|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ВОЕННАЯ КАФЕДРАНа автомобілях і автобусах застосовуються звукові сигнали. У систему звукової сигналізації можуть входити електричні й пневматичні зовнішні тональні сигнали й внутрішні сигнали до водія. Найбільше поширення одержали електричні вібраційні сигнали, які по характеру звучання підрозділяються на шумові й тональні. Для управління приладами освітлення є ручні і ножні перемикачі і окремі вимикачі приладів внутрішнього освітлення. Шумові сигнали виконують безрупорними й установлюють на вантажних автомобілях і малолітражних легкових автомобілях. При замиканні ланцюга сигналу кнопкою по обмотці проходить струм, що викликає намагнічування сталевого сердечника. Якір притягається до сердечника й через шток прогинає сталеву пружну мембрану. При цьому гайка розмикає контакти. Струм в обмотці переривається, мембрана випрямлюється й переміщає шток з якірцем у вихідне положення. Коливання повітря, викликані мембраною і резонатором, створюють звук. Резонатор забезпечує одержання звуку відповідного тону й тембру. Конденсатор включений паралельно вольфрамовим контактам і зменшує іскріння між ними. Силу звуку регулюють за допомогою регулювальної гайки, фиксируемой у певному положенні контргайкою. При більшій силі струму сердечник сильніше притягає якір, що викликає більший прогин мембрани й підвищення сили звуку. Тон звуку регулюють зміною натягу сталевої пластини за допомогою гайок, а також зміною зазору між якорем і сердечником. При більшому прогині пластини і меншому зазорі між якорем і сердечником збільшується частота коливань мембрани й підвищується тон звуку. Тональні сигнали діють по тому ж принципу, що й шумові, але мембрана тонального сигналу не має резонатора, його роль виконує резонуючий рупор. Тональні сигнали встановлюють у комплекті із двох або трьох сигналів різної тональності на легкових автомобілях середнього й великого літражу, на автобусах і вантажних автомобілях з дизельними двигунами. Здвоєні тональні сигнали, розраховані на напругу 12 або 24 В, споживають струм до 20 А.
Контрольно-вимірювальні прилади. Для правильної експлуатації автомобілів і автобусів на них встановлюють різні контрольно-вимірювальні прилади. Зручність застосування електричних контрольно-вимірювальних приладів для виміру неелектричних величин полягає в тому, що датчик (елемент, що реагує на зміну контрольованого параметра) пов'язаний з покажчиком лише електричним дротом. Тому ці два елементи вимірювального приладу можуть бути розташовані на будь-якій відстані один від одного в місцях, де це не юходимо і зручно. Датчик повинен перетворити реєстровану величину в електричний сигнал, що передається на вимірювальний прилад (покажчик). Прилади можна розділити на дві групи: що вказують і сигналізують. Прилади, що вказують, мають шкалу і стрілку. Вони передають водієві інформацію про контрольований параметр. До цих приладів відносяться: прилади для контролю тиску массла і повітря, температури охолоджувальної рідини і повітря, покажчики рівня палива, спідометри, тахометри, эконометри та ін. Вони зазвичай полягають з приймачів, розташованих на щитку приладів в кабіні водія і датчиків, встановлених на відповідних агрегатах і механізмах автомобіля або автобуса. Сигналізуючі прилади в основному призначені для попередження водія про несправність того або іншого механізму або агрегату. Вони інформують водія світловим або звуковим сигналом про аварійне значення вимірюваного параметра. Датчики цих приладів працюють як вимикачі, що замикають ланцюг за певних умов. До таких приладів відносяться сигналізатори аварійного тиску олії або повітря, сигналізатори аварійної температури охолоджувальній рідині та ін. Прилади для контролю тиску. Прилади для контролю тиску масла або повітря можна розділити на покажчики тиску масла або повітря і сигналізатори аварійного тиску, що показують зазвичай включенням або виключенням лампочки пониження тиску масла нижче допустимої межі. По конструкції покажчики діляться на покажчики електричної дії (магнітоелектричні й електротеплові) і із трубчастої пружиною. Найбільше поширення одержали покажчики електричної дії як найбільш точні й надійні в роботі. Прилади для контролю температури. Правильний режим роботи двигуна можливий тільки при певній температурі охолоджувальної рідини. На автомобілях і автобусах застосовують термометри, принцип дії яких заснований на зміні залежності тиску насичених пар рідини від температури, і термометри електричної дії. Термометри електричної дії одержали найбільше поширення, тому що мають більшу точність виміру й підвищеною надійністю в роботі. Вони можуть бути магнітоелектричними й електротепловими. Магнітоелектричний покажчик температури охолодної рідини у порівнянні з електротепловим імпульсним покажчиком більш точний, надійний у роботі й не створює перешкод радіоприйманню. Він складається з датчика з напівпровідниковим терморезистором і магнітоелектричного приймача. Прилади для контролю рівня палива. За допомогою покажчиків рівня палива водій може у будь-який момент визначити кількість палива у баку і, отже, визначити, яку відстань автомобіль може проїхати без додаткової заправки. Ці прилади придатні тільки для приблизного контролю витрати палива, оскільки точність їх свідчень невисока. Покажчики рівня палива можна розділити на покажчики рівня палива з безпосереднім відліком свідчень(лінійкою) і дистанційним(магнітоелектричні, електромагнітні та ін.). Магнітоелектричні дистанційні покажчики рівня палива більш точні й надійні в роботі з порівняння з електромагнітними й останнім часом одержують усе більш широке поширення. Прилади для контролю зарядного режиму акумуляторної батареї, Для контролю зарядного режиму акумуляторної батареї застосовують амперметри, вольтметри і світлові сигналізатори. Контроль зарядного режиму акумуляторної батареї одночасно забезпечує і контроль справності генератора і реле-регулятора(регулятора напруги). По зарядному струму можна судити про міру зарядженої акумуляторної батареї. Застосування світлового сигналізатора(лампи) дозволяє водієві швидко помітити сигнал про несподівану несправність в системі електропостачання. Проте інформативність світлового сигналізатора менша, ніж амперметра і вольтметра. Прилади для виміру швидкості руху автомобіля і частоти обертання колінчастого валу двигуна. До цих приладів відносяться спідометри і тахометри. Під час руху автомобілів і автобусів необхідно визначати швидкість руху і пройдений шлях. Для цього служить прилад, що називається спідометром. Прилад для вказівки економічного режиму руху. Цим приладом являється економетр, який дозволяє вибором передачі и частоти обертання колінчатого валу двигуна визначити найбільш економічний режим руху. На автомобілях ВАЗ-2108 "Супутник", АЗЛК-2141 і ін. установлюють эконометр, обладнання якого аналогічно покажчику тиску масла із трубчастою пружиною, що вимірює тиск у межах 0,01 - 0,08 Мпа. При цьому тиску трубчаста пружина згинається й надає руху стрілці эконометра. Эконометр з'єднується шлангом із впускним трубопроводом двигуна за дросельною заслінкою. При максимальній частоті обертання колінчатого вала двигуна й малому навантаженню тиск у впускному трубопроводі мінімальне й стрільця эконометра перебуває в лівій частині шкали. Це означає, що двигун працює з підвищеною витратою палива. При малій швидкості руху й великому навантаженню тиск зростає й стрільця эконометра переміщається в праву сторону шкали. Це означає, що необхідно перемкнути передачу із прямої на нижчу. Шкала эконометра має п'ять кольорових зон, по яких визначається умова режиму руху автомобіля.
III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА На цьому занятті було розглянуто основні базові питання з тими " Електрообладнання автомобіля", для подальшого вивчення тими студентам рекомендується вивчити матеріали (питання) групового заняття, що допоможе їм ефективно експлуатувати автомобільну техніку в повсякденній діяльності.
Завдання на самостійну роботову: 1. «Устройсво и эксплуатация автотранспортных средств», под ред. В.Л. Роговцева, А.Г. Пузанкова, В.Д. Олдфильда. 2. «Автомобиль ЗИЛ- 131 и его модификации, техническое описание и инструкция по эксплуатации (ТО), Москва, воениздат 1983г.
Розробив викладач кафедри № 46 __________________ М.А. Валєрко «»______________201____ р. ВОЕННАЯ КАФЕДРА
Экземпляров_________ Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |