|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Протокол класичний
Результати лікування: • Всім пацієнтам прово-дили патогенетичне лікування відповідно до основної патології • Максимально бережливе очищення рани • Місцево – «Раностоп» • Абсорбуюче покриття- губка • Перев’язки – щоденні Результати лікування: • Гіпергрануляції необхідно видаляти • Дно виразки промивається лише фізіологочним розчином • Медпрепарти: «Раностоп» + «Меладерм» у • зменшуваль-ній пропорції • На дно виразки – сітка з «Меладермом» для • острівцевої грануляції • Абсорбуюча губка-покриття • Перевязки через 1-3 дні Результати лікування: • Антибіотики не використовуються • Місцево – «Мела-дерм» plus • Сітка – на виразку • Пацієнти лікуються самостійно; лікарський • контроль 1 раз в 14-21 день Результати т їх обговорення. Етіологія пролікованих пацієнтів із трофічними виразками набула подібності із даними інших досліджень. Більшість пацієнтів була старшого віку, що також відповідає світовим тенденціям. Усі пацієнти перебували на стаціонарному лікування протягом 34±12 ліжко-днів. Пацієнтам проводили посів мазків із ранових поверхонь. У 15 (46,9%) було висіяно – S. Aureus, у 6 (18,8%) випадків Р. Aeruginosa, у 5 (15,5%) мікст-інфекція, у 6 (18,8%) патогенної мікрофлори висіяно не було. При поступленні характер больового синдрому був інтенсивнішим у пацієнтів із артеріального патологією в поєднанні із венозними ураженнями в обох групах, дещо менша інтенсивність була у пацієнтів виключно з артеріального патологією. Ознаки запалення регресували до 6-ї доби стаціонарного лікування у пацієнтів обох груп. Динаміка спостерігалася практично однакова і залежала від величини ураженої поверхні та складності локального стану при поступленні в стаціонар. Обговорення. Трофічні виразки можуть розвиватися внаслідок захворювань вен посттромбофлебітичного синдрому, варикозного розширення вен та захворювань артерій облітеруючого ендартеріїту, атеросклерозу. Основним моментом у патогенезі трофічних виразок є різке зниження кровообігу у мікроциркуляторному руслі. Варикозно-трофічні виразки зазвичай великі за розміром і глибокі. Атеросклеротичні виразки виникають у літніх людей у нижній третині гомілки, на стопі, та мають невеликі розміри, овальну чи округлу форму; краї виразки щільні, нерівні, грануляції в'ялі, бліді. У хірургічній практиці частіше за все бувають трофічні виразки, які зумовлені хронічною венозною або (та) артеріального недостатністю.
Висновки Лікування трофічних виразок різної етіології у вітчизняній практичній медицині конче потребують вдосконалення та модернізації. Дотримання основних принципів лікування у відповідності до європейського протоколу «ТІМЕ-концепту» дозволяє якісно покращити результати лікування хворих з трофічними виразками та значно скоротити його тривалість.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |