Наказ № 5 про облікову політику на підприємстві в 200_ році

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, в якому визначено правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського облік та складання фінансової звітності, і у відповідності з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, реалізуючи право самостійно визначати облікову політику підприємства, наказую:

1. Починаючи з 1-го січня 2004 р. організацію, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності здійснювати у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та діючих положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Ведення бухгалтерського обліку покласти на обліково-фінансовий відділ підприємства.

2. Ввести з 1-го січня 2004 р. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій, застосовуючи відповідну Інструкцію, для чого організувати та провести інвентаризацію даних по всіх рахунках бухгалтерського обліку, перенести залишки на рахунки нового Плану рахунків.

3. Забезпечити протягом 2004 року дотримання єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання та надання користувачам у встановлені строки фінансової звітності на підставі положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

4. Згідно П(С)БО І ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (за виключенням Звіту про рух грошових коштів) здійснювати за принципом нарахування та відповідності доходів і витрат, згідно якого для визначення фінансового результату звітного періоду порівнювати доходи звітного періоду з витратами, що здійснюються для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображається в обліку та звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

5. Основними засобами вважати матеріальні активи, що використовуються у процесі виробництва або поставки товарів та послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше року).

Основні засоби розподіляти за групами, встановленими п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 №283/97-ВР. Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначати шляхом застосування норм амортизації, встановлених п. 8.6 ст. 8 зазначеного Закону.

6. Бухгалтерський облік нематеріальних активів згідно П(С)БО 8 вести за наступними групами:

• права користування природними ресурсами;

• права користування майном;

• права на знаки для товарів та послуг;

• права на об'єкти промислової власності;

• авторські та суміжні права;

• гудвіл;

• інші нематеріальні активи.

Первісну вартість нематеріального активу формувати згідно п. п. 11-17 П(С)БО 8.

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснювати із застосуванням прямолінійного методу.

7. Довгострокові інвестиції обліковувати за методом участі в капіталі. При відображенні у фінансовому звіті та в балансі вартості довгострокових фінансових інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі, їх вартість збільшувати на суму частки інвестора в прибутку асоційованої компанії та зменшувати на суму отриманих дивідендів.

8. Відстрочені податкові активи визначати у випадку, коли податок на прибуток, що визначений згідно одлікової політики підприємства, менше податку на прибуток, який визначений з метою оподаткування.

9. За одиницю бухгалтерського обліку запасів приймати найменування або однорідну групу (вид).

Первісна вартість запасів, що придбані за плату, визначити за собівартістю запасів згідно П(С)ПО 9.

Первісна вартість запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визначити згідно П(С)БО 16.

Не включати до первісної вартості запасів, а відносити до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені);

• понаднормативні втрати та недостачі запасів;

• відсотки за користування позиками;

• витрати на збут;

• загальногосподарські та інші подібні витрати, безпосередньо не пов’язані з придбанням та доставкою запасів, а також приведення їх до стану, в якому вони можуть бути використані в запланованих цілях.

Запаси відображати в бухгалтерському обліку та звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або частковою вартістю реалізації згідно п. П(С)БО 9. При відпуску запасів у виробництво, пролажу та іншому вибутті оцінку їх проводити по одному з наступних методів:

• за середньозваженою собівартістю, що розраховується по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяці та вартість отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця та отриманих у звітному місяці запасів;

• за цінами продажу, що базується на застосуванні підприємством роздрібної торгівлі середнього відсотку торгової націнки товарів.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовувати тільки один з наведених методів оцінки. Запаси, які не принесуть підприємству економічних вигод у майбутньому, визнавати неліквідами та списувати в бухгалтерському обліку, а при складанні фінансової звітності згідно П(С)БО 9 не відображати в балансі, а обліковувати на позабалансовому рахунку 07.

10.На вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що обліковуються на рахунку 11, нараховувати знос та обліковувати його на рахунку 11 до повного зносу і списання внаслідок непридатності до експлуатації. Суму зносу відображати на субрахунку 132.Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів (облік яких ведеться на рахунку 22 та списується відразу при відпуску в експлуатацію), переданих в експлуатацію, виключати із складу активів (списувати з балансу на рахунки обліку витрат). З метою забезпечення зберігання відповідальними особами зазначених предметів в експлуатацію організувати необхідний контроль за їх рухом за місцями експлуатації протягом строку їх фактичного використання.

11.Дебіторську заборгованість визнавати активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Поточну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включати до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю, що дорівнює сумі дебіторської заборгованості за вирахуванням сумнівних та безнадійних боргів.

Розмір резерву сумнівних боргів на 2004 рік встановити на рівні 5% суми дебіторської заборгованості станом на 31.12.2003р.

12.Грошовими коштами та їх еквівалентами в фінансовій звітності згідно П(С)БО 4 вважати грошові кошти на поточному рахунку, в касі підприємства, в дорозі та депозитні сертифікати строком на 3 місяці.

13.До витрат майбутніх періодів відносити попередньо сплачену орендну плату, суми за підписку періодичних видань, попередньо сплачені рекламні послуги та всі інші витрати, що відносяться до наступного звітного періоду.

14.Створити резерв коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Суму резерву визначати щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам та відсотку, що обчислюється як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці, з урахуванням суми обов'язкових відрахувань (зборів).

15.Зобов'язання відображати тільки тоді, коли актив отриманий або коли підприємство уклало безвідмовну угоду про придбання активу.

16.Відстрочені податкові зобов'язання визнавати у випадку, якщо податкові зобов'язання за декларацією про прибуток підприємства менші за податок на прибуток, що визначено згідно фінансового обліку.

17.До складу доходів майбутніх періодів, відносити суми нарахованих доходів протягом поточного або попереднього звітних періодів, які будуть визнані в майбутніх звітних періодах.

18.Доходи та витрати включати до складу Звіту про фінансові результати на основі принципів нарахування та відповідності та відображати в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться.

19.Товари, передані на комісію, не вважати реалізованими в момент передачі комісіонеру, тому цей момент не вважати моментом виникнення доходів.

20.Класифікацію витрат на виробництво проводити згідно П(С)БО 16. До виробничої собівартості продукції включати:

• прямі витрати;

• виробничі накладні витрати (постійні та змінні).

Постійні виробничі накладні витрати розподіляти на кожну одиницю виробництва, виходячи із нормальної виробничої потужності виробничого обладнання.

Витрати, що не пов’язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції, є витратами звітного періоду.

21.Класифікацію адміністративних витрат та витрат на збут здійснювати згідно П(С)БО16.

22.Затвердити систему оплати праці згідно колективного договору підприємства.

23.Податковий облік здійснювати у відповідності з діючим законодавством України.

24.Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Контрольні запитання:

1. Які основні завдання бухгалтерського обліку

2. Які є види господарського обліку, їх відмінні особливості і взаємозв’язок?

3. Які державні органи забезпечують керівництво обліком в Україні?

4. Які є принципи бухгалтерського обліку?

5. Які вимірники застосовуються в обліку?

6. Що розуміють під раціональною організацією бухгалтерського обліку?

7. Який порядок організації і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Тести для самоконтролю

1. Бухгалтерський облік є складовою більш широкого поняття:

а)податковий облік;

б)фінансовий облік;

в)господарський облік;

г)немає правильної відповіді.

2. Облік, який надає інформацію про кількісну характеристику якісно визначених масових явищ і процесів у визначених умовах часу і простору, називається:

а)аналітичним;

б)зведеним;

в)статистичним;

г)немає правильної відповіді.

3. У бухгалтерському обліку використовують такі вимірники:

а)грошові;

б)натуральні;

в)трудові;

г)всі зазначені вище.

4. Натуральні вимірники використовуються для:

а)аналітичного (кількісного) обліку матеріальних цінностей;

б)розрахунку погодинної заробітної плати;

в)складання фінансової звітності;

г)немає правильної відповіді.

5. Для обліку кількості відпрацьованого часу використовують такі вимірники:

а)натуральні й вартісні;

б)умовно-натуральні;

в)трудові;

г)всі перелічені вище.

6. У якому варіанті відповіді перелічено тільки натуральні показники:

а)гривня, копійка, метр;

б)кілограм, умовна банка, метр;

в)долар, людино-день, штука;

г)у жодному з наведених?

7. Особливостями бухгалтерського обліку є те, що він:

а)суворо документальний;

б)вартісний;

в)суцільний, безперервний;

г)всі перелічені.

8. Не є обов’язковим і використовується виключно для внутрішніх потреб управління:

а)податковий облік;

б)управлінський облік;

в)фінансовий облік;

г)всі наведені вище.

9.Обов’язковість ведення бухгалтерського обліку в Україні закріплена в:

а)Законі України “Про податкову службу”;

б)Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”;

в)Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку;

г)Конституції України.

10. Які з наведених користувачів бухгалтерської інформації є внутрішніми:

а)апарат управління підприємством;

б)власники;

в)керівники структурних підрозділів;

г)всі перелічені вище?

11. Які з наведених користувачів бухгалтерської інформації не є зовнішніми:

а)потенційні інвестори;

б)постачальники;

в)професійні спілки;

г)жоден із перелічених вище?

12.Спроможність підприємства виплачувати дивіденди насамперед цікавить:

а)акціонерів;

б)покупців продукції;

в)постачальників;

г)аудиторські фірми.

13.Постачальники та клієнти зацікавлені у:

а)виконанні підприємством договірних зобов’язань;

б)своєчасн6ості сплати податків підприємством;

в)дивідендній політиці підприємства;

г)своєчасності виплати заробітної плати.

Поиск по сайту: