Екіпаж танка у наступальному бою

Екіпаж танка, використовуючи результати вогневого ураження противника, повинен вести наступ із повною напругою сил, безперервно, вдень і вночі, за будь-якої погоди і в щільній взаємодії з іншими підрозділами знищувати противника, що обороняється.

Наступ танка на противника, що обороняється, здійснюється з ходу або з безпосереднього зіткнення з ним.

Атака полягає в стрімкому і безупинному русі танка в бойовому порядку взводу в поєднанні з веденням інтенсивного вогню із гармати і кулемета з метою знищення противника з наближенням до нього.

До початку наступу з ходу танк приховано розміщується у вихідному районі для наступу, а під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником – на вогневій позиції або в складі взводу на вичікувальній позиції. У всіх випадках танк повинен бути в постійній готовності до відбиття можливого нападу противника.

У вихідному районі (вичікувальній позиції) екіпаж танка готується до бою. Залежно від обстановки час перебування у вихідному районі може становити від декількох годин до діб і більше.

З прибуттям у вихідний район (вичікувальну позицію) командир танка ставить танк на місце, вказане командиром взводу, і негайно приступає до його маскування.

Командир танка до початку наступу керує підготовкою екіпажу і танка до майбутнього бою, а з отриманням бойового завдання організовує бій.

Під час підготовки до наступу він вказує:

завдання екіпажу (до чого бути готовим, що зробити і до якого часу);

час готовності танка до бою;

які роботи (ЩО, ТО № 1 тощо) повинні бути виконані екіпажем;

час і способи заправлення пальним, поповнення боєприпасами, продовольством;

які засоби виділяються для допомоги обслуговування танка;

час виїзду на рекогносцировку.

Командир танка безпосередньо керує членами екіпажу під час приведення танка у бойову готовність і здійснює контроль за виконанням вказаного обсягу робіт.

У вказаний час, залишивши за себе заступника і давши йому необхідні вказівки щодо приведення танка в бойову готовність, командир танка, якщо можливо з механіком-водієм, під керівництвом командира взводу виїжджає на рекогносцировку.

Рекогносцировка проводиться приховано від противника.

На рекогносцировці командир танка вивчає:

орієнтири;

накреслення переднього краю оборони противника і розміщення його вогневих засобів, особливо протитанкових, місця, характер загороджень, особливо мінно-вибухових, а також цілі, що уражаються засобами старшого командира;

бойові завдання свого танка і сусідів;

місця проходів у загородженнях і переходи через перешкоди та їх позначення, місце оснащення танка катковим мінним тралом;

маршрут висування, рубежі розгортання, переходу в атаку і безпечного віддалення.

Під час повернення у вихідний район командир танка ще раз вивчає маршрут висування і вказує механіку-водію орієнтири поблизу маршруту, які добре видимі вночі.

Командир танка до початку наступу керує підготовкою екіпажу і танка до бою, а з отриманням бойового завдання здійснює підготовку до наступу.

Після отримання завдання командир танка усвідомлює його, дає вказівки щодо підготовки танка до наступу, оцінює обстановку, приймає рішення, віддає бойовий наказ і здійснює підготовку танка до наступу.

Під час з’ясування завдання він повинен: зрозуміти завдання взводу, танка, порядок і терміни його виконання, завдання сусідів, час готовності.

Під час оцінки обстановки командир танка повинен усвідомити, де противник, що він робить, місця розташування його вогневих засобів, загороджень і перешкод; вивчити місцевість, її захисні властивості, вигідні підступи, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню.

У бойовому наказі командир танка вказує:

у першому пункті – орієнтири, склад і характер дій противника, накреслення переднього краю його оборони і місця розташування його вогневих засобів;

у другому пункті – завдання взводу і танка (об’єкт атаки і напрямок продовження наступу), завдання сусідів, у тому числі механізованого відділення, яке наступає за танком;

у третьому пункті, після слова “наказую” – завдання особовому складу: навіднику гармати – цілі для ураження вогнем із гармати і кулемета, порядок спостереження і ведення вогню; механіку-водію – напрямок, порядок руху в атаку та в ході бою, подолання загороджень і перешкод;

у четвертому пункті – час готовності до виконання завдання, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дії за ними;

у п’ятому пункті – заступника.

Бойовий наказ командир танка віддає на місцевості, а в разі неможливості – використовує схему (макет місцевості) і уточнює завдання механіку-водію і навіднику гармати на місцевості під час висування до рубежу переходу в атаку і з початком атаки. Якщо дозволяє обстановка, завдання навіднику гармати і механіку-водію він уточнює на місцевості під час підготовки до наступу.

Підготовка танка до наступу здійснюється його екіпажем відповідно до вказівок командира взводу. Про готовність командир танка доповідає командиру взводу.

В екіпажі постійно ведеться спостереження за місцевістю, противником і сигналами командира взводу. Позиція ретельно маскується, готується вихід і маршрут висування.

Танк, який розташовувався перед наступом у складі взводу у вихідному районі (на очікувальній, вихідній) позиції, у встановлений час за командою (сигналом) командира взводу і командою командира танка “ВПЕРЕД”починає висування до рубежу переходу в атаку.

Під час розгортання взводу в бойову лінію командир танка виводить танк на свій напрямок, уточнює навіднику гармати і механіку-водію об’єкт атаки (цілі), напрямок продовження наступу, місце проходу через бойові порядки механізованих підрозділів і в загородженнях (своїх і противника), порядок їх подолання й управляє вогнем і рухом танка. Танк безупинно продовжує рух і, зберігаючи своє місце в бойовому порядку взводу, у взаємодії з іншими танками і механізованими підрозділами знищує танки, протитанкові ракетні комплекси, інші вогневі засоби та живу силу противника.

Мінне поле противника, у тому числі встановлене засобами дистанційного мінування, танк долає з використанням мінного трала або по проробленому проходу у визначеному командиром взводу порядку. Під час подолання мінного поля танк продовжує вести вогонь по противнику, знищує щонайперше його протитанкові засоби, які ведуть фланговий вогонь. Решта танків взводу ведуть інтенсивний вогонь по противнику, забезпечуючи його швидке пересування вперед.

Танк, оснащений мінним тралом, долає мінне поле самостійно. З тралом у робочому положенні танк повинен рухатися по місцевості прямолінійно зі швидкістю до 14 км/год, повороти виконуються плавно, з радіусом не менше 6,5 м.

Під час атаки механізованого підрозділу в пішому порядку танк може мати завдання проробити проходи у загородженнях із дроту. Загородження танк долає під прямим кутом, підминаючи гусеницями кілки, ширина проходу становить 3 – 4 м. Особливо небезпечні для танка малопомітні загородження з дроту, тому екіпаж танка повинен вчасно виявити їх і обійти.

З підходом до переднього краю оборони противника танк атакує його, переміщуючись за розривами снарядів своєї артилерії на безпечній відстані від них. Увірвавшись на передній край оборони противника, танк вогнем і гусеницями знищує його і стрімко просувається вперед, не відриваючись від піхоти.

У ході бою командир танка керує екіпажем командами, які подає по танковому переговорному пристрою, а також використовуючи систему управління вогнем.

Протитанкові загородження і природні перешкоди в глибині оборони противника танк долає або обходить.

Вертольоти противника екіпаж танка знищує із зенітного кулемета, а при перевищенні дальності стрільби з кулемета до цілі – з гармати. Противника, який контратакує, танк знищує у взаємодії з іншими підрозділами (танками) вогнем і стрімкою атакою або за вказівкою командира взводу займає вигідну вогневу позиціюі вогнем з місця завдає йому ураження, а потім атакує та завершує його знищення.

Противника, який відходить, танк за командою командира взводу переслідує, виходячи на шляхи його відходу, знищує танки й інші броньовані цілі, живу силу і транспортні засоби, які намагаються відірватися від переслідування.

Без наказу танк не залишає свого місця в бойовому порядку взводу. У випадку виведення з ладу інших танків взводу танк, який залишився, приєднується до сусіднього взводу і продовжує вести бій. У разі пошкодження і зупинки танка екіпаж продовжує вогнем з місця знищувати противника, вживаючи одночасно заходів щодо усунення пошкодження. Екіпаж має право залишити машину тільки в тому випадку, якщо танк горить і всі вжиті для гасіння пожежі заходи виявилися безрезультатними. Під час залишення танка екіпаж забирає закріплену за ним зброю, боєприпаси до неї та гранати, індивідуальні засоби захисту, за можливості демонтує спарений і зенітний кулемети і діє за вказівкою командира взводу або за обстановкою. Екіпаж повинен уміло вести бій поза танком.

Після бою танк виводиться у визначене місце. Командир танка організовує спостереження і маскування, уточнює технічний стан танка, пошкодження озброєння, витрату боєприпасів, пального й інших матеріальних засобів.

Про результати бою командир танка доповідає командиру взводу.

Поиск по сайту: