Вступ. Предмет і завдання курсу. Культурні джерела східних слов'ян

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Лекція 1.

Вступ. Предмет і завдання курсу. Культурні джерела східних слов'ян

План лекції.

I. Предмет і завдання курсу.

II. Дослов'янська культурна традиція на теренах України.

А. Трипільська культура.

В. Скіфо-сарматська культура.

С. Антична культура.

Д. Візантійська культура.

III. Культура східних слов'ян.

I. Предмет і завдання курсу

Поняття "культура" відноситься до числа найбільш широких за своїм обсягом і у філософському розумінні означає сукупність досягнень суспільства в процесі його розвитку. Існує широке та вузьке розуміння цього поняття. В широкому - як сукупність матеріальної та духовної культури, у вузькому - суто духовна культура.

Культура – потужний фактор соціального розвитку та стабільності суспільства;

- від латинського – вирощування, оброблення ґрунту, заняття землеробством;

- відображає історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини, виражений у темах і формах організації життя;

- охоплює всю сукупність матеріальних та духовних цінностей, які виникають протягом історії людства (існує 300 визначень поняття «культура»).

Матеріальна культура - матеріальні цінності, створені людством в процесі його розвитку, до яких відносять знаряддя праці, житло, одяг тощо.

Матеріальна культура – результати діяльності творчої людини (знаряддя праці, технології виробництва та середовища проживання, транспорт, споруди тощо);

- поділяється на виробничо - технологічну та продовження людського роду та умови людського існування, які допомагають вижити в природі.

Духовна культура - духовні цінності людства, цінності в галузі 1)освіти, 2)науки, 3)художньої культури, 4)моралі, їх виробництво, розподіл та споживання.

Духовне виробництво – діяльність суспільства з виробництва, збереження, обміну, розподілу та споживання ідей, уявлень, ідеалів, наукового знання.

Яким чином? - завдяки освіті, моральному та естетичному вихованню, як форми приближення до духовної культури.

Духовний розвиток суспільства відбувається завдяки моралі, релігії, філософії, науці, мистецтву, політичному та правовому пізнанню соціального процесу.

ДК: має в собі всі області духовного виробництва (мистецтво, філософію, науку, право, культуру інформації, управління, релігію)

- показує соціально – політичні процеси, які відбуваються в суспільстві (державні структури управління, стилі лідерів);

- теоретизм;

- етизм (етика);

- естетизм (естетика);

- підкорення моралі всіх інших людських почуттів;

- максимальна повнота життя з емоційними життєвими її сторонами.

Таким чином, змістом культури є вся людська діяльність, як включає:

- індивідуальне та суспільне пізнання;

- народну художню культуру;

- мистецтво як професійний вид художньої творчості;

- естетичну культуру;

- культуру наукового життя;

- культуру освіти;

- культуру наукового виховання;

- культуру волі, совісті;

- культуру морально – духовного життя;

- інформативну культуру, управління тощо.

Функції культури:

- адаптивна;

- інтегративна;

- комунікативна;

- функція соціалізації.

Розвиток культури дає можливість виникнення та становлення самостійних систем цінностей, а саме:

- міфологія;

- філософія;

- релігія;

- мистецтво;

- наука;

- мораль.

Цивілізація – (термін виник у XVIII cт.)

міста, монументальні громадські споруди, інтенсивна економіка (торгівля), ремісництво, писемність, зачатки науки, розвинуте мистецтво, привілейовані класи, держава – 10 ознак цивілізації за Г. Чайлдом.

Художня культура - сукупність літератури та мистецтва.

Поняття «природа» й «культура» - вже на рівні визначення змісту цих понять простежуються їхні взаємозв’язки.

«Природа» - об’єктивна, незалежна реальність, яка передує людському соціально – культурному існуванню.

Під культурою розуміють щось створене людиною, і в цьому значенні - штучне; під природою – все натуральне, що існує за незалежними від людини законами.

До поняття культури відносяться ще й поняття «феномени культури»:

- Феномен художньої культури

Художня картина світу – це створений мистецтвом образ діяльності. А. Енштейн – людина постійно намагається «якимось адекватним способом створити у свідомості просту на ясну картину світу для того, щоб відірватися від світу відчуттів». Картину світу формує все суспільство – це динамічна модель.

У кожному суспільстві існує система відтворення художніх цінностей через пошук художньої форми => виявлення => втрату художньої форми.

У художньої культури є такі поняття як художній напрямок, течія у мистецтві та художня школа.

Архітектура (від лат. - будівник) – мистецтво проектування та спорудження об’єктів поєднує технічні, художні начала – користь, міцність і красу.

Графіка (від гр. - пишу) – мистецтво зображення предметів лініями і штрихами, без фарб. Виражальними засобами графіки є контурна лінія, штрих, пляма, тло аркуша та ін..

Функції мистецтва

Початок мистецтва. Перші зразки мистецтва належать до пізнього палеоліту. Залежно від художнього методу та стилю (наприклад, класицизм, романтизм, реалізм, модернізм) і світогляду митця мистецтво в різні епохи по-різному відображало світ.

Види мистецтва. З розвитком культури склалися різні види мистецтва - живопис, скульптура, музика, театр, література, кіно, телебачення, декоративно-ужиткове мистецтво тощо, що відрізняються як способом відтворення дійсності, так і художніми засобами та матеріалом (звуки, фарби, живе слово, танок тощо).

Морфологія мистецтва. Розглядаючи морфологію мистецтва, ми виділяємо три засоби його існування, три сфери, галузі художньої творчості. 1)Перша - просторова, до якої відносяться живопис, графіка, скульптура, архітектура, декоративно-ужиткове мистецтво. 2)Друга - часова, яка охоплює письменність та музичну творчість. 3)Третя - просторово-часова, яка включає акторське мистецтво, танок.

Класифікація мистецтв дозволяє розподілити їх на родини, види та різновидності в залежності від матеріалів, які застосовуються, та техніки обробки цих матеріалів. Наприклад: роди мистецтва - живопис, графіка, скульптура. Різновидності графіки - малюнок та гравюра, різновидності малюнка - малюнок олівцем, тушшю, вуглем; різновидності гравюри - ксилографія, офорт, ліногравюра, акватинта.

Образотворче та необразотворче мистецтво. За засобами та можливостями відтворення навколишнього світу мистецтво розподіляється на образотворче та необразотворче. До образотворчого мистецтва належить живопис, графіка, скульптура. До необразотворчого - архітектура, декоративно-ужиткове мистецтво, дизайн, музика, танок. Синтетичні роди мистецтв такі, як театр, кіно, цирк, телебачення, естрада, де ми зустрічаємося як з образотворчими, так і необразотворчими видами мистецтв. Модернізм ставить під знак питання таку класифікацію.

- Феномен науки

Наука – це галузь культури, що пов’язана зі спеціалізованою діяльністю, спрямовану на створення системи знання про природу, суспільство і людину.

Якщо культура – універсам людського буття, то наука – один із його раціоналістичних вимірів.

Наука має свій специфічний культурний зміст

У кожному науковому дослідженні можна виділити два рівні:

-

Проте не кожний результат дослідження є науковим, тому:

Поиск по сайту: