Ранжування

При розв”язанні багатьох практичних задач виявляється, що явища, які визначають кінцеві результати, не піддаються безпосередньому виміру. Розташування цих явищ в порядку збільшення (або зменшення) називається ранжуванням.

Процес ранжування відбувається таким чином. Експерт розташовує об”єкти в порядку, який вважається для нього вірним. Об”єкти нумеруються від 1 до n. (1- найбільш важливий). Якщо два або більше об”єктів вважаються рівноцінними, то сумуються їхні місця і діляться на кількість об”єктів. Сума рангів

Sn = n(n-1)/2

Якщо ранжування проводиться декількома експертами, то спершу для кожного об”єкта нараховують суму рангів

Sij = ∑∑ xij,

i j

а потім за цією величиною встановлюють ранг для кожного об”єкта. Найбільш надійна ця процедура для n < 10. При n>20 вже недоцільно її використовувати.

Метод безпосередньої оцінки.

Діапазон зміни деякої якісної змінної поділяється на декілька інтервалів, яким надається деяка оцінка (наприклад від 1 до 10, або від –3 до 3, тощо). Задача експерта полягає у визначенні приналежості об”єкта до деякого інтервала (або властивість, або значимість). Найвищій ранг завжди 1. Якщо маємо декілька факторів, то середня оцінка кожного об”єкта підраховується за формулою:

Wi = ,

W =

n – число факторів (і),

m – число експертів (j).

Поиск по сайту: