Відмову у видачі свідоцтва може бути оскаржено до суду

{ Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }

За видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною
діяльністю вноситься плата, розмір якої встановлюється Кабінетом
Міністрів України.

Стаття 12. Анулювання свідоцтва про право на заняття
нотаріальною діяльністю

Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може
бути анульовано Міністерством юстиції України:

{ Пункт 1 частини першої статті 11 виключено на підставі
Закону N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }

2) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату,
прийнятим на підставі подання Головного управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі, у випадках: { Абзац перший пункту 2 частини першої
статті 12 в редакції Закону N 3271-VI (3271-17) від 21.04.2011 }

а) втрати громадянства України або виїзду за межі України на
постійне проживання;

б) винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який
набрав чинності;

в) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса
примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили;

г) закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з
нереабілітуючих підстав; { Підпункт "г" пункту 2 частини першої
статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законами N 4652-VI
(4652-17) від 13.04.2012, N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }

д) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про
обмеження дієздатності особи, яка виконує обов'язки нотаріуса,
визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її
померлою;

е) неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства
при вчиненні нотаріальних дій або грубого порушення закону, яке
завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ,
організацій, громадян;

є) невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану
здоров'я, що перешкоджає нотаріальній діяльності;

ж) порушення нотаріусом вимог, передбачених частиною
четвертою статті 3, частиною першою статті 8 та статтею 9 цього
Закону; { Підпункт "ж" пункту 2 частини першої статті 12 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 5208-VI (5208-17) від
06.09.2012 }

з) набрання законної сили рішенням суду про порушення
нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії;
{ Пункт 2 частини першої статті 12 доповнено підпунктом "з" згідно
із Законом N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }

и) знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву
нотаріуса або окремих документів; { Пункт 2 частини першої статті
12 доповнено підпунктом "и" згідно із Законом N 614-VI (614-17)
від 01.10.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5208-VI
(5208-17) від 06.09.2012 }

і) неодноразового порушення нотаріусом правил професійної
етики, затверджених Міністерством юстиції України; { Пункт 2
частини першої статті 12 доповнено підпунктом "і" згідно із
Законом N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }

3) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату,
прийнятим на підставі подання Нотаріальної палати України, у разі
неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики.

{ Частину першу статті 12 доповнено пунктом 3 згідно із Законом
N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }

Рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття
нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду.

{ Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }

Стаття 13. Помічник нотаріуса

Помічником нотаріуса може бути громадянин України, який має
повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж
роботи у сфері права не менш як три роки. Не може бути помічником
нотаріуса особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або
визнана недієздатною за рішенням суду.

Помічник нотаріуса не може займатися підприємницькою,
адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань,
перебувати на державній службі або службі в органах місцевого
самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати
іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої
діяльності.

Помічнику нотаріуса забороняється використовувати свій статус
з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи
пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

За дорученням нотаріуса помічник нотаріуса бере участь у
прийомі фізичних осіб та представників юридичних осіб, складенні
проектів правочинів, свідоцтв, інших документів, пов’язаних із
вчиненням нотаріальних дій, і статистичних звітів; вносить записи
до реєстру для реєстрації нотаріальних дій, веде діловодство та
архів нотаріуса, готує та надсилає за дорученням нотаріуса запити
до підприємств, установ і організацій щодо відомостей та
документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, а також
виконує іншу допоміжну і технічну роботу. Помічник нотаріуса не
має права підписувати нотаріальні документи та використовувати
печатку нотаріуса.

Помічник нотаріуса зобов’язаний виконувати свої професійні
обов’язки відповідно до цього Закону та трудового договору,
укладеного з нотаріусом; дотримуватися нотаріальної таємниці;
дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та
архіву нотаріуса; постійно підвищувати свій професійний рівень.

Добір кандидатур і прийняття на роботу помічника приватного
нотаріуса є виключним правом нотаріуса. З помічником нотаріуса
укладається трудовий договір. Нотаріус може мати одного
помічника.

{ Стаття 13 в редакції Законів N 614-VI (614-17) від 01.10.2008,
N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }

Стаття 13-1. Нотаріальний округ

Нотаріальний округ - територіальна одиниця, в межах якої
нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і в межах якого
знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний
нотаріус, або робоче місце (контора) приватного нотаріуса.

Нотаріальні округи визначаються відповідно до
адміністративно-територіального устрою України. У містах з
районним поділом округом діяльності нотаріуса є вся територія
міста. У разі зміни адміністративно-територіального поділу
України, в результаті якого розташування робочого місця (контори)
приватного нотаріуса увійшло до іншого нотаріального округу,
нотаріальна діяльність відповідних нотаріусів повинна бути
зареєстрована в цьому нотаріальному окрузі.

Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за
межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших
нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом.

{ Закон доповнено статтею 13-1 згідно із Законом N 614-VI
(614-17) від 01.10.2008 }

Стаття 14. Нотаріальне діловодство і звітність

Правила ведення нотаріального діловодства (z1318-10)
затверджуються Міністерством юстиції України за погодженням із
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у
сфері архівної справи і діловодства.

Державні нотаріальні контори і приватні нотаріуси ведуть
встановлену статистичну та бухгалтерську звітність і подають
Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі.

Державні нотаріальні контори подають встановлену статистичну
і бухгалтерську звітність, приватні нотаріуси - статистичну
звітність.

Статистичний звіт про роботу державних нотаріальних контор та
приватних нотаріусів подається Головним управлінням юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі до Міністерства юстиції України.

Документи нотаріального діловодства та архів приватного
нотаріуса є власністю держави і перебувають у володінні та
користуванні приватного нотаріуса у зв'язку із здійсненням ним
нотаріальної діяльності.

Приватний нотаріус зобов'язаний забезпечити зберігання
документів нотаріального діловодства та архіву приватного
нотаріуса протягом усього строку здійснення ним нотаріальної
діяльності.

У разі припинення приватної нотаріальної діяльності документи
нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса
передаються ним до відповідного державного нотаріального архіву в
порядку, встановленому законодавством.

{ Стаття 14 в редакції Закону N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }

Стаття 15. Мова нотаріального діловодства

Мова нотаріального діловодства визначається статтею 16 Закону
України "Про засади державної мовної політики" (5029-17).

{ Стаття 15 в редакції Закону N 5029-VI (5029-17) від
03.07.2012 }

Стаття 16. Професійне самоврядування нотаріусів

Метою професійного самоврядування нотаріусів є об’єднання на
професійній основі зусиль нотаріусів для виконання покладених на
них цим Законом обов’язків і забезпечення їхніх прав,
представництво професійних інтересів нотаріусів у державних
органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в
установах та організаціях, захист професійних інтересів та
соціальних прав нотаріусів, сприяння підвищенню професійного рівня
нотаріусів та надання їм методичної допомоги, захисту інтересів
фізичних і юридичних осіб при заподіянні їм шкоди внаслідок
незаконних дій або недбалості нотаріуса.

Професійне самоврядування нотаріусів здійснюється через
Нотаріальну палату України та її органи. Нотаріальна палата
України є організацією, яка здійснює професійне самоврядування у
сфері нотаріату.

Нотаріальна палата України є неприбутковою юридичною особою,
має свою печатку. Діяльність Нотаріальної палати України
здійснюється відповідно до законодавства та її статуту.
Повноваження Нотаріальної палати України визначаються цим Законом
та її статутом.

До повноважень Нотаріальної палати України належать:
представлення інтересів нотаріальних палат та нотаріусів у
державних та інших установах; забезпечення захисту соціальних та
професійних прав нотаріусів; участь у проведенні експертиз
законопроектів з питань, пов’язаних з нотаріальною діяльністю;
забезпечення підвищення кваліфікації нотаріусів та їхніх
помічників; контроль за дотриманням нотаріусами правил професійної
етики та інші повноваження.

Професійне самоврядування нотаріусів функціонує на засадах
законності, гласності, незалежності, демократичності,
колегіальності, виборності, обов'язковості членства нотаріусів та
виконання рішень органів професійного самоврядування, прийнятих
відповідно до їх компетенції, забезпечення рівних можливостей
доступу нотаріусів до участі в професійному самоврядуванні.

Членами Нотаріальної палати України можуть бути особи, які
отримали свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Розмір членських внесків та інших платежів членів
Нотаріальної палати України, необхідних для виконання її функцій,
визначає з'їзд нотаріусів.

Нотаріальна палата України реєструється в порядку,
визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних
осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) з урахуванням
особливостей, встановлених цим Законом.

{ Стаття 16 в редакції Закону N 5208-VI (5208-17) від
06.09.2012 }

ГЛАВА 2. ДЕРЖАВНІ НОТАРІАЛЬНІ КОНТОРИ І ДЕРЖАВНІ
НОТАРІАЛЬНІ АРХІВИ

Стаття 17. Організація роботи державних нотаріальних контор

Державні нотаріальні контори створюються і ліквідуються
Міністерством юстиції України.

Штати державних нотаріальних контор затверджуються Головним
управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах
Києві та Севастополі в межах встановленої для державних
нотаріальних контор штатної чисельності і фонду заробітної плати.

Державна нотаріальна контора є юридичною особою, яка
створюється та реєструється у встановленому законом порядку.
Очолює державну нотаріальну контору завідуючий, який призначається
із числа осіб, які мають свідоцтво про право на зайняття
нотаріальною діяльністю.

Призначення на посаду державного нотаріуса і завідуючого
державною нотаріальною конторою та звільнення з посади провадиться
Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі.

{ Стаття 17 в редакції Закону N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }

Стаття 18. Перевірка організації роботи державних
нотаріальних контор, державних нотаріальних
архівів

Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні
управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі
проводять перевірку організації роботи державних нотаріальних
контор, державних нотаріальних архівів.

Порядок проведення перевірки, передбаченої частиною першою
цієї статті, затверджується Міністерством юстиції України.

{ Стаття 18 в редакції Законів N 614-VI (614-17) від 01.10.2008,
N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }

Стаття 19. Оплата вчинюваних нотаріальних дій

За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють
державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.

За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового
характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а
також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах,
що встановлюються Головним управлінням юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними
управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Кошти, одержані від надання таких додаткових послуг, спрямовуються
до Державного бюджету України.

{ Частина друга статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1709-III (1709-14) від 11.05.2000 }

Стаття 20. Утримання державних нотаріальних контор

Державні нотаріальні контори утримуються за рахунок
державного бюджету.

Стаття 21. Відповідальність державного нотаріуса

Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних або недбалих дій
державного нотаріуса, відшкодовується в порядку, передбаченому
законодавством України.

Стаття 22. Печатка державного нотаріуса

Державний нотаріус має печатку із зображенням Державного
герба України, найменуванням державної нотаріальної контори і
відповідним номером.

Стаття 23. Державні нотаріальні архіви

В обласних центрах, містах Києві, Сімферополі та Севастополі
засновуються державні нотаріальні архіви, які є складовою частиною
Національного архівного фонду і здійснюють тимчасове (до 75 років)
зберігання нотаріальних документів.

Питання організації діяльності та компетенція державного
нотаріального архіву визначаються положенням про нього
(z0443-09), що затверджується Міністерством юстиції України.

{ Частина друга статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }

Державний нотаріальний архів очолює завідуючий, який
призначається на посаду і звільняється з неї Головним управлінням
юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі.

Мережа і штати державних нотаріальних архівів затверджуються
в порядку, передбаченому для державних нотаріальних контор.

Державний нотаріальний архів є юридичною особою і має печатку
із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

ГЛАВА 3. ПРИВАТНА НОТАРІАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Стаття 24. Реєстрація приватної нотаріальної діяльності.
Реєстраційне посвідчення

Реєстрація приватної нотаріальної діяльності провадиться
Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі на підставі заяви особи, яка
має свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, та
акта про сертифікацію про відповідність робочого місця (контори)
приватного нотаріуса встановленим цим Законом умовам. У заяві
зазначається назва нотаріального округу, в якому особа буде
займатися нотаріальною діяльністю.

Робоче місце (контора) приватного нотаріуса повинно
розташовуватися в межах визначеного для нього нотаріального
округу. Вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса
встановлюються Міністерством юстиції України.

До заяви про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності
додаються:

свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю та
його засвідчена копія;

документ, що підтверджує право власності або право оренди на
приміщення для розташування робочого місця (контори) приватного
нотаріуса, чи договір про співпрацю з іншим приватним нотаріусом,
який надає заявнику відповідне приміщення, та його засвідчена
копія;

{ Абзац четвертий частини третьої статті 24 виключено на
підставі Закону N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }

{ Абзац п'ятий частини третьої статті 24 виключено на
підставі Закону N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }

дві фотокартки розміром 3х4 см;

паспорт громадянина України, який подається особисто. { Абзац
сьомий частини третьої статті 24 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }

Копії зазначених документів зберігаються в реєстраційній
справі нотаріуса.

{ Частина четверта статті 24 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }

Реєстраційне посвідчення видається Головним управлінням
юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі у семиденний строк після подання заяви. Відмова у
реєстрації приватної нотаріальної діяльності допускається у разі,
якщо подані документи не відповідають установленим вимогам, а
також з підстав, передбачених пунктом 8-1 частини першої статті 30
цього Закону. Про видачу реєстраційного посвідчення Головне
управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах
Києві та Севастополі повідомляють органи доходів і зборів за
місцем постійного проживання приватного нотаріуса.

Стаття 25. Робоче місце (контора) приватного нотаріуса Робоче місце (контора) приватного нотаріуса має знаходитись у
межах нотаріального округу, в якому приватний нотаріус здійснює
нотаріальну діяльність. Робоче місце (контора) має відповідати таким умовам: 1) забезпечувати дотримання нотаріальної таємниці; 2) давати можливість кожному приватному нотаріусу, який
здійснює нотаріальну діяльність, одночасно та незалежно від іншого
приватного нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність; 3) бути захищеним від несанкціонованого проникнення; 4) бути забезпеченим сейфом для зберігання печаток, штампів,
металевою шафою для зберігання архіву нотаріуса;

5) кількість кімнат у приміщенні, де знаходиться робоче місце
(контора) приватного нотаріуса, не може бути меншою, ніж кількість
приватних нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність у його
межах; 6) бути пристосованим для роботи технічного персоналу з
документами у відокремленій від нотаріуса кімнаті. До початку нотаріальної діяльності приватним нотаріусом, а
також у разі зміни адреси розташування робочого місця (контори)
приватного нотаріуса, Головним управлінням юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними
управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі
протягом 15 днів з моменту отримання заяви про зміну адреси
розташування робочого місця (контори) проводиться перевірка
відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса
встановленим цим Законом умовам, за результатами якої складається
акт про сертифікацію робочого місця (контори) приватного нотаріуса
або акт про відмову у сертифікації робочого місця (контори)
приватного нотаріуса. Приватний нотаріус може здійснювати нотаріальну діяльність
лише за наявності акта про сертифікацію робочого місця (контори)
приватного нотаріуса або рішення суду, яке набрало законної сили,
яким визнано незаконним акт про відмову у сертифікації робочого
місця (контори) приватного нотаріуса. Про зміну адреси робочого місця (контори) приватний нотаріус
зобов'язаний протягом трьох робочих днів повідомити Головне
управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах
Києві та Севастополі. { Стаття 25 в редакції Закону N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }

Стаття 26. Печатка приватного нотаріуса Приватний нотаріус має печатку із зображенням Державного
Герба України, яка містить слова "приватний нотаріус", його
прізвище, ім'я та по батькові, назву нотаріального округу. Печатка приватного нотаріуса виготовляється та знищується у
порядку, встановленому Міністерством юстиції України. { Частина друга статті 26 в редакції Закону N 5208-VI (5208-17)
від 06.09.2012 }
{ Стаття 26 в редакції Закону N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }

Стаття 27. Відповідальність приватного нотаріуса Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або
недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному
розмірі. Нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа, яка
звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії:

подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання,
пов'язаного із вчиненням нотаріальної дії;

подала недійсні та/або підроблені документи;

не заявила про відсутність чи наявність осіб, прав чи
інтересів яких може стосуватися нотаріальна дія, за вчиненням якої
звернулася особа. { Стаття 27 в редакції Закону N 5208-VI (5208-17) від
06.09.2012 }

Стаття 28. Страхування цивільно-правової відповідальності
приватного нотаріуса Для забезпечення відшкодування заподіяної внаслідок вчиненої
нотаріальної дії здійснення функцій державного реєстратора прав на
нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну
реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"
(1952-15) шкоди приватний нотаріус зобов'язаний до початку
зайняття приватною нотаріальною діяльністю укласти договір
страхування цивільно-правової відповідальності. { Частина перша статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5037-VI (5037-17) від 04.07.2012 } Держава не несе відповідальності за шкоду, заподіяну
неправомірними діями приватного нотаріуса при здійсненні ним
нотаріальної діяльності функцій державного реєстратора прав на
нерухоме майно. { Частина друга статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5037-VI (5037-17) від 04.07.2012 } Приватний нотаріус не несе відповідальності по зобов'язаннях
держави. Мінімальний розмір страхової суми становить тисячу
мінімальних розмірів заробітної плати. { Частина четверта статті 28 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5037-VI (5037-17) від 04.07.2012 } Розмір відшкодування заподіяної шкоди визначається за згодою
сторін або в судовому порядку. { Стаття 28 в редакції Закону N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }

Стаття 29. Заміщення приватного нотаріуса Заміщення приватного нотаріуса можливе у разі зупинення його
нотаріальної діяльності в порядку, визначеному цим Законом. Приватний нотаріус може укласти договір про заміщення його з
іншим приватним нотаріусом у порядку та у межах строків,
визначених статтями 29-1, 29-2 цього Закону. Заміщення приватного нотаріуса проводиться до припинення
обставин, з якими це заміщення пов'язане. Приватний нотаріус, який заміщує приватного нотаріуса,
нотаріальна діяльність якого зупинена, вчиняє нотаріальні дії від
свого імені та прикладає свою особисту печатку. Приватний нотаріус, якого заміщують, не вправі здійснювати
нотаріальну діяльність під час цього заміщення, якщо інше не
передбачено цим Законом. У разі дострокового повернення приватного нотаріуса до
здійснення нотаріальної діяльності повноваження нотаріуса, який
його заміщує, що виникли внаслідок такого заміщення, автоматично
припиняються. { Стаття 29 в редакції Закону N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }

Стаття 29-1. Підстави зупинення нотаріальної діяльності
приватного нотаріуса Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово
зупиняється на час дії таких обставин: 1) якщо приватний нотаріус не має приміщення для розміщення
робочого місця або це приміщення не відповідає встановленим цим
Законом умовам, - до усунення цих недоліків, але не більше 60 днів
з дня виявлення цього порушення; 2) якщо приватний нотаріус не уклав договір про страхування
цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса або розмір
страхової суми не відповідає вимогам цього Закону, - до усунення
цих недоліків, але не більше 30 днів з дня виявлення цього
порушення; 3) якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій
неодноразово порушував правила нотаріального діловодства, - до
закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не більше
двох тижнів); 4) у разі необґрунтованої відмови приватного нотаріуса від
надання Міністерству юстиції України, Головному управлінню юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі в порядку, передбаченому цим Законом, документів для
перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання правил
нотаріального діловодства - до усунення цієї обставини; { Пункт 4 частини першої статті 29-1 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 } 5) у разі заміщення приватного нотаріуса в порядку,
передбаченому цим Законом, - на строк такого заміщення; 6) у разі ненадання інформації приватним нотаріусом органам
та особам, зазначеним у частинах п'ятій - восьмій, десятій
статті 8 цього Закону, - до усунення цієї обставини; 7) у разі обрання нотаріуса на посаду, зайняття якої
несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності; 8) Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях,
містах Києві та Севастополі надіслали до Міністерства юстиції
України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття
нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не
більш як на шість місяців. Приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за
власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом
календарного року, або на більший строк за наявності поважних
причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо). Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше трьох
днів приватний нотаріус зобов'язаний не пізніше ніж за один
робочий день до дня зупинення нотаріальної діяльності письмово
повідомити Головне управління юстиції Міністерства юстиції України
в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі із зазначенням причин та
строку відсутності. { Частина третя статті 29-1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }
{ Закон доповнено статтею 29-1 згідно із Законом N 614-VI
(614-17) від 01.10.2008 }

Стаття 29-2. Порядок зупинення нотаріальної діяльності
приватного нотаріуса Рішення про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності
приватного нотаріуса у випадках, передбачених частиною першою
статті 29-1 цього Закону, приймає керівник Головного управління
юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі. Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях,
містах Києві та Севастополі зобов'язані протягом трьох робочих
днів з дня видання наказу про зупинення нотаріальної діяльності
приватного нотаріуса письмово повідомити приватного нотаріуса про
зупинення його нотаріальної діяльності. Наказ про зупинення нотаріальної діяльності приватного
нотаріуса може бути оскаржений ним до Міністерства юстиції України
або до суду. Приватний нотаріус зобов'язаний зупинити нотаріальну
діяльність з моменту отримання копії наказу про тимчасове
зупинення його нотаріальної діяльності. При зупиненні нотаріальної діяльності приватного нотаріуса
він має право, а якщо строк зупинення більше одного місяця, -
зобов'язаний, укласти договір про його заміщення з іншим приватним
нотаріусом за виключенням підстави, передбаченої пунктом 7 частини
першої статті 29-1. Приватний нотаріус, діяльність якого зупинена, за відсутності
заміщення його іншим приватним нотаріусом, має право: знімати
заборону відчуження нерухомого майна, видавати з депозиту гроші та
цінні папери, документи, прийняті на зберігання, дублікати та
копії документів, що зберігаються у справах приватного нотаріуса,
а також видавати довідки про вчинені нотаріальні дії. { Закон доповнено статтею 29-2 згідно із Законом N 614-VI
(614-17) від 01.10.2008 }

Стаття 30. Підстави припинення нотаріальної діяльності
приватного нотаріуса Підставами припинення нотаріальної діяльності приватного
нотаріуса є: 1) подання приватним нотаріусом письмової заяви про
припинення нотаріальної діяльності; 2) анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною
діяльністю; 3) неусунення приватним нотаріусом без поважних причин
порушень, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 29-1
цього Закону; 4) смерть приватного нотаріуса або оголошення його померлим у
порядку, встановленому законом; 5) припинення громадянства України або виїзд за межі України
на постійне проживання; 6) призначення приватного нотаріуса на посаду, зайняття якої
несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності; 7) невиконання приватним нотаріусом наказу Міністерства
юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції
України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі про зупинення його
нотаріальної діяльності, за винятком випадків оскарження приватним
нотаріусом такого наказу; 8) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким
приватний нотаріус засуджений за навмисний злочин; 8-1) набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до
якого нотаріуса притягнуто до відповідальності за адміністративне
корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень,
передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії
корупції" (3206-17); { Статтю 30 доповнено пунктом 8-1 згідно із Законом N 4711-VI
(4711-17) від 17.05.2012; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 224-VII (224-18) від 14.05.2013 } 9) набрання законної сили рішенням суду про визнання
приватного нотаріуса недієздатним, обмежено дієздатним або про
застосування до нього примусових заходів медичного характеру; 10) набрання законної сили рішенням суду про визнання
приватного нотаріуса безвісно відсутнім. { Стаття 30 в редакції Закону N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }

Стаття 30-1. Порядок припинення нотаріальної діяльності
приватного нотаріуса Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса
здійснюється Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції
України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями
юстиції в областях, містах Києві та Севастополі за наявності
підстав, передбачених цим Законом, шляхом видання наказу про
припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-9 частини першої
статті 30 цього Закону, Головне управління юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління
юстиції в областях, містах Києві та Севастополі зобов'язані
негайно передати приватному нотаріусу копію наказу про припинення
його нотаріальної діяльності. Приватний нотаріус зобов'язаний припинити нотаріальну
діяльність з моменту отримання копії наказу про припинення його
нотаріальної діяльності. Наказ про припинення нотаріальної діяльності може бути
оскаржений приватним нотаріусом до Міністерства юстиції України
або до суду. Оскарження цього наказу приватним нотаріусом зупиняє
реалізацію положень, передбачених частинами п'ятою і шостою цієї
статті. Особа, нотаріальна діяльність якої припинена, зобов'язана
протягом одного місяця з дня одержання копії наказу передати до
відповідного державного нотаріального архіву всі документи
нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса. У разі
якщо цей строк є недостатнім, він може бути продовжений рішенням
Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях,
містах Києві та Севастополі, але лише один раз і не більше ніж на
місяць. У разі неможливості або відмови приватного нотаріуса особисто
здійснити передачу документів нотаріального діловодства та архіву
приватного нотаріуса у встановлені строки цей обов'язок
покладається на Головне управління юстиції Міністерства юстиції
України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі, яке в разі необхідності
залучає до цього представників органів внутрішніх справ. Порядок та умови здачі і знищення особистої печатки
приватного нотаріуса встановлюються і забезпечуються спеціально
уповноваженими органами з питань дозвільної системи. Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса
означає припинення дії реєстраційного посвідчення. { Закон доповнено статтею 30-1 згідно із Законом N 614-VI
(614-17) від 01.10.2008 }

Стаття 31. Оплата вчинюваних нотаріальних дій Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють
плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та
громадянином або юридичною особою. Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються
приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної
дії, провадиться за домовленістю сторін.

Стаття 32. Сплата приватним нотаріусом податків Приватний нотаріус сплачує податки, встановлені Податковим
кодексом України (2755-17). { Стаття 32 в редакції Закону N 5208-VI (5208-17) від
06.09.2012 }

Стаття 33. Перевірка організації нотаріальної діяльності
приватного нотаріуса, дотримання ним порядку
вчинення нотаріальних дій та виконання правил
нотаріального діловодства Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні
управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі
проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного
нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та
виконання правил нотаріального діловодства за певний період.
Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були
предметом перевірки, не допускається, крім перевірки звернень
громадян чи юридичних осіб у межах предмета звернення та
повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління
юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі. Перевірка організації нотаріальної діяльності приватного
нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та
виконання правил нотаріального діловодства, крім повторних
перевірок, передбачених цим Законом, проводиться не частіше одного
разу на два роки виключно на робочому місці (у конторі) приватного
нотаріуса з обов’язковим повідомленням його про проведення такої
перевірки. Приватний нотаріус зобов'язаний надавати посадовим особам,
уповноваженим проводити перевірку, відомості і документи щодо
організації нотаріальної діяльності, дотримання ним порядку
вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального
діловодства. У разі виявлення під час перевірки порушень в організації
нотаріальної діяльності приватного нотаріуса або неодноразових
порушень ним правил нотаріального діловодства Міністерство юстиції
України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях,
містах Києві та Севастополі, які проводили перевірку, можуть
зупинити або припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса
з підстав та у порядку, передбачених цим Законом. У разі виявлення під час перевірки неодноразового грубого
порушення порядку вчинення нотаріальних дій свідоцтво про право на
зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса може бути
анульовано у порядку та на підставах, передбачених цим Законом.

Порядок проведення перевірки організації нотаріальної
діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення
нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства
затверджується Міністерством юстиції України. { Стаття 33 в редакції Законів N 614-VI (614-17) від 01.10.2008,
N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }

Розділ II ПОВНОВАЖЕННЯ ЩОДО ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ

Стаття 34. Нотаріальні дії, що вчиняють нотаріуси Нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: 1) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності
тощо); 2) вживають заходів щодо охорони спадкового майна; 3) видають свідоцтва про право на спадщину; 4) видають свідоцтва про право власності на частку в
спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя; 5) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів
(аукціонів); 6) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів
(аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися; 7) провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно
відсутньою або місце перебування якої невідоме; 8) видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються
у справах нотаріуса; 9) накладають заборону щодо відчуження нерухомого майна
(майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній
реєстрації; { Пункт 9 частини першої статті 34 в редакції Закону N 5208-VI
(5208-17) від 06.09.2012 } 10) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і
виписок з них; 11) засвідчують справжність підпису на документах; 12) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови
на іншу; 13) посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є
виконавцем заповіту; 14) посвідчують факт, що фізична особа є живою; 15) посвідчують факт перебування фізичної особи в певному
місці; 16) посвідчують час пред'явлення документів; 17) передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним
та юридичним особам; 18) приймають у депозит грошові суми та цінні папери; 19) вчиняють виконавчі написи; 20) вчиняють протести векселів; 21) вчиняють морські протести; 22) приймають на зберігання документи. На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних
дій згідно із законом. Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів
про морські протести та протести векселів, перекладів у разі
засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови
на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність
підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах
нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів,
викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.
Зразок, опис, порядок витрачання, зберігання, обігу та звітності
спеціальних бланків нотаріальних документів установлюються
Кабінетом Міністрів України (812-2009-п). { Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 980-IV
(980-15) від 19.06.2003; в редакції Закону N 614-VI (614-17)
від 01.10.2008 }

Стаття 35. Нотаріальні дії, що вчиняються в державних
нотаріальних архівах ъ Державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають
дублікати і засвідчують вірність копій і виписок з документів, які
зберігаються у справах цих архівів. { Статтю 36 виключено на підставі Закону N 614-VI (614-17)
від 01.10.2008 }
Стаття 37. Нотаріальні дії, що вчиняються посадовими особами
органів місцевого самоврядування У населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це
посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі
нотаріальні дії: 1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна; 2) посвідчують заповіти (крім секретних); 3) видають дублікати посвідчених ними документів; 4) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і
виписок з них; 5) засвідчують справжність підпису на документах. { Частина перша статті 37 в редакції Закону N 1054-VI (1054-17)
від 03.03.2009 } Зазначені посадові особи органів місцевого самоврядування не
мають права на оформлення документів, призначених для використання
за межами державного кордону. { Стаття 37 в редакції Закону N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }

Стаття 38. Нотаріальні дії, вчинювані консульськими
установами України Консульські установи України вчиняють такі нотаріальні дії: 1) посвідчують угоди (договори, заповіти, довіреності тощо),
крім іпотечних договорів, угод про відчуження та заставу жилих
будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних
ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні; { Пункт 1 частини першої статті 38 в редакції Закону N 980-IV
(980-15) від 19.06.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 } 2) вживають заходів до охорони спадкового майна; 3) видають свідоцтва про право на спадщину; 4) видають свідоцтва про право власності на частку в
спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя; { Пункт 4 частини першої статті 38 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 } 5) засвідчують вірність копій документів і виписок з них; 6) засвідчують справжність підпису на документах; 7) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на
іншу; 8) посвідчують факт, що громадянин є живим; 9) посвідчують факт знаходження громадянина в певному місці; 10) посвідчують тотожність громадянина з особою, зображеною
на фотокартці; 11) посвідчують час пред'явлення документів; 12) приймають в депозит грошові суми і цінні папери; 13) вчиняють виконавчі написи; 14) приймають на зберігання документи; 15) вчиняють морські протести; 16) видають дублікати посвідчених ними документів. { Частину першу статті 38 доповнено пунктом 16 згідно із Законом
N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 } Законодавством України можуть бути передбачені й інші дії, що
вчиняються консульськими установами України.

Стаття 39. Порядок вчинення нотаріальних дій Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими
особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим
Законом та іншими актами законодавства України. Порядок вчинення нотаріальних дій консульськими установами
встановлюється цим Законом, Консульським статутом України та
іншими актами законодавства України.

Стаття 40. Заповіти (крім секретних) і довіреності,
прирівнювані до нотаріально посвідчених До нотаріально посвідчених заповітів (крім секретних)
прирівнюються: 1) заповіти осіб, які перебувають на лікуванні у лікарні,
госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також
осіб, які проживають у будинках для осіб похилого віку та
інвалідів, посвідчені головними лікарями, їх заступниками з
медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, госпіталів,
інших стаціонарних закладів охорони здоров'я, а також начальниками
госпіталів, директорами або головними лікарями будинків для осіб
похилого віку та інвалідів; 2) заповіти осіб, які перебувають під час плавання на
морських, річкових суднах, що ходять під прапором України,
посвідчені капітанами цих суден; 3) заповіти осіб, які перебувають у пошукових або інших
експедиціях, посвідчені начальниками цих експедицій; 4) заповіти військовослужбовців, а в пунктах дислокації
військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних
закладів, де немає нотаріусів чи посадових осіб органів місцевого
самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також заповіти
працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців,
посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань,
установ або військово-навчальних закладів; 5) заповіти осіб, які тримаються в установах виконання
покарань, посвідчені начальниками таких установ; { Пункт 5 частини першої статті 40 в редакції Закону N 1254-VI
(1254-17) від 14.04.2009 } 6) заповіти осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах,
посвідчені начальниками слідчих ізоляторів. { Пункт 6 частини першої статті 40 в редакції Закону N 1254-VI
(1254-17) від 14.04.2009 } До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються: 1) довіреності військовослужбовців або інших осіб, які
перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших
військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками цих
закладів, їх заступниками з медичної частини, старшими або
черговими лікарями; 2) довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації
військової частини, з'єднань, установ, військово-навчальних
закладів, де немає нотаріуса чи посадових осіб органів місцевого
самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також довіреності
працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців,
посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань,
установ або військово-навчальних закладів; 3) довіреності осіб, які тримаються в установах виконання
покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками таких
установ чи слідчих ізоляторів; { Пункт 3 частини другої статті 40 в редакції Закону N 1254-VI
(1254-17) від 14.04.2009 } 4) довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де
немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою
органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право
розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і
розпорядження корпоративними правами та довіреностей на
користування та розпорядження транспортними засобами. { Частина друга статті 40 в редакції Закону N 1054-VI (1054-17)
від 03.03.2009 } Посадові особи, зазначені в пункті 1 частини першої цієї
статті, зобов'язані негайно передати по одному примірнику
посвідчених ними заповітів у державний нотаріальний архів за
місцем проживання заповідача. { Частина третя статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1276-VI (1276-17) від 16.04.2009 } Капітани морських суден зобов'язані передати по одному
примірнику посвідчених ними заповітів капітанові морського порту
або консулові України в іноземному порту для подальшого надсилання
їх до державного нотаріального архіву за місцем проживання
заповідача. { Частина четверта статті 40 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 1276-VI (1276-17) від 16.04.2009, N 4709-VI
(4709-17) від 17.05.2012 Державний нотаріус державного нотаріального архіву
зобов'язаний перевірити законність заповіту, що надійшов на
зберігання, та залишити у себе отриманий ним примірник заповіту з
повідомленням про це заповідача та посадової особи, яка посвідчила
заповіт. У разі встановлення невідповідності заповіту законові
державний нотаріус державного нотаріального архіву повідомляє про
це заповідача і посадову особу, яка посвідчила заповіт. У разі якщо заповідач не мав місця проживання в Україні або
місце проживання заповідача невідоме, заповіт надсилається до
Київського державного нотаріального архіву. { Частина шоста статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1276-VI (1276-17) від 16.04.2009 } Посвідчення заповітів і довіреностей посадовими особами,
зазначеними в цій статті, проводиться з дотриманням вимог цього
Закону та інших нормативно-правових актів. { Стаття 40 в редакції Закону N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }

Стаття 40-1. Засвідчення справжності підпису
на документах начальником установи
виконання покарань Начальник установи виконання покарань засвідчує справжність
підпису особи, яка перебуває в такій установі, відповідно до
статті 78 цього Закону. Засвідчення начальником установи виконання покарань
справжності підпису на документах прирівнюється до нотаріального
засвідчення справжності підпису. { Розділ II доповнено статтею 40-1 згідно із Законом N 2398-VI
(2398-17) від 01.07.2010 }
Розділ III ПРАВИЛА ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ

ГЛАВА 4. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ

Стаття 41. Місце вчинення нотаріальних дій Нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом чи
посадовою особою органів місцевого самоврядування, за винятком
випадків, передбачених статтями 9, 55, 60, 65, 66, 70-73, 85, 93 і
103 цього Закону, та інших випадків, передбачених законодавством
України. { Частина перша статті 41 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 } Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної
нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві,
приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, чи
приміщенні органів місцевого самоврядування. В окремих випадках,
коли громадянин не може з'явитися в зазначене приміщення, а також
коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні
дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями. { Частина
друга статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом N 614-VI
(614-17) від 01.10.2008 }

Стаття 42. Строки вчинення нотаріальних дій Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у
передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з
доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів. Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі
необхідності витребування додаткових відомостей або документів від
фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на
експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен
впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти
вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих
випадках, не може перевищувати одного місяця. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка
звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення
про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює
право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована
особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи
судом. Законами України можуть бути встановлені також інші підстави
для відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій. { Стаття 42 в редакції Закону N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }

Стаття 43. Установлення особи, яка звернулася за вчиненням
нотаріальної дії Не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності
осіб - її учасників або їх уповноважених представників. При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу
учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням
нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина
України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення
будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за
вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт
громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи
службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена
екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні,
національний паспорт іноземця або документ, що його замінює,
посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни,
посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення
водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної
війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не
можуть бути використані громадянином України для встановлення його
особи під час укладення правочинів. { Частина третя статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5492-VI (5492-17) від 20.11.2012 } Особа віком до 16 років встановлюється за свідоцтвом про
народження за умови підтвердження батьками (одним з батьків) того,
що ця особа є їх дитиною. { Стаття 43 в редакції Закону N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }

Стаття 44. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичних
осіб і перевірка цивільної правоздатності та
дієздатності юридичних осіб, перевірка
повноважень представника фізичної або юридичної
особи. Встановлення намірів сторін вчиняти
правочин Під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної
дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи
здійснюється за паспортом громадянина України або іншими
документами, передбаченими статтею 43 цього Закону (крім
посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої
Вітчизняної війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної
особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо
обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за
вчиненням нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається
довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який
може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або)
керувати ними. { Частина друга статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5492-VI (5492-17) від 20.11.2012 } У разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності
фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії,
нотаріус зобов'язаний звернутися до органу опіки та піклування за
місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення
факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою. При перевірці цивільної правоздатності та дієздатності
юридичної особи нотаріус зобов'язаний ознайомитися з установчими
документами, інформацією про неї, що міститься в Єдиному
державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
цієї юридичної особи і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія,
яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та
дієздатності. { Частина четверта статті 44 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3205-VI (3205-17) від 07.04.2011, N 5410-VI
(5410-17) від 02.10.2012 } У разі наявності у нотаріуса сумнівів щодо поданих документів
він може витребувати від цієї юридичної особи, державного
реєстратора, органів доходів і зборів, інших органів, установ та
фізичних осіб додаткові відомості або документи. { Частина п’ята статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 406-VII (406-18) від 04.07.2013 } Нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших
нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює
його особу відповідно до вимог статті 43 цього Закону, а також
перевіряє обсяг його повноважень. Нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає
повноваження представникові. Дійсність довіреності перевіряється
нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей. Якщо від імені юридичної особи діє колегіальний орган,
нотаріусу подається документ, в якому закріплено повноваження
даного органу та розподіл обов'язків між його членами. У разі наявності сумнівів щодо уповноваженого представника, а
також його цивільної дієздатності та правоздатності нотаріус має
право зробити запит до відповідної фізичної чи юридичної особи. Нотаріус зобов'язаний встановити дійсні наміри кожної із
сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також
відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Встановлення дійсних намірів кожного з учасників правочину
здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння
сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для
кожної із сторін. Встановлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може
бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони з метою
виключення можливості стороннього впливу на її волевиявлення. Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін
однаково розуміє значення, умови правочину та його правові
наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині. { Стаття 44 в редакції Закону N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }

Стаття 45. Підписання нотаріально посвідчуваних правочинів,
заяв та інших документів При посвідченні правочинів і вчиненні інших нотаріальних дій
у випадках, передбачених законодавством, нотаріусом перевіряється
справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які
звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші
документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо заява чи
інший документ підписані за відсутності нотаріуса, особа, яка
звернулася за вчиненням нотаріальної дії, повинна особисто
підтвердити, що документ підписаний нею. Якщо фізична особа внаслідок фізичної вади або хвороби не
може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її
присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати
інша особа. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за
вчиненням нотаріальної дії, не могла підписати документ,
зазначається у посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не
може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за
участю якої його посвідчено. { Стаття 45 в редакції Закону N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }

Стаття 46. Витребовування відомостей і документів, необхідних
для вчинення нотаріальної дії Нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має
право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та
документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних
дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк
не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є
підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або
відмови у її вчиненні. { Стаття 46 в редакції Закону N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }

Стаття 46-1. Повноваження нотаріусів у сфері державної
реєстрації речових прав на нерухоме майно
та їх обтяжень Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим
майном, об’єктом незавершеного будівництва має доступ та
користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.
Нотаріус є спеціальним суб’єктом, на якого покладаються функції
державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону
України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та
їх обтяжень" і який має печатку такого реєстратора. Користування Державним реєстром речових прав на нерухоме
майно здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє
відповідну нотаріальну дію. Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим
майном, об’єктом незавершеного будівництва здійснює пошук у
Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про
зареєстровані речові права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного
будівництва, обтяження таких прав та за його результатами формує
витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який
залишається у справі державної нотаріальної контори чи приватного
нотаріуса. { Закон доповнено статтею 46-1 згідно із Законом N 5037-VI
(5037-17) від 04.07.2012 }