|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тема 4. Теоретичні основи мотивації політичної поведінкиДемократична політична культура як фактор участі (Г. Ерме, Л. Даймонд). Критерії «адекватного», «доброго» громадянина (Р. Даль). Політична обізнаність українських та американських громадян. «Громадянська культура»: моделі участі громадян у політичному процесі (Г. Алмонд, С. Верба). Синдром громадської участі (А. Інкельс). Характер участі в Італії (Р. Д. Патнам). Освіта і демократія (Т. Джефферсон). Класифікація чинників участі. Концептуальні моделі електоральної поведінки виборців. Екологічна або поселенська модель (А. Зиґфрід, Ф. Гогель). Соціологічна теорія (П. Лазерсфельд, Б. Берельсон). Чинники структури розмежувань і партійно-політичної ідентифікації (С. М. Ліпсет, С. Роккан, Р. Далтон). Соціально-психологічна модель (Е. Кемпбелл, Ф. Конверс, У. Міллер, Т. Е. Сток). Раціонально-інструментальна або економічна теорія вибору (Й. Шумпетер, Е. Даунс, М. Фіоріна). «Соціотропне» і «егоцентричне» голосування. Концепція «методологічного індивідуалізму» (П. Ордешук). М. Крозьє і Е. Фрідберг: «Індивід та система» (1981). «Стратифікаційна революція», кластери. Вплив соціоекономічного статусу на політичну активність. Політична свідомість як фактор участі та її рівні. Масова свідомість. Теоретико-методологічні аспекти масової свідомості (О. Мелешкіна, В. Кремень, Д. Табачник, В. Ткаченко, В. Віндельбандт, В. Васютинський). Політична ідентичність. Цінності, їх роль у формуванні свідомості (С. Верба). Система цінностей українського суспільства (В. Горбулін, А. Качинський). Політичні установки (О. Б. Шестопал). «Установча» або «аттітюдна» модель політичної участі (Г. Ділігенський). Потреби, класифікація за А. Маслоу. Мотиви, типологія Д. Маклелланда і Дж. Аткінса. Стратифікація політичної активності (С. Верба). Фактори, які стимулюють або стримують активність громадян. Характер пануючих в суспільстві відносин, окремі державні та суспільні інститути, політична система в цілому та їх вимоги від громадян певної поведінки на кожному конкретно-історичному етапі.
Тема 5. Проблема політичної поведінки в теорії демократії. Поняття «сучасна демократія» (Й. Хейзінга, О. М. Салмін). «Криза демократії» (М. Крозьє, С. Хантингтон, М. Бердяєв, А. Ковлер), «некерованість» (Р. Роуз, Т. Шидер, К. Оффе), «криза легітимації» (Ю. Хабермас), «криза інститутів», «обюрокрачення», «знецінення цінностей» (Р. Левенталь). Місце участі в теорії демократії. Проблема більшості та меншості в теорії демократії. Популістська демократія. Тоталітаризм (Х. Арендт). Унітарна демократія (Б. Барбер). Колективістські, ідентитарні демократії (Б. Барбер, В. П. Пугачев, О. І. Соловйов, Ж.‑Ж. Руссо, Дж. Сарторі). Мажоритарна, консенсусна, співгромадська демократії (А. Лейпхарт). Елітарні демократії, концепції «демократичного елітизму» та «плюралізму еліт» (Р. Міхельс, Г. Моска, В. Парето, Й. Шумпетер, Г. Ласуел, Р. Даль, Р. Арон). Особливості формування української еліти за В. Липинським. Концепція демократії участі (партіціпаторна демократія) (Б. Барбер). Світова політична думка про демократію участі (Дж. С. Міль, Аристотель, Т. Джеферсон). Участь як прояв «фундаментальної демократизації» за добу індустріального суспільства (К. Манхейм). К. Пейтмен: «Участь і демократична теорія». Переваги та недоліки партіціпаторної демократії (Дж. Дьюї, Дж. Ціммерман). Модель учасницької демократії (Д. Хелд). Плюралістична демократія. «Теорія зацікавлених груп» (А. Бентлі). Особливості функціонування плюралістичної демократії в сучасних умовах: її сильні та слабкі сторони. Поліархія (Р. Даль). Корпоратизм та неокорпоратизм (Т. Уінклер, Б. Джессоп, Ф. К. Шміттер, Н. Боббіо). Австрійський неокорпоратизм. Ідея участі громадян у програмних положеннях сучасної соціал-демократії. Концепція «суспільства співучасті» (У. Хаттон). Третейська демократія (Г. Ерме, А. Турен). Релігійно-духовні основи демократії (М. Бердяєв). Цінність сучасної демократії у багатстві її форм і механізмів самореалізації громадян, їх участі у здійсненні владних повноважень на всіх рівнях – від загальнодержавного до місцевого. Фундаментальні засади сучасної демократії на синтезі різноманітних ідей, концепцій та форм організації. Поєднання традиційних ліберальних цінностей з ідеями, запозиченими від античної демократії, християнського, соціалістичного та інших рухів, врахування нових реалій інформаційного суспільства.
Модуль ІІ. Політична участь і політичне функціонування
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |