ІІІ. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження, винесена суддею - доповідачем не відповідає вимогам, які ставляться до судового рішення як акту правосуддя

Процесуальне законодавство, без належного пояснення, розрізняє, з одного боку, ухвали судді - доповідача ВССУ, та, з іншого, - ухвали і рішення ВССУ як органу судової влади. Статтею 344 ЦПК передбачено, що ВССУ постановляє ухвалу (ч. 1 ст. 344 ЦПК) або ухвалює рішення (ч. 2 ст. 344 ЦПК).

Проте ухвали ВССУ постановляються, а рішення ВССУ ухвалюються вже за наслідком розгляду касаційної скарги по суті. Так, відповідно до ст. 344 ЦПК ухвали ВССУ постановляються про: відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін; скасування судових рішень із передачею справи на новий розгляд; скасування судових рішень із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду; скасування судових рішень і залишення в силі судового рішення, що було помилково скасоване апеляційним судом; відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін; зміни ухвали або скасування ухвали та вирішення питання по суті; скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і передання справи для продовження розгляду до суду першої або апеляційної інстанції. Натомість, рішення ВССУ ухвалюються в тому випадку, якщо попередні судові рішення змінюються, або ж скасовуються касаційною інстанцією (ч. 2 ст. 344 ЦПК). Серед вказаного переліку відмова у відкритті касаційного провадження не значиться.

Як наслідок, ст. 345 ЦПК містить вимоги до ухвали ВССУ, яка приймається не суддею - доповідачем, а колегіально ВССУ за наслідком розгляду справи в межах повноважень суду касаційної інстанції.

Тому суддя - доповідач ВССУ, посилаючись на п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України вважає, що він не те, що не розглядає справу, а в цілому відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі (якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи). Таким чином, на рівні процесуального закону зроблено спробу уникнути поширення вимог законодавства до судового рішення як акту правосуддя на ухвалу судді - доповідача про відмову у відкритті провадження. Йдеться в першу чергу про вимоги щодо законності, обґрунтованості судового рішення, вимог до описової та мотивувальної частини ухвали судді - доповідача ВССУ.

Разом з тим, позиція судді - доповідача ВССУ, яка полягає в тому, що, відмовляючи у відкритті касаційного провадження, не приймається акт правосуддя (щодо якого є вимоги в частині форми та змісту: законності та обґрунтованості) підлягає спростуванню з огляду на наступне.

Ухвала судді - доповідача ВССУ про відмову у відкритті провадження приймається суддею - доповідачем, проте іменем суду. В зв'язку з цим, на таке процесуальне рішення поширюються вимоги до судового рішення, передбачені положеннями ЦПК України, а також Постановою Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 "Про судове рішення у цивільній справі". Тому в ухвалі про відмову у відкритті касаційного провадження не може міститися немотивованого посилання на пункт 5 частини 4 статті 328 ЦПК України з зазначенням того, що касаційна скарга є необґрунтованою, а доводи скарги не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення: по - перше, ухвала повинна прийматися судом касаційної інстанції, а суддя - доповідач не є належним судом в розумінні ст. 18 ЦПК України для того, щоб приймати рішення навіть від імені суду (в суді першої інстанції від імені суду діє суддя, в суді апеляційної та касаційної інстанції - колегія суддів), таке судове рішення є нікчемне; по - друге, відповідно до ч. 5 ст. 328 ЦПК України, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є підставою для відкриття касаційного провадження незалежно від обґрунтованості касаційної скарги, тому не тільки суддя - доповідач, а навіть суд у складі колегії не вправі відмовити у відкритті касаційного провадження за вказаних підстав; по - третє: мотивація про необґрунтованість доводів касаційної скарги як одного цілісного документу сама по собі не може застосовуватися, оскільки доводи не можуть перевірятися у відриві від тих матеріалів справи, яким надавали оцінку нижчестоящі суди, а це означає, що висновок про необґрунтованість може бути зроблений тільки за результатами розгляду справи; вказівка в ухвалі про необґрунтованість касаційної скарги не може існувати без належного мотивування того, чому суддя - доповідач вважає так, а не інакше (зрештою це надасть можливість ставити питання про некомпетентність або інші порушення у діях судді-доповідача перед Вищою кваліфікаційною комісією Суддів).

Поиск по сайту: