кафедри політології і права

Семестровий іспит – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом знань теоретичного і практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліні за навчальний семестр, який проводиться як контрольний захід.

Студент вважається допущеним до іспиту з дисципліни, якщо він виконав завдання всіх практичних занять і успішно атестувався протягом семестру.

При оцінці знань студента враховується грамотність, логічність і чіткість відповіді, знання і вміння працювати з текстами.

Оцінка «Відмінно» (5) ставиться за умови, якщо:

- при відповіді студент повністю, творчо і грамотно розкриває питання, проявляє глибокі знання лекційного матеріалу, основної і додаткової літератури, передбаченою програмою дисципліни, на рівні творчого використання;

Оцінка «Добре» (4) ставиться за умови, якщо:

- при відповіді студент грамотно розкриває питання, добре володіє теоретичним матеріалом, але допускає окремі неточності, порушує логічність; проявляє знання програмного матеріалу на рівні аналогічного відтворення;

Оцінка «Задовільно» (3) ставиться за умови, якщо:

- при відповіді студент демонструє знання основного програмного матеріалу, але вони носять розрізнений характер; у відповіді відсутні висновки, мають місце неточності, помилки при відповіді на одне з питань при принципово правильній відповіді на інші питання на рівні репродуктивного відтворення;

Оцінка «Незадовільно» (2) ставиться за умови, якщо:

- при відповіді студент непослідовно розкриває питання або не розкриває більшу їхню частину, допускає принципові помилки, які свідчать про незнання теоретичних положень дисципліни; рівень відповіді студента нижче репродуктивного відтворення.

- Оцінка «Незадовільно» виставляється також при відмові студента від відповіді або якщо він за власним бажанням покинув аудиторію.

@ Чи вмієте ви конспектувати?

Конспект – це короткий виклад лекції, виконаний, як правило, у письмовому вигляді. Навчитися конспектувати є важливою складовою всього навчального процесу. Соціологічні дослідження і досвід дозволяє констатувати, що значна частина студентів не вміє конспектувати і трактує лекцію як звичайний диктант. Окремі викладачі також воліють більше диктувати основні положення теми, ніж приділяти увагу аналізу, поясненням. Збиткова методика породжує збиткові наслідки: семінарські заняття зводяться до аналогічного відтворення основних положень теми, до звичайного викладу.

Тим часом студент повинен слухати лекцію, „слідкуючи” своєю думкою за думкою викладача і коротко (можна навіть своїми словами) записувати те або інше положення.

Студентський досвід виробив чимало способів конспектування. Основні з них:

· Стенографічне конспектування, коли студент записує єдиним текстом якнайбільше з того, що він почув від викладача. Таке механічне конспектування є дуже важким.

· Опорне конспектування, коли студент коротко записує основні тези, положення, висновки лекції, а аналіз, ілюстрації тольки слухає і запам'ятовує;

· Творче конспектування, коли студент записує основні положення лекції, а потім, працюючи в бібліотеці або вдома доповнює конспект додатковим матеріалом (аргументи, факти, протилежні теоретичні положення, статистичний матеріал і т.п.);

· Конспектування з магнітофонного (диктофонного) запису лекції. Під час лекції студент тільки слухає її, а вже вдома із плівки переписує у зошит повний виклад або основні положення лекції;

· Студент конспектує лекцію, а вдома порівнює свій конспект із конспектом іншого студента і при необхідності вносить виправлення і доповнення.

Зрештою кожен студент обирає свій варіант конспектування, однак у кожному разі гарний конспект часто буває краще підручника, оскільки в ньому може бути коротко і зручно для студента поєднаний матеріал декількох джерел.

Поиск по сайту: