періоду.

8) До рахунків обліку господарських засобів підприємства відносять:

а) рахунки обліку запасів;

б) рахунки обліку необоротних активів;

в) рахунки обліку капіталу;

г) рахунки обліку грошових коштів.

9) Позабалансові рахунки використовуються для обліку:

а) розрахунку собівартості продукції, послуг;

б) для обліку майна і зобов’язань, які не підлягають відображенню у балансі;

в) наявності та руху цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні;

г) списаних активів.

10) Відкрити рахунок – означає:

а) дати назву рахунку;

б) поставити номер рахунку;

в) записати залишок по рахунку;

г) немає правильної відповіді;

д) всі відповіді правильні.

Вправа

1. Відкрити рахунки бухгалтерського обліку, записати на них залишки на І число місяця по даним балансу.

2. Записати господарські операції в журнал реєстрації та скласти бухгалтерські проводки, вказати при ньому тип господарських операцій, підрахувати підсумок за операціями, зареєстрованими в журналі.

3. Підрахувати обороти по дебету і кредиту кожного рахунку та визначити сальдо на перше число наступного за звітним місяця.

Дані для виконання завдання

Таблиця 1. Залишки господарських засобів та джерел їх утворення на 01.01.2006року

Таблиця 2. Господарські операції за січень 2006 року