Види правопорушень

Злочини – суспільно небезпечні правопорушення, що посягають на найбільш значущі соціальні цінності (життя, здоров’я індивіда, власність, національну безпеку, громадський порядок тощо). Злочинами є тільки кримінальні правопорушення.

Проступки – суспільно шкідливі правопорушення (порушення трудової дисципліни, порушення правил торгівлі, невиконання цивільно–правового договору тощо).

Залежно від виду юридичної відповідальності виділяють:

1) кримінальні правопорушення (злочини) – це передбачені кримінальним законом суспільно-небезпечні, винні, карані діяння (дія або бездіяльність), що посягають на права і свободи людини і громадянина, власність, громадський порядок і суспільну безпеку, довкілля, конституційний лад України. Вичерпний перелік злочинів міститься в Кримінальному кодексі України.

У вітчизняній юриспруденції останніми роками дискутується питання про виділення поряд із злочинами кримінальних проступків. Під ними розуміють діяння, що посягають на об’єкт, який охороняється кримінальним правом, але через свою малозначність не представляють суспільної небезпеки. Такий вид правопорушень виділяється в Англії, ФРН, США;

2) адміністративні правопорушення (проступки) – це протиправні, винні діяння, що посягають на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, за яке законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Основні критерії, що дозволяють відрізнити адміністративне правопорушення від злочину, аналогічного за об’єктом посягання: відсутність тяжких наслідків і менший розмір матеріального збитку;

3) цивільно-правові правопорушення (проступки) – відрізняються від інших специфічним об’єктом посягання, яким є майнові і пов’язані з ними особисті немайнові відносини, врегульовані нормами цивільного, трудового, земельного і сімейного права. Зовні вони виражаються в неналежному виконанні договірних зобов’язань, у заподіянні майнової або моральної шкоди;

4) дисциплінарні правопорушення (проступки) – це протиправні діяння, що порушують внутрішній розпорядок діяльності підприємств, установ і організацій (прогул, запізнення на роботу, пропуски учбових занять, невиконання розпоряджень адміністрації тощо);

5) матеріальні правопорушення (проступки) – це винне спричинення матеріального збитку працівником працедавцю – тобто, підприємству, установі, організації (поломка устаткування, знищення сировини тощо);

6) процесуальні правопорушення (проступки) – це порушення встановленої законом процедури відправлення правосуддя, провадження в юридичних справах, видання правозастосовчого акту (нез’явлення свідка за викликом особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, суду, порушення порядку і форми видання правозастосовчих та юрисдикційних актів – вироків і рішень суду, постанов слідчого тощо);

7) конституційні правопорушення (проступки) – невиконання або перевищення повноважень, порушення закріпленого конституцією порядку організації і діяльності органів державної влади і глави держави, органів місцевого самоврядування (наприклад, видання правового акту, що виходить за межі компетенції державного органу, або що суперечить конституції і законам країни, зловживання владою, що не має ознак злочину тощо);

8) міжнародні правопорушення – дії або бездіяльність суб’єктів міжнародного права, які суперечать нормам і принципам міжнародного права або власним зобов’язанням і заподіюють шкоду іншому суб’єкту, групі суб’єктів міжнародного права або всьому міжнародному співтовариству.За ступенем суспільної загрози вони підрозділяються на:

– найтяжчі – злочини, які ставлять під загрозу світовий правопорядок в цілому (геноцид, підготовка та ведення агресивної війни, порушення законів та звичаїв війни тощо);

– серйозні – правопорушення, які хоча й не створюють безпосередньої загрози миру та безпеці, але все ж торкаються їх суттєвих інтересів (забруднення довкілля, державне піратство, виробництво або передача іншій країні заборонених видів зброї);

– ординарні – правопорушення, які торкаються інтересів окремих держав (порушення кордонів виключної морської економічної зони, порушення угод щодо розподілу водних ресурсів прикордонних річки або озера).

У деяких країнах особливо виділяють статусні правопорушення – правопорушення, карані тільки у разі здійснення їх неповнолітніми (вживання спиртних напоїв, перебування зовні удома в нічний час, прогули уроків тощо).

Поиск по сайту: