|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Стійкість дисперсних систем
Для колоїдних систем характерні агрегативна і кінетична стійкості. Фактором дестабілізації агрегативної стійкості є надлишок вільної поверхневої енергії на міжфазному поділі, через що відбувається самочинне утворення агрегатів із подальшим їх злипанням. Це призводить до повного поділу системи на два шари, один з яких – рідина (ДСер.), другий – щільний осад (ДФ). Агрегативна стійкість пов’язана зі зміною дисперсності. Фактором дестабілізації кінетичної (седиментаційної) стійкості є дія сил тяжіння і, як наслідок, осідання частинок дисперсії (закон Стокса). Седиментаційна стійкість високодисперсних колоїдних систем пов’язана з дифузією, броунівським рухом, дисперсністю і концентрацією суспензій. Адсорбційні шари є стабілізуючим фактором ДС.
Методи регулювання ліофільності дисперсних систем
Уявлення про якісний і кількісний характер ліофільності були розвинуті, і головним чином, при вивченні змочуваності ДФ водою. За величиною і природою енергії зв’язку розрізняють чотири види зв’язку води з дисперсними тілами. 1. Хімічно зв’язана вода у вигляді гідроксильних йонів, гідратів і конституційної води кристалогідратів. 2. Адсорбційно зв’язана вода (звичайно, відповідає мономолекулярному шарові). 3. Капілярно зв’язана вода. 4. Вільна вода (захоплюється механічно і утримується в дисперсній структурі). Універсальним і широко розповсюдженим методом регулювання ліофільності ДС є метод хімічного модифікування, який дозволяє різко змінити природу поверхні дисперсної речовини. Для цього використовуються всі види ПАР, а також різні хемічні додатки. Поряд з методом хемічного модифікування використовується метод кислотної активації, яка сприяє підвищенню сорбційної здатності вихідних ДФ. Важливим методом управління ліофільністю ДФ є метод йонного обміну, який спричиняє зміну їх поверхневих властивостей при взаємодії з дисперсним середовищем. Особливої уваги заслуговують методи низько- і високочастотної вібраційно-механічної активації різних речовин (ультразвукова обробка, вібрація, механічні дії). За їх допомогою можна підвищити величину ефективної питомої енергії твердих речовин і змінити характер їх взаємодії з дисперсним середовищем різної хемічної будови. Широкого промислового значення набули методи термічного і гідротермічного регулювання, застосовуються також методи нейтронної і магнітної обробки, електричної і електрохімічної дії.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |