Тема 3. Макроекономічна нестабільність

1. Людина, яка сподівається отримати роботу:

1. належить до зайнятого населення;

2. належить до безробітних;

3. не враховується у складі робочої сили;

4. розглядається як неповністю зайнята.

2. Державною політикою, яка сприятиме зростанню фрикційного безробіття, буде:

1. збільшення розмірів допомоги по безробіттю;

2. розвиток програм професійної підготовки та перепідготовки;

3. зниження мінімальної заробітної плати;

4. поширення інформації про вакантні робочі місця.

3. Фрикційне безробіття буде мати місце в кожному з наступних випадків, за винятком, коли:

1. відбувається секторальний зсув в економіці;

2. фірма стає банкрутом;

3. робітники залишають свою теперішню роботу в пошуках іншої, бажаючи змінити професію;

4. робітники звільнюються, бо невдоволені зарплатою.

4. Робітники, які довго шукали роботу, але не знайшли її і припинили пошук робочого місця:

1. враховуються при визначенні фрикційного безробіття;

2. враховуються при визначенні безробіття очікування;

3. більш не враховуються у складі робочої сили;

4. отримують допомогу у відповідності з законодавством о мінімальній заробітній платі.

5. Безробіття очікуване виникає, коли:

1. відомо, що мінімальна заробітна плата незабаром підвищується;

2. введено щедре страхування з безробіття;

3. робітники тимчасово звільнені за несприятливих погодних умов;

4. реальна заробітна плата перевищує рівноважний рівень.

6. Який чи які з напрямів державної політики сприятиме/муть зростанню природної норми безробіття:

1. збільшення розмірів допомоги з безробіття;

2. розвиток програм професійної підготовки та перепідготовки;

3. зниження рівня мінімальної заробітної плати;

4. поширення інформації про вакантні робочі місця.

7. Інфляція попиту виникає в умовах:

1. неповної зайнятості;

2. які наближаються до повної зайнятості;

3. повної зайнятості;

4. зростання граничної схильності до споживання.

8. Інфляція витрат обумовлена:

1. зростанням споживчих витрат;

2. зростанням інвестиційних витрат;

3. зростанням собівартості продукції;

4. зростанням сукупних витрат.

9. Інфляційний розрив обумовлюється:

1. зростанням сукупного попиту в умовах неповної зайнятості;

2. зростанням сукупного попиту в умовах, які наближаються до повної зайнятості;

3. зростанням сукупного попиту в умовах повної зайнятості.

4. Усі відповіді правильні.

10. Інфляційний податок – це:

1. втрата капіталу власниками грошових коштів внаслідок інфляції;

2. різниця між дефлятором та індексом цін;

3. різниця між номінальним та реальним доходом.

4. Усі відповіді правильні.

11. Більша крутизна кривої Філліпса у довгостроковому періоді порівняно з короткостроковим свідчить про те, що:

1. у короткостроковому періоді спостерігається більш тісний зв’язок інфляції та безробіття;

2 у короткостроковому періоді відсутній зв’язок інфляції та безробіття;

3. зв’язок між інфляцією та безробіттям існує лише у довгостроковому періоді;

4. у довгостроковому періоді відсутній зв’язок рівня ставки процента і безробіття.

12. У наш час більшість економістів вважає, що у короткостроковому періоді конфігурація кривої Філліпса залежить від:

1. природного рівня безробіття;

2. рівня ставки процента;

3. рівня інфляції, що очікується;

4. рівня оподаткування в країні.

13. Інфляцію, яка викликана надлишковим попитом, можна проілюструвати:

1. зрушенням кривої сукупної пропозиції вліво;

2. зрушенням кривої сукупного попиту вліво;

3. зрушенням кривої сукупного попиту вправо;

4. зрушенням кривої сукупної пропозиції вправо.

14. Інфляцію на боці пропозиції можна проілюструвати:

1. зрушенням кривої сукупної пропозиції вліво;

2. зрушенням кривої сукупного попиту вправо;

3. зрушенням кривої сукупної пропозиції вправо;

4. зрушенням кривої сукупного попиту вліво.

15. З точки зору прихильників теорії економіки пропозиції стагфляція – наслідок:

1. непередбаченої інфляції;

2. відсутності державного регулювання;

3. зрушення кривої Філліпса;

4. надзвичайно високого рівня оподаткування.

16. Зростання сукупних витрат призводить до інфляції, якщо:

1. економіка розвивається у стані повної зайнятості;

2. чисельність робочої сили не зростає;

3. економіка розвивається у стані неповної зайнятості;

4. фактичний обсяг ВНП менший за потенціальний обсяг ВНП.

17. НБУ збільшує пропозицію грошей з метою підвищення сукупного попиту для:

1. стабілізації цін;

2. припинення зростання витрат;

3. зниження темпів інфляції;

4. запобігання зростанню безробіття.

18. Як уникнути зниження зайнятості при переміщенні кривої АS внаслідок зростання витрат?

1. Зменшити грошову масу в обігу;

2. стимулювати заощадження за допомогою банківської системи;

3. зробити емісію грошей банківською системою;

4. підвищити податки.

19. Яка з величин найбільш сприяє інфляції пропозиції?

1. Споживання;

2. інвестиції;

3. податки;

4. державні витрати.

20. В період прискореної інфляції процентна ставка:

1. зростає, бо ціна грошей знижується;

2. знижується, тому що знижується ціна грошей;

3. не змінюється;

4. зростає, бо знижується рівень зайнятості.

21. Реакцією на зростаючий ризик непередбаченої інфляції є:

1. намагання банків продавати нерухомість, закладену із змінною ставкою;

2. спроби уряду індексувати трансфертні платежі особам з фіксованим доходом;

3. намагання людей вносити гроші в активи, які не обезцінюються в період інфляції.

4. Усі відповіді правильні.

22. Якщо обсяг сукупного попиту перевищує рівень ВНП в умовах повної зайнятості, то це означає, що в економіці:

1. існує дефляційний розрив;

2. спостерігається інфляційний розрив;

3. існують фінансові обмеження;

4. існує бюджетний дефіцит.

23. Якщо обсяг рівноважного ВНП виявився більшим за його потенційний рівень, то:

1. рівень цін зростає;

2. спостерігається дефляційний розрив;

3. рівень безробіття зростає;

4. автоматично зростає сукупний попит.

24. Коли стан економіки відповідає класичному відрізку кривої АS, зростання сукупного попиту призведе:

1. до зростання реального ВНП;

2. до інфляційного зростання цін при незмінному реальному ВНП;

3. до зростання зайнятості.

4. всі відповіді неправильні.

Поиск по сайту: