Функції підприємства

Основні ознаки

Єдність економічного призначення продукції – задоволення безпосередніх потреб населення в них.

Однорідність сировини і матеріалів для виробництва продуктів харчування.

Спільність матеріально-технічної бази і технологічних процесів виробництва.

Особливий професійний склад виробничих кадрів.

Специфічні особливості розміщення і розвитку.

` Харчові підприємства можна поділити за такими показниками:

- за сезоном роботи (сезонні, наприклад цукрові заводи, і постійні – хлібзаводи, кондитерські, м`ясопереробні та ін.);

- за режимом роботи (неперервні – хлібзаводи, цукрозаводи - і з одно- або двозмінною роботою);

- за терміном реалізації продукції, яку виготовляє (короткотермінової реалізації і довготермінової);

- за видом продукції (безпосереднє споживання або використання для подальшої переробки);

- за впливом на навколишнє середовище (потенційно небезпечні або нейтральні).

Структура промислового виробництва.

Загальну структуру промислового виробництва можна подати за такою схемою:

- вищій рівень, або керівництво підприємством – директор та його заступники, головний інженер, головний технолог, головний механік, головний енергетик, головний бухгалтер тощо. За кожним з цих осіб закріплюється адміністративний підрозділ або певна ділянка виробництва;

- середній рівень – виробничі цехи, відділи, окремі виробництва;

- нижній рівень – дільниці, конвеєрні лінії, окремі агрегати, склади тощо.

Основними функціональними підсистемами підприємства є:

- виробнича підсистема, яка безпосередньо виготовляє продукцію;

- забезпечуючі підсистеми: заготовка сировини, матеріально-технічне постачання, транспортна підсистема, енергосистема;

- збутова підсистема;

- фінансово-економічна підсистема: бухоблік, розрахунки з постачальниками і споживачами, планування, фінансова звітність тощо).

Функції підприємства

1. Технологічні функці: приймання, складування, транспортування, виробництво, відправка.

2. Інженерно-технологічні функції: інженерне і загальне проектування, визначення вартісних показників, нормативне проектування.

3. Функції управління: функції керування виробництвом, фінансово-економічний контроль і контроль якості на всіх ланках виробничо-технологічного процесу.

4. Забезпечуючі функці: заготівельні функції, функції збуту, технічного обслуговування, кадрового забезпечення.

Документосистема підприємства

1.Загальні директивні документи: прогнози збуту; виробнича програма, виробничий план, оперативний план-графік.

2. Інформативні документи: відомість запасів на складі; короткий опис продукції; перелік норм на виконання певних операцій.

3.Документи щодо певного виробу.

4.Документи щодо певного працівника (групи працівників).

5. Фінансові документи.

2. Використання комп`ютерних технологій в управлінні якістю харчових виробів.

Управління якістю являє собою єдність організаційних, технічних, економічних, правових, соціальних, ідеологічних та інших заходів, що здійснюються на всіх рівнях розробки, виготовлення і споживання продукцї.

Якість розглядається як систематичний процес, що охоплює всю організаційну структуру підприємства. Рівень якості диктує споживач. За якість відповідає кожен працівник.

Управління якістю передбачає виявлення майбутніх дефектів продукції на всіх етапах і стадіях її життєвого циклу. Чим раніше будуть виявлені дефекти, тим легше їх буде усунути, тим дешевше буде процес усунення. Програма підвищення якості, якщо вона розроблена вірно, швидше призведе до зниження витрат на виробництво, ніж до збільшення об`єму виробництва.

Розглянемо причини для створення системи якості.

1.Фактори державного регулювання:

- ліцензування окремих видів діяльності;

- нетарифні бар`єри.

Наявність на виробництві сертифікованої системи якості дозволяє йому без додаткових фінансових часових і організаційних витрат подолати встановлені рядом країн нетарифні (технічні) бар`єри. Ці вимоги встановлюються у вигляді вимог до якості і безпечності продукції і задовольняються в разі наявності на підприємстві документованої і сертифікованої системи якості.

2.Фактори суспільно-правових відносин:

- одержання держзамовлення;

- одержання субпідрядів;

- участь у тендерах.

3.Фактори ринкового регулювання:

- сертифікація системи якості забезпечує необхідний рівень довіри на ринку;

- стабільність поставок - знімає необхідність зовнішніх перевірок третьою стороною, тобто потенційним замовником, що, як правило, сприяє технічному шпіонажу;

- страхування і факторінг (купівля банком у клієнта права на вимогу боргу без права зворотної вимоги у клієнта).

4.Удосконалення моделі бізнесу:

- приховане виробництво – усунення браку;

- попередження претензій і скарг споживачів;

- реструктуризація управління підприємством;

- збільшення ролі вищого керівництва у забезпеченні збуту продукції;

- участь персоналу.

5.Фінансова привабливість і надійність:

- одержання кредитів;

- створення спільних підприємств;

збільшення активів підприємства. Нефінансові активи збільшуються за рахунок зростання вартості торгової марки, зростання ціни, завоювання нових ринків, тощо.

Поиск по сайту: