АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ІV. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження, винесена суддею - доповідачем, позбавляє правосуддя

Читайте также:
  1. Висновок експерта, залученого слідчим суддею, надається особі, за клопотанням якої він був залучений.
  2. Відмову у видачі свідоцтва може бути оскаржено до суду.
  3. Відмову у задоволенні скарги.
  4. Відправлення правосуддя
  5. Відсторонення від посади або відмову у ньому.
  6. До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.
  7. З дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
  8. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду
  9. Зазначте вимоги до особи, яка має намір стати суддею.
  10. Здійснення правосуддя виключно судами
  11. ІІ. Положення п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України зумовлюють підміну правосуддя

Не вважаючи ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження судовим рішенням Верховний Суд України (надалі - ВСУ) тривалий час зберігав невизначеність у питанні чи переглядати судові рішення в тому разі, якщо суд касаційної інстанції у складі колегії рішення не приймав, а натомість скаржнику відмовлено у відкритті касаційного провадження суддею - доповідачем. Проте, наразі сформована позиція, яка дозволяє звертатися до ВСУ з відповідними заявами навіть у разі відмови у відкритті касаційного провадження. Про це свідчать Ухвали Колегії суддів судової палати у цивільних справах ВССУ від 22.10.2012 р. у різних справах під головуванням судді Макарчук М.А., Кузнєцова В.О., Луспеник Д.Д., а також у інших справах, які надалі розглядалися.

Слід погодитися з тим, що відмовляючи у відкритті касаційного провадження, суддею - доповідачем робиться висновок про відсутність підстав для того, щоб вважати рішення нижчестоящих судів такими, що суперечать нормам матеріального та процесуального права. Фактично це означає, що суд касаційної інстанції погодився з застосуванням (читай, - застосував) до спірних відносин тих норм матеріального і процесуального права, якими керувалися суди першої та (або) апеляційної інстанції.

Найактуальнішою підставою для звернення до ВСУ з заявою про перегляд судового рішення є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Процесуальний закон, хоча й не зазначає окремо в межах ст. ст. 353 - 355 ЦПК, проте дає чітке розуміння поняття застосування судом закону. Так, відповідно до ч. 2 ст. 309 ЦПК України, норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. З огляду на це, якщо суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження та визнав, що норми права були застосованими правильно, це означає, що суд застосував одні норми права і не застосував інші норми права. За умови існування протилежних рішень суду касаційної інстанції у інших справах це стає підставою для звернення до Верховного Суду України з заявою про перегляд судового рішення у цивільній справі. Слід звернути увагу й на те, що до імплементації результатів, так званої, "судової реформи" Верховним Судом України обговорювана практика була підтримана. Так, у своєму рішенні від 02.10.2008 р. Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України під головуванням Яреми А.Г. постановила скасувати рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 10 липня 2006 року, ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 6 вересня 2006 року, а також ухвалу судді Верховного Суду України від 17 жовтня 2006 року про відмову у відкритті касаційного провадження і прийняла рішення у справі.

Водночас, потрібно зважити на те, що відбувається на практиці. У дійсності, ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження не підлягає оскарженню (в той час як ухвала про відмову у відкритті провадження у суді першої та апеляційної інстанції оскаржується) та є істотною перепоною до правосуддя. Дійсно, механізм звернення до ВСУ в порядку перегляду рішення існує. Проте, саме ВССУ розглядає таку заяву на предмет доцільності допуску справи до перегляду ВСУ (фактично, суд надає оцінку своєму ж рішенню в порядку ст. 360 ЦПК). Крім того, підстави до такого перегляду зводяться всього до двох: неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; або ж встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом (ст. 355 ЦПК). Істотною перепоною до правосуддя стає й те, що неоднакове застосування норм саме процесуального права не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України згідно з пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК. Та й в цілому, існує більша вірогідність того, що заявник просто не віднайде рішення касаційної інстанції у подібній справі (яке винесене з застосуванням інших норм права) з тим, щоб наполягати перед судом на неоднаковому застосуванні тих чи інших норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, відмова у відкритті касаційного провадження позбавляє правосуддя в тому вигляді яким його гарантує держава "Україна", оскільки навіть за умови допуску ВССУ справи до перегляду у ВСУ стає очевидним, що Верховний Суд України по суті не надає оцінку рішенням на предмет порушення судами норм матеріального та процесуального права, а тільки здійснює перегляд рішень на предмет того чи узгоджується позиція суду з попередніми судовими рішеннями у подібних справах в частині застосування виключно норм матеріального права (до того ж, відповідно до п. 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 "Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України" неоднаково мають бути застосовані одні і ті ж норми матеріального права у подібних правовідносинах). Більше того, якщо заявник не посилається на конкретні рішення суду касаційної інстанції (не може їх віднайти тощо), то, як доводить практика, ВСУ керується принципом недоведеності і навіть за умови очевидної незаконності судового рішення вдається до посилання на недоведеність неоднакового застосування судами норм процесуального права.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)