 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Львів - 2012
|
Читайте также: |
Міністерство охорони здоров’я України
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
Кафедра епідеміології
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ТЕМАТИЧНИЙ МОДУЛЬ 4.
«Організація та проведення щеплень.
Оцінка ефективності імунопрофілактики.
Термінова імунопрофілактика»
для студентів V курсу за спеціальностями 7.11.0101 – «Лікувальна справа», 7.11.0104 – «Педіатрія»,
7.11.0105 – «Медико-профілактична справа»
підготовки 1101 «Медицина»
вищих медичних навчальних закладів
ІІІ-IV рівнів акредитації
Львів - 2012
Методичні рекомендації «Тематичний модуль 4. «Організація та проведення щеплень. Оцінка ефективності імунопрофілактики. Термінова імунопрофілактика» для студентів V курсу за спеціальностями 7.11.0101 – «Лікувальна справа», 7.11.0104 – «Педіатрія», 7.11.0105 – «Медико-профілактична справа» підготовки 1101 «Медицина» затверджені на цикловій методичній комісії з профілактичної медицини Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол № 1 від 9 лютого 2012 р.).
У розробці «Методичних рекомендацій» прийняли участь: завідувач кафедри епідеміології, професор, доктор медичних наук Виноград Н.О., доцент, кандидат медичних наук Василишин З.П., доцент, кандидат медичних наук Козак Л.П.
За загальною редакцією завідувача кафедри, професора, доктора медичних наук Виноград Н.О.
Відповідальний за випуск – перший проректор з науково-педагогічної роботи ЛНМУ імені Данила Галицького, доктор медичних наук, академік АНВО України М.Р. Гжегоцький.
Тематичний модуль 4. Організація та проведення щеплень. Оцінка ефективності Інопрофілактики. Термінова імунопрофілактика
Актуальність теми: Майбутнім лікарям необхідно добре знати і володіти практичними навичками щодо організації та проведення щеплень. Ця група заходів є важливою складовою профілактичної та протиепідемічної роботи на лікарській дільниці, що визначає подальший ефект у стриманні розвитку епідемічного процесу.
З метою контролю якості проведення та вдосконалення заходів із імунопрофілактики важливим є вивчення її клінічної, епідеміологічної та імунологічної ефективності. Питання організації термінової імунопрофілактики поставатимуть у практичній діяльності лікарів не зважаючи на їх фах та місце роботи, з огляду на важливість негайного прийняття рішення, щодо її застосування як необхідного заходу збереження життя пацієнта.
Мета заняття: Ознайомитися із організацією та проведенням щеплень в країні. Засвоїти вимоги до оцінки клінічної, епідеміологічної та імунологічної ефективності щеплень. Вивчити покази та порядок проведення термінової імунопрофілактики.
Студент повинен знати:
- вимоги до організації та проведення профілактичних щеплень на лікарській дільниці;
- функції та організацію роботи кабінету профілактичних щеплень;
- документацію по щепній справі;
- вимоги до контролю якості проведення профілактичних щеплень та оцінку її ефективності.
- покази та протипоказання до термінової профілактики;
- вимоги до проведення термінової імунопрофілактики;
- препарати для проведення термінової імунопрофілактики;
Студент повинен вміти:
- організувати проведення профілактичних щеплень на лікарській дільниці;
- оцінити клінічну, епідеміологічну та імунологічну ефективність проведених щеплень;
- провести термінову імунопрофілактику.
Завдання на самопідготовку:
А.Дайте відповідь на поставлені запитання.
1. Принципи планування планових щеплень.
2. Принципи планування щеплень за епідпоказаннями.
3. Організація роботи кабінету для щеплень.
4. Облікова та звітна документація зі щепної справи.
5. «Холодовий ланцюг» і його контроль.
6. Заходи до проведення щеплень.
7. Заходи під час проведення щеплень.
8. Заходи після проведення щеплень.
9. Клінічна ефективність імунопрофілактики.
10. Імунологічна ефективність імунопрофілактики.
11. Епідеміологічна ефективність імунопрофілактики.
12. Показання до термінової імунопрофілактики.
13. Препарати для проведення термінової імунопрофілактики.
14. Способи введення гомологічних препаратів для термінової імунопрофілактики.
15. Способи введення гетерологічних препаратів для термінової імунопрофілактики.
Б. Вирішіть контрольну задачу, занотуйте рішення в зошит.
| № з/п | Запитання, задачі | Варіанти відповідей | Коментарі до запитань |
| 1. | Вкажіть ситуації, коли щеплення є плановими… | 1. Дітям у відповідності до календаря щеплень. | 1. Правильно. Ці щеплення обов’язкові для всіх дітей на території України. |
| 2. Військовослужбовцям проти дифтерії і правцю. | 2. Правильно. Усі військовослужбовці щеплюються, як доросле населення. | ||
| 3. Населенню міста при загрозі поширення холери. | 3. Неправильно. У даному випадку покази до застосування щеплень епідемічні. | ||
| 4. Населенню, яке проживає у природному осередку туляремії. | 4. Правильно. Це зумовлено епідемічними показаннями, але їх планують заздалегідь. | ||
| 5. Співробітникам бактеріологічних, вірусологічних лабораторій. | 5. Правильно. За рішенням територіальних органів охорони здоров’я. | ||
| 2. | За епідемічними показаннями проводять щеплення… | 1. Населенню міста при загрозі поширення холери. | 1. Правильно. |
| 2. Студентам, які виїжджають у природний осередок кліщового енцефаліту. | 2. Правильно. | ||
| 3. Контактним особам в осередку дифтерії. | 3. Правильно. | ||
| 4. Військовослужбовцям проти працю. | 4. Неправильно. Це планове щеплення. | ||
| 3. | Протипоказаннями для планових щеплень є… | 1. Гострі захворювання з гарячкою. | 1. Правильно. Робити щеплення дозволяється лише після видужання. |
| 2. Важкі ускладнен-ня на попередню дозу вакцини. | 2. Правильно. | ||
| 3. Первинний імунодефіцит. | 3. Правильно. | ||
| 4. Проградієнтна неврологічна патологія. | 4. Правильно. | ||
| 5. Хронічні захворювання. | 5. Правильно. У період загострення. | ||
| 6. Важкі форми алергії. | 6. Правильно. | ||
| 7. Злоякісні новоутворення. | 7. Правильно. | ||
| 8. Вага тіла при народженні менше 2000 г. | 8. Правильно. Для введення БЦЖ. | ||
| 9. Алергія на аміноглікозиди. | 9. Правильно. Для введення живих паротитної, коревої і краснушної вакцини. | ||
| 10. Введення вакцини особі, яка отримала щеплення 2 місяці назад від іншої інфекції. | 10. Неправильно. Це не є протипоказанням, так як особи, які отримали профілактичне щеплення проти однієї інфекції, можуть бути прищеплені проти іншої інфекції через 1 місяць. | ||
| 4. | Чи слід інформувати осіб, які підлягають щепленню, про можливі реакції на введення вакцин. | 1. Ні, для виключення відмов і невиправданого страху перед щепленням. | 1. Неправильно. |
| 2. Так, треба пояснити причини реакцій і заходи при їх виникненні. | 2. Правильно. Обов’язково необхідно пояснювати значення вакцинації для попередження важких форм захворювань, заходи попередження і усунення реакцій. | ||
| 3. У кожному випадку медичний працівник повинен поступати на свій розсуд. | 3. Неправильно. Дотримуйтеся загальних норм і правил виконання щеплень. | ||
| 5. | Вас прийнято на роботу в щеплювальному кабінеті. Що Ви повинні зробити? | 1. Врахувати контингент, який підлягає щепленням. | 1. Правильно. Це дозволить розрахувати необхідну кількість доз вакцини. |
| 2. Провести санітарно-просвітницьку роботу з персоналом лікарні з питань імунопрофілактикки. | 2. Правильно. | ||
| 3. Скласти графік проведення щеплень на дільницях. | 3. Правильно. Узгодьте графік з адміністрацією. | ||
| 4. Підготувати приміщення з необхідним оснащенням для проведення щеплень. | 4. Правильно. Необхідно мати 2 кімнати: для огляду і для проведення щеплень. | ||
| 5. Мати холодильник для зберігання вакцин. | 5. Правильно. Вакцина повинна зберігатись при визначеній температурі. | ||
| 6. Підготувати достатню кількість (на одну робочу зміну) стерильного інструментарію. | 6. Правильно. Інструмент повинен бути одноразовим; крім того необхідно мати тонометр, термометр, електровідсмоктувач. | ||
| 7. Провести інструктаж персоналу, який буде приймати участь у щепленнях. | 7. Правильно. Необхідно мати інструкції із застосування вакцин, інструктивно-методичні рекомендації; звернути особливу увагу на контроль зовнішнього вигляду препарату, техніку введення, можливі реакції. | ||
| 8. Інструктувати персонал не треба, так як є інструкції в коробках з вакцинами. | 8. Неправильно. Цього недостатньо, треба провести інструктаж і відповісти на усі питання. | ||
| 9. Мати засоби протишокової терапії і глюкокортикостероїдні препарати. | 9. Правильно. У щеплювальному кабінеті повинні бути 0,1 % розчин адреналіну, норадреналін або мезатон; преднізолон, дексаметазон або гідрокортизон; розчини: 1% тавегілу, 2,5 % супрастину, 2,4 % еуфіліну, 0,9 % хлориду натрія; серцеві глікозиди (строфантин, корглікон), кордіамін. | ||
| 10. Внести дані про проведені щеплення у медичну документацію. | 10. Правильно. Дані про проведену вакцинацію повинні бути занесені у облікові форми (№ 112/о, 63/о, 64/о, 25/о, 003/о, 025- /о, 025-3/о, 026/о) із зазначенням номера серії, контрольного номера, терміну придатності, виробника, дати введення вакцини, характеру реакції. | ||
| 6. | Не дозволені до застосування вакцини… | 1. З невідповідними фізичними властивостями. | 1. Правильно. |
| 2. З порушеннями цілісності ампул. | 2. Правильно. | ||
| 3. З невідомим або відсутнім маркуванням на ампулі (флаконі). | 3. Правильно. | ||
| 4. Сорбовані вакцини, що зберігались або транспортувалися із порушенням температурного режиму, особливо ті, що були заморожені. | 4. Правильно. А саме: АКДП, АДП, АДП-М і ін. | ||
| 5. Живі вакцини (корева, паротитна), що попали під вплив температури вище +80 С; БЦЖ – вище +40 С. | 5. Правильно. | ||
| 6. Із терміном придатності, що вже збіг. | 6. Правильно. | ||
| 7. | Зовнішній вигляд АП, АДП-М анатоксинів… | 1. Непрозора рідина при струшуванні, а при відстоюванні утворюється осад і прозора надосадова рідина. | 1. Правильно. Осад випадає за рахунок адсорбенту (гідроксид алюмінію). |
| 2. Прозора рідина. | 2. Неправильно. Всі адсорбовані препарати мають осад за рахунок адсорбенту, при струшуванні утворюється рівномірна каламутна рідина. | ||
| 8. | Вам належить ввести протиправцеву сироватку пацієнту у хірургічному кабінеті. При огляді ампули Ви побачили незначний осад. Як діяти? | 1. Струсити для рівномірного розподілу осаду в рідині, потім набрати сироватку у шприц і ввести пацієнту. | 1. Неправильно. Такий препарат використовувати неможна, так як усі сироватки – прозорі препарати. Ця сироватка, напевно, зберігалася не відповідно або термін її придатності збіг. |
| 2. Обережно набрати у шприц надосадову рідину і ввести пацієнту. | 2. Неправильно. Препарат непридатний до введення; очевидно він зберігався не відповідно або термін його придатності збіг. Усі імуноглобуліни і сироватки – прозорі препарати. | ||
| 3. Не застосовувати, оскільки препарат не придатний. | 3. Правильно. | ||
| 9. | З якою метою у коробку з протиправцевою сироваткою вкладають ампулу з нормальною кінською сироваткою у розведенні 1:100? | 1. Для визначення чутливості особи, яка щепиться, до білків конячої сироватки. | 1. Правильно. Перед введенням будь-якого гетерологічного препарату ставиться внутріньошкірна проба. |
| 2. Для десенсибілізації організму. | 2. Правильно. Якщо внутріньошкірна проба з нормальною кінською сироваткою у розведенні 1:100 позитивна, а за життєвими показами треба вводити препарат, то постраждалому вводять спочатку підшкірно кінську сироватку у дозі 0,5 мл, 2 мл, 5 мл з інтервалом 15-20 хвилин, а потім гіперімунну сироватку у дозах 0,1 та 1,0 мл; при відсутності реакції вводять призначену дозу. | ||
| 3. Для створення пасивного імунітету. | 3. Неправильно. Нормальна кінська сироватка не містить специфічних АТ. | ||
| 10. | Чи можна використовувати вакцину термін придатності якої збіг? | 1. Ні. | 1. Правильно. Якщо немає відповідного розпорядження про продовження терміну придатності. |
| 2. Так, якщо вона правильно зберігалась. | 2. Неправильно. Ви не маєте даних про її імуногенність. | ||
| 3. Так, якщо її зовнішній вигляд не змінений. | 3. Неправильно. Ви не маєте даних про її імуногенність. | ||
| 4. Так, якщо є спеціальне розпорядження про збереження імуногенності цієї серії вакцини. | 4. Правильно. Вакцина пройшла перереєстрацію. | ||
| 11. | Як діяти, якщо частка сильних реакцій при вакцинації досягає 18 % і більше? | 1. Проводити щеплення під захистом імуноглобуліну. | 1. Неправильно. Вакцина реактогенна і вводити її неможна. |
| 2. Вводити вакцину в меншій дозі. | 2. Неправильно. Це зменшить імуногенність вакцини, а реактогенність, можливо, зміниться незначно. | ||
| 3. Відмінити щеплення і отримати іншу серію вакцини. | 3. Правильно. | ||
| 12. | «Холодовий ланцюг» – це … | 1. Охолодження препарату перед введенням для забезпечення кращого імунного ефекту. | 1. Неправильно. Спеціальне охолодження вакцинних препаратів ніколи не проводиться. |
| 2. Система контролю температурного режиму при зберіганні вакцин. | 2. Правильно, але відповідь не повна. Це лише одна з ланок «холодового ланцюга». | ||
| 3. Система контролю температурного режиму при зберіганні та транспортуванні вакцин від місця виготовлення до місця проведення щеплень. | 3. Правильно. Це загальне розуміння системи «холодового ланцюга»; тільки ретельне дотримання температурного режиму на усіх етапах забезпечує збереження імуногенних властивостей вакцинних препаратів. | ||
| 13. | Для контролю за роботою холодильника слід… | 1. Спостерігати за показами термометра при кожному відкриванні холодильника. | 1. Правильно. Це добре як додатковий, але не головний спосіб контролю. |
| 2. Щоденно зранку і ввечері перевіряти температуру в холодильнику і відмічати її в журналі реєстрації температурного режиму. | 2. Правильно. Так забезпечується належний контроль. | ||
| 3. При постійній подачі електричного струму і справному холодильнику не слід вимагати у персоналу додаткових контрольних замірів температури. | 3. Неправильно. Щоденно вранці і ввечері необхідно перевіряти температуру в холодильнику і відмічати її в журналі реєстрації температурного режиму. | ||
| 14. | Які коливання температурного режиму допустимі при зберіганні вакцин в холодильнику в щеплювальному кабінеті (пункті)? | 1. До + 8° С. | 1. Правильно. |
| 2. Для зберігання сухих вакцин температурні коливання не мають значення. | 2. Неправильно. При підвищеній температурі живі вакцини швидко втрачають імуногенність: наприклад, КПК, БЦЖ. | ||
| 15. | Як вирішити, чи був заморожений адсорбований вакцинний препарат? | 1. Струсити і рахувати препарат придатним при отриманні гомогенної суміші. | 1. Правильно. Це простий і надійний метод контролю за придатністю адсорбованих вакцинних препаратів. |
| 2. Струсити і рахувати препарат придатним при наявності осаду і незначної опалесценції в падаючому світлі. | 2. Неправильно. Осад, який не розчиняється – вірна ознака непридатності адсорбованих вакцинних препаратів. | ||
| 3. Слід орієнтуватися на покази термометра; додаткова перевірка не потрібна. | 3. Неправильно. Цього недостатньо; візуальний контроль кожної ампули – обов’язковий елемент щеплювальної роботи. | ||
| 16. | На яких етапах є найбільша небезпека порушення температурного режиму зберігання вакцинних препаратів? | 1. На складі інституту-виробника. | 1. Неправильно. На складі чітко дотримується температурний режим зберігання вакцинних препаратів. |
| 2. На територіальному складі зберігання медичних препаратів. | 2. Неправильно. Зазвичай це добре оснащене приміщення для зберігання препаратів з щоденною фіксацією показників температури. | ||
| 3. При транспортуванні вакцин. | 3. Правильно. На цьому етапі у більшості випадків відбувається порушення температурного режиму. | ||
| 4. На місці проведення щеплень. | 4. Правильно. У таких випадках вакцинний препарат може довго залишатись при кімнатній температурі. | ||
| 17. | При транспортуванні вакцин зі складу в поліклініку, а з неї – в інші місця проведення щеплень використовують… | 1. Побутові термоси. | 1. Неправильно. Ці ізотермічні ємності дуже малі. |
| 2.Сумки-холодильники. | 2. Правильно. | ||
| 3. Будь-яку тару, вибір не має значення, так як час перевезення – всього декілька годин. | 3. Неправильно. Вакцини можуть втратити імуногенність при перевезенні без дотримання температурного режиму. | ||
| 18. | У контейнері-холодильнику повністю розтанув лід в холодоелементах, з цього моменту минуло 12 годин. Які вакцинні препарати стали непридатними? | 1. КПК. | 1. Правильно. У цьому випадку порушений принцип «холодового ланцюга». |
| 2. АКДП. | 2. Неправильно. Ця вакцина все ще зберігає властивості. | ||
| 3. Правцевий анатоксин. | 3. Неправильно. Анатоксин ще зберігає свої властивості. | ||
| 4. Дифтерійний анатоксин. | 4. Неправильно. Анатоксин ще зберігає свої властивості. | ||
| 5. Поліомієлітна вакцина (ОПВ). | 5. Правильно. У цьому випадку порушений принцип «холодового ланцюга». | ||
| 19. | Для проведення вакцинації за межами поліклініки передбачається перевозити вакцину у сумці-холодильнику. Скільки разів дозволяється бра-ти вакцину і повертати її в холодильник, якщо вона не була використана? | 1. Тільки один раз. | 1. Неправильно. Дозволяється брати вакцину з холодильника не більше 3 разів. |
| 2. Тільки 3 рази. | 2. Правильно. Якщо вакцину беруть з холодильника 3 рази і не використовують повністю, то вона повинна бути знищена. | ||
| 3. Скільки завгодно, якщо ампули не були відкриті. | 3. Неправильно. При зміні температури відбуваються незворотні процеси, що призводять до зниження імуногенності вакцини, підвищення її реактогенності. | ||
| 20. | Знищення не використаних відкритих ампул, які містять залишки живих бактеріальних і вірусних вакцин, проводиться шляхом … | 1. Утилізації з побутовим сміттям. | 1. Неправильно. Перед утилізацією слід провести знезараження залишків живих бактеріальних (особливо сибіровиразкової) і вірусних вакцин. |
| 2. Кип’ятіння, потім утилізації. | 2. Правильно. Кіп’ятіння проводять протягом 60 хвилин (залишки сибіровиразкової вакцини кип’ятять протягом 2 годин). | ||
| 3. Автоклавування з наступною утилізацією. | 3. Правильно. | ||
| 4. Заливання їх дезрозчином, а потім утилізації. | 4. Правильно. |
Обов’язкова література:
1. Зуева Л.П., Яфаев Р.Х.. Эпидемиология. – Санкт-Петербург.: Фолиант, 2008. – 745 с.
2. Інформаційний матеріал (нормативно-правові акти):
Ø Закон України від 24.02. 94 р. № 4000-XII «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
Ø Закон України від 06.04. 2000 р. № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Ø Наказ МОЗ України № 595 від 16.09.2011 р. «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контролю якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів».
3. Подаваленко А.П., Чумаченко Т.О., Задорожна В.І. і ін. Імунопрофілактика в практиці сімейного лікаря. – Харків.: Фоліо, 2008. – 221 с.
4. Руководство к практическим занятиям по эпидемиологии. Под редакцией И.И. Елкина. М., Медицина, 1975. – С. 48 -120.
5. Синяк К.М., Гирін В.М. Епідеміологія. – Київ.: Здоров’я. – 1998. – 476 с.
6. Смирнов В.В., Сельнікова О.П., Уманський В.Д. і ін. Імунобіологічні препарати. Довідник. – Київ.: Моріон, 2001. – 192 с.
7. Черкасский Б.Л.. Глобальная эпидемиология. – Москва.: Практическая медицина, 2008. – 447 с.
8. Шляхов З.Н. Практическая эпидемиология. Кишинев. Штиинца., 1991. – с. 122-134.
Додаткова література:
1. Бактерийные, вирусные и сывороточные лечебно-профилактические препараты. Аллергены. Дезинфекционно-стерилизационные режимы поликлиник. – С.-Пб.: Фолиант, 1998. – 512 с.
2. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби. – К.: Здоров'я, 2001 – 592 с.
3. Гоц Ю.Д., Колеснікова І.П., Махорт Г.А. Епідеміологія. – Київ.: Асканія, 2007. – 353 с.
4. Медуницын Н.В. Вакцинология. – Москва.: Триада-Х, 1999. – 272 с.
5. Покровский В.И. Инфекционные болезни и эпидемиология. – Москва.: ГЭОТАР Медицина, 2000. – 384 с.
6. Покровский В.И., Брико Н.И. Общая эпидемиология с основами доказательной медицины. Руководство к практическим занятиям. – Москва.: ГЭОТАР Медиа, 2008. – 399 с.
7. Стандарты эпидемиологического надзора, рекомендуемые ВОЗ // Департамент по эпидемиологическому надзору и борьбе с инфекционными болезнями. – Женева, ВОЗ. – 1999.
8. Шляхов Э.Н. Практическая эпидемиология. – Кишинев.: Картя молдовеняскэ, 1974. – 509 с.
Вид заняття: практичне заняття.
Місце заняття: учбова кімната.
Оснащення: схеми, таблиці, накази, методичні рекомендації, імунобіологічні препарати.
Час: 2 академічні години (90 хвилин).
Поиск по сайту: