|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Різноманітність птахів
Представники надряду Безкільові птахи втратили здатність до польоту, тому пересуваються, використовуючи тільки задні кінцівки. Крила мають недорозвинені; грудина невелика, без кіля, оперення нещільне (борідки не мають гачків), ноги масивні. Представники: африканський страус (найбільший сучасний птах: заввишки до 2,7 м; масою – до 90 кг), австралійський ему, нанду, казуар та ківі. Надряд Пінгвіни включає 18 видів не літаючих, але добре плаваючих птахів. Висота від 27 см до 120 см, маса від 15 кг до 40 кг. Живуть в Антарктиді, на узбережжях Південної Америки та Австралії. Відкладають 1-2 яйця і насиджують їх на своїх ногах, прикривши пір'ям. Тіло обтічне, крила видозмінені на ласти, всі пальці на ногах спрямовані вперед. Найбільший представник— імператорський пінгвін (висота 120 см, маса 40 кг). Надряд Кільогруді птахи. Ряд Куроподібні об'єднує понад 250 видів полігамних птахів (в Україні 8), що мають сильні ноги з міцними пальцями, добре ходять, бігають, але погано літають, відкладають найбільше яєць серед птахів. Представники: перепел, сіра куріпка, тетерук, глухар, фазан, рябчик, дрохва, індик тощо. Ряд Гусеподібні налічує понад 200 видів (в Україні – 33) водоплавних птахів середніх або великих розмірів, що мають довгу шию, короткі ноги з плавальними перетинками між пальцями, широкий сплюснутий дзьоб, щільне оперення, добре розвинену куприкову залозу. Представники: качка-крижень, гуска сіра, лебідь-шипун, лебідь-кликун, шилохвіст, гоголь, чирка тощо. Ряд Дятли нараховує понад 370 видів птахів (в Україні – 10). За будовою ніг пристосовані до пересування по стовбурах дерев: два пальці спрямовані вперед, а два – назад. Це допомагає птахам чіплятися за кору дерев і пересуватись, спираючись на рульові пера. Дзьоб прямий, гострий, долотоподібний, з якого висовується тонкий, довгий, липкий язик. Видовбують дупла, у яких і живуть; живляться комахами та їхніми личинками. Представники: великий строкатий дятел, малий строкатий дятел, чорний дятел, зелений дятел, жовна трипалий дятел, крутиголовка. Ряд Соколоподібні або денні хижі птахи налічує понад 270 видів (в Україні – 34) середніх та великих птахів. Голова велика, шия коротка, характерний гачкуватий короткий дзьоб, відносно короткі чотирипалі ноги з довгими гачкоподібними кігтями. Добре розвинені м'язи грудей та кінцівок, хижаки або стерв'ятники, розвивають велику швидкість польоту, мають гострий зір. У природі здійснюють санітарну та селекційну функцію. Представники: великий яструб, малий яструб, чорний шуліка, кібчик, канюк звичайний, болотяний лунь, чорний гриф, беркут. Ряд Совоподібні, або Нічні хижі птахи нараховує понад 130 видів (в Україні – 13). Полюють переважно вночі, оперення м'яке, нещільне, очі великі, розміщені спереду, пристосовані до нічного бачення, мають гострий слух. Дзьоб гачкуватий, кігті загнуті, голова повертається на 270°, політ безшумний, бо в опахалах їхніх пер кінці борідок ІІ-го порядку видовжені і не зчеплені між собою. Представники: сіра сова, вухата сова, болотяна сова, сич, пугач. Живляться переважно дрібними гризунами, гнізд не будують. Ряд Горобцеподібні налічуєпонад 5 тис. видів переважно дрібних птахів (крім родини Воронових), які поширені по всій земній кулі, окрім Антарктиди. Нагніздні, статевозрілими стають на другому році життя, їжа різноманітна: рослинна, безхребетні, яйця та пташенята інших видів. Перелітні, кочові та осілі птахи. Представники: ластівки, солов'ї, вівчарики, синиці, сойки, дрозди, горобці, сороки, круки, ворони. Значення птахів у природі: • регулюють чисельність комах, дрібних тварин; • деякі види виконують санітарну та селекційну функції; • відіграють важливу роль у розповсюдженні насіння рослин. Значення для людини: • промисел птахів (м'ясо та пух); • гуано – органічне добриво з пташиних базарів; • об'єкт вивчення біоніки; • можуть переносити інфекційні хвороби та паразитів; • деякі види завдають шкоди сільському господарству. Птахівництво – галузь тваринництва, що займається розведенням свійських птахів для отримання м'яса, пуху та яєць. В Україні розводять різноманітні породи курей, качок, гусей, індиків, а також у меншій кількості цесарок, перепілок, фазанів, голубів. Останнім часом з'явилися страусині ферми. Охорона птахів. Внаслідок зменшення чисельності багатьох птахів занесено до Червоних книг: міжнародної та України. Це: глухарі, гоголь, лебідь малий, огар, гага звичайна, червоновола казарка, чорний гриф, беркут, сич, пугач, чорний лелека, косар, жовта чапля, степовий та сірий журавлі. Заради збереження багатьох рідкісних і зникаючих видів створено: Чорноморський заповідник, заповідник «Лебедині острови», Липовецький орнітологічний заказник. 15. Клас Ссавці налічує близько 5 тисяч видів (в Україні – понад 100), яких поділяють на наземні, підземні, водяні та літаючі. Це теплокровні тварини, які вигодовують малят молоком. Кінцівки у ссавців розташовані під тулубом, а не з боків, шкіра покрита шерстю (ость та підшерстя), багата на залози; зуби диференційовані; добре розвинений головний мозок, великі півкулі переднього мозку вкриті корою; у середньому вусі є три слухові кісточки, є зовнішнє вухо. Залежно від особливостей розмноження та розвитку всіх ссавців поділяють на яйцекладних (першозвірів), сумчастих та плацентарних. Ссавці – високоорганізовані тварини, яким властиві такі особливості зовнішньої та внутрішньої будови і процесів життєдіяльності, що дали змогу зайняти панівне становище в сучасному тваринному світі: • складна організація нервової системи, зокрема головного мозку (диференційована кора великих півкуль) та органів чуттів; • живородіння та вигодовування малят материнським молоком, що дає змогу ссавцям розмножуватися у найрізноманітніших умовах; • високорозвинена і складна система терморегуляції, яка забезпечує порівняно високу і сталу температуру тіла (від +37 до +39 °С) та можливість активного існування в різноманітних кліматичних умовах; • ускладнена будова дихальної та кровоносної систем, наявність діафрагми зумовлюють високий рівень обміну речовин. Зовнішня будова: голова (очі з двома повіками, рухлива вушна раковина, рот оточують рухомі губи), шия, тулуб, хвіст, парні передні і задні кінцівки, розміщені під тулубом. У шкірі ссавців є добре розвинуті потові та сальні залози та їхні похідні – молочні та пахучі залози, шкіра пружна, з волосяним покривом, є довгі чутливі волосинки (вібриси), волосся може видозмінюватися (голки у їжаків), з верхнього шару шкіри розвиваються кігті, нігті, копита. Шерсть забарвлена пігментами, характерне линяння. Особливості розмноження та розвитку ссавців. Залежно від особливостей розмноження та розвитку всіх ссавців поділяють на яйцекладних (першозвірів), сумчастих та плацентарних. Яйцекладні ссавці, як і плазуни, розмножуються, відкладаючи яйця. Але, на відміну від плазунів, у яйцекладних ссавців яйця залишаються у статевих шляхах самки, завдяки чому зародок значну частину розвитку проводить в організмі самки. Яйця вкриті твердою оболонкою, тварини їх висиджують (качкодзьоб), або виношують у шкірній сумці (єхидна). Сосків яйцекладні не мають, численні протоки їх молочних залоз відкриваються на певних ділянках шкіри. Відомо 5 видів, поширених в Австралії та на сусідніх островах. Сумчасті ссавці – це тварини, у яких відсутня справжня плацента, і зародок спочатку розвивається за рахунок жовтка яйця, а закінчує свій розвиток у сумці матері, де живиться молоком. Малята у сумчастих народжуються дуже малими і слабкими. Відомо понад 250 видів, поширених в Австралії та Південній Америці і лише один вид (опосум) жив у Північній Америці. Представники: кенгуру, сумчастий тушканчик, сумчастий ведмідь (коала), сумчаста білка летяга, сумчасті кішки, сумчастий кріт, водяний опосум та інші. Плацентарні ссавці – тварини, у яких плід розвивається в матці самки, де формується плацента, або дитяче місце. Плацента – орган, що забезпечує зв’язок між організмом матері та зародком, і через який відбувається обмін речовинами між ними. Різноманітність плацентарних ссавців Ряд Комахоїдні нараховує близько 900 видів дрібних і середніх тварин; вушні раковини добре розвинені, зуби слабо диференційовані, півкулі переднього мозку невеликі, без звивин, морда у багатьох видів видовжена у хоботок, переважно стопохідні та п'ятипалі. Представники: карликова білозубка (найменший ссавець, довжина тіла якого не перевищує 3,5 см), бурозубка, їжак, землерийка, кріт, хохуля. Ряд Рукокрилі – єдина серед ссавців група тварин, пристосованих до польоту. Між пальцями передніх кінцівок, а також між другим пальцем та тулубом є шкірясті перетинки, що утворюють подобу крила. Ведуть присмерковий та нічний спосіб життя, зір розвинений погано, головний мозок відносно великий, на великих півкулях є борозни, слух розвинений добре, на грудині є кіль, здатні до ехолокації. Відомо близько тисячі видів, серед яких розрізняють криланів та кажанів. Крилани поширені в Азії, Африці, Австралії, живляться плодами рослин. Представник: летюча собака, або калонг. Кажани (в Україні налічується 22 види) живляться комахами, але є серед них і кровососи (трапляються у Південній та Центральній Америці). Живуть до 20 років, потребують охорони, бо чисельність деяких видів різко скоротилась. Представники: підковонос, вечірниця, довгокрил звичайний, нічниця, нетопир. Ряд Гризуни – найчисельніша група ссавців, яких відомо понад 2 тисячі видів (в Україні – 40). Це дрібні та середні за розміром тварини, які мають чотири різці (по два на кожній щелепі) без коренів, що постійно наростають. Різці вкриті емаллю лише спереду, тому вони постійно загострюються. Між різцями й кутніми зубами є широкий, позбавлений зубів проміжок – діастема. Добре розвинена сліпа кишка, яка виконує роль «бродильного чана». Гризуни здатні швидко розмножуватися, для них характерна висока плодючість (полівки дають 7-8 приплодів на рік, у середньому по 5 малят у кожному). Представники: білка звичайна, дикобраз, бобер, соня сіра, миша хатня, миша лісова, полівки, пацюк сірий, пацюк чорний, хом'як, ховрах, ондатра, нутрія, байбак. Ряд Зайцеподібні включає 65 видів, з них в Україні – 3: заєць-біляк та заєць-русак, дикий кріль (трапляється на півдні України). Від гризунів відрізняються наявністю двох пар різців на верхній щелепі; форма кісткового піднебіння має вигляд не широкого, як у гризунів, а вузького поперечного містка, розташованого між лівим і правим рядами кутніх зубів, шлунок складається з двох відділів. Мають видовжені вушні раковини, вкорочений хвіст, цінне хутро та м'ясо. Ряд Хижі налічує близько 240 видів (в Україні – 17), які живляться тваринною їжею. Зуби у них диференційовані; є хижі зуби; ключиці рудиментарні або відсутні, ходять на пальцях. Представники родини Вовчі пристосовані до швидкого бігу, здобич переслідують. Представники: вовк, собака, песець, лисиця, єнотовидний собака тощо. Котячі на пальцях мають кігті, що втягуються, здобич підстерігають із засідки, а потім кидаються на неї. Представники: тигр, лев, леопард, гепард, барс, рись, лісовий кіт та інші. Родина Куницеві представлена тваринами з вкороченими кінцівками, видовженим тілом, видовженою шиєю, серед куницевих є багато цінних хутрових звірів. Представники: лісова куниця, соболь, тхір, норка, горностай, ласка, річкова видра, морська видра. Для представників родини Ведмежі характерне стопоходіння. Стопа п'ятипала, озброєна кігтями, що не втягуються, хижі зуби мало розвинені. Представники: білий ведмідь, бурий ведмідь, чорний ведмідь, єнот-полоскун. Ряд Ластоногі: проводять більшу частину життя у воді, на сушу виходять лише для відпочинку; тіло видовжене, обтічне, кінцівки видозмінені у ласти, волосяний покрив частково редукований. Є товстий шар підшкірного жиру, вушних раковин не мають, деякі види здатні до ехолокації. Представники: тюлені, моржі, морський котик. Ряд Китоподібні: ведуть водний спосіб життя, кінцівки у вигляді ласт, тазові кістки редуковані, шкіра гола, лише на голові є рідкі волоски, потові та сальні залози відсутні. Легені вміщають до 1400 л повітря, тому деякі китоподібні можуть затримувати дихання на 1 годину. Є товстий шар підшкірного жиру, добре розвинені зір і слух, вушні раковини відсутні, в очних яблуках рогівка плоска, а кришталик кулеподібний (пристосування до водного способу життя). Зубаті кити здатні до ехолокації, хвіст рибоподібний, але розміщений у горизонтальному положенні. Відомо близько 90 видів, з яких у Чорному морі трапляються три. Представники: найбільша тварина на Землі – синій кит (довжина тіла до 30 м, маса 150 т), дельфін-білобочка, морська свиня, морська афаліна, зубаті кити (кашалот), вусаті кити (синій кит, гренландський кит, сірий кит, горбатий кит). Ряд Парнокопитні включає тварин, для яких характерне ходіння на двох або чотирьох пальцях; перший палець відсутній, живляться рослинною їжею. Відомо понад 150 видів, яких залежно від особливостей будови травної системи поділяють на жуйних і нежуйних. До нежуйних парнокопитних відносять свиней та бегемотів (простий однокамерний шлунок); до жуйних парнокопитних належать: верблюд, благородний олень, лось, косуля, зубр, джейран, гайгак, муфлон тощо (шлунок складається з чотирьох відділів: рубця, сітки, книжки та сичуга). Ряд Непарнокопитні: непарне число пальців на кінцівках, шлунок однокамерний, ключиць немає, травленню сприяють симбіотичні бактерії. Представники: кінь, зебра, віслюк, тарпан, кулан. Ряд Примати: група ссавців (близько 200 видів), до яких належить і людина. Кінцівки п'ятипалі, дуже рухливі, великий палець протиставлений іншим, на пальцях переважно не кігті, а нігті, тіло вкрите волоссям, головний мозок добре розвинений, добре розвинені слух та зір; до них належать напівмавпи та мавпи. Напівмавпи поширені в тропічній Азії та Африці. Відомо 52 види, більшість має пухнастий хвіст, пальці вкриті кігтями, очні ямки широко розставлені, ведуть нічний або сутінковий спосіб життя. Представники: лемури, довгоп'яти. Мавпи мають краще розвинений головний мозок, бінокулярний зір, нігті на пальцях, одну пару грудних сосків. За товщиною носової перегородки поділяються на вузьконосих та широконосих. До вузьконосих мавп належать: макаки, мартишки, павіани, гібон, орангутанг, шимпанзе, горила. До широконосих мавп належать: ігрунки, ревуни, павукоподібні мавпи. Мавпи мають і практично-наукове значення, бо служать об'єктами біологічних та медичних досліджень, оскільки багато фізіологічних процесів, що відбуваються в організмах мавп, схожі з аналогічними процесами в організмі людини. Значення ссавців у природі та житті людини: • промислові звірі (хутро, шкура, м'ясо, жир); • регулюють чисельність інших тварин, виконують роль санітарів; • сприяють поширенню насіння рослин; • можуть бути переносниками збудників хвороб, проміжними чи постійними хазяями паразитичних червів; • хижі ссавці та гризуни можуть завдавати шкоди господарській діяльності людини. Свійські ссавці. Людина одомашнила багато видів ссавців та вивела з них різні породи свійських: задля м'яса, шкур та жиру – свиней, великої рогатої худоби, овець, кіз, лам, верблюдів тощо; задля хутра – норок, песців, чорнобурок; задля молока – велику рогату худобу, кіз, овець, коней тощо; як тяглову силу: коней, мулів, віслюків, волів, верблюдів, оленів тощо. Охорона ссавців. Інтенсивний промисел, руйнування середовища існування та розмноження призвели до зникнення понад 120 видів ссавців, а понад 350 перебувають під загрозою зникнення. До Міжнародної Червоної книги внесено такі види: хохулю звичайну, тигра, тюленя-монаха, зубра, носорога, калана, шимпанзе, орангутанга, горилу та інших. До Червоної книги України: комахоїдних (їжак вухатий, хохуля звичайна, бурозубка альпійська), рукокрилих (підковоноси великий та малий, нічниця триколірна, нічниця ставкова, нетопир кажаноподібний, вечірниця велетенська), гризунів (полівка снігова карпатська, сліпак білозубий, сліпак буковинський, сліпак піщаний, соня садова, ховрах європейський), зайцеподібних (заєць-біляк), китоподібних (алафіна чорноморська), ластоногих (тюлень-монах), хижих (тхір степовий, перегузня, горностай, норка європейська, видра річкова, рись звичайна, кіт лісовий) і парнокопитних (зубр).
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |