|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Метод послідовних переваг
Загальним дефектом показників, одержаних на основі сумування балів, є те, що що можна компенсувати низькі бали за рахунок більш високих балів. Тому важливо встановити залежність між усіма значимими факторами. Прицьому треба взяти до уваги деякі логічні припущення: - кожному результату (факту, події) віідповідає деяке невід”ємне число Vj, яке виступає як оцінка справжньої значимості Qj; - якщо результат Qj більш суттєвий, ніж Qk, то Vj>Vk, якщо рівноцінний, то Vj=Vk; - якщо оцінки Vj і Vk відповідають Qj i Qk, то Vj+Vk відповідає загальому результату Qj + Qk, тобто оцінка є аддитивною. Наслідки: - якщо результат Qj переважає Qk, а Qk переважає Qt, то Qj переважає Qt; - значимість Qj + Qk ≈ Qk+ Qj (порядок не має значення); - якщо Qj + Qk ≈ Qk, то Vj =0. Процедура встаовлення відповідності експертних оцінок потребує, щоб існувала деяка міра, що дозволяє хоча б суб”єктивно порівнювати ці оцінки. Процедура послідовних порівнянь полягає в наступному. Експерту надається перелік об”єктів, які необхідно оцінити. Об”єкти оцінюються від 1 до n. Потім експерт встановлює, чи є фактор з оцінкою 1 більш важливим, ніж сума інших, тобто V1 > .
Якщо ні, то він коригує оцінк V1, щоб V1 < . Так само треба діяти по відношенню до інших факторів. Якщо число факторів більше 7, то може бути використана така процедура. 1.Впорядкувати всю множину, враховуючи надання переваг експерта і не ставлячи їм у відповідність числові значення. 2.Обрати випадково будь-який результат із множини, нехай Qq. 3.Поділити випадковим чином ті результати, що залишились, на підмножини таким чином, щоб кожна з них містила не більше 6 результатів. 4.Включити в кожну із підможин Qq. 5.Далі діяти, як було показано раніше. Приписуємо Qq будь-яку величину (1,10,100). Інші підводимо під Qq, залишаючи його незмінним. Потім нормуємо і вибудовуємо рядок. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |