АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 4. Теоретичні основи мотивації політичної поведінки

Читайте также:
  1. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ
  2. Біофізичні основи магнітотерапії
  3. В. Альдопентози, гетероциклічної основи та фосфатної кислоти
  4. В.Альдопентози, гетероциклічної основи та фосфатної кислоти
  5. Види влади. Специфіка політичної влади
  6. Види підприємств. Матеріальні основи функціонування підприємств
  7. Види політичної еліти.
  8. Види політичної участі та політичної поведінки
  9. Визначення політичної системи
  10. Визначити, які властивості або тип темпераменту лежать в основі такої поведінки.
  11. Вимірювання конфліктної поведінки
  12. Виникнення класичної політичної економії в Англії. В Петті.

Демократична політична культура як фактор участі (Г. Ерме, Л. Даймонд). Критерії «адекватного», «доброго» громадянина (Р. Даль). Політична обізнаність українських та американських гро­мадян. «Громадянська культура»: моделі участі громадян у полі­тичному процесі (Г. Алмонд, С. Верба). Синдром громадської участі (А. Інкельс). Характер участі в Італії (Р. Д. Патнам). Освіта і демо­кратія (Т. Джефферсон). Класифікація чинників участі. Концепту­альні моделі електоральної поведінки виборців. Екологічна або посе­ленська модель (А. Зиґфрід, Ф. Гогель). Соціологічна теорія (П. Ла­зерсфельд, Б. Берельсон). Чинники структури розмежувань і партій­но-політичної ідентифікації (С. М. Ліпсет, С. Роккан, Р. Далтон). Соціально-психологічна модель (Е. Кемпбелл, Ф. Конверс, У. Міллер, Т. Е. Сток). Раціонально-інструментальна або економічна теорія вибору (Й. Шумпетер, Е. Даунс, М. Фіоріна). «Соціотропне» і «его­центричне» голосування. Концепція «методологічного індивідуалізму» (П. Ордешук). М. Крозьє і Е. Фрідберг: «Індивід та система» (1981). «Стратифікаційна революція», кластери. Вплив соціоекономічного статусу на політичну активність. Політична свідомість як фактор участі та її рівні. Масова свідомість. Теоретико-методологічні аспек­ти масової свідомості (О. Мелешкіна, В. Кремень, Д. Табачник, В. Тка­ченко, В. Віндельбандт, В. Васютинський). Політична ідентичність. Цінності, їх роль у формуванні свідомості (С. Верба). Система цінностей українського суспільства (В. Горбулін, А. Качинський). Полі­тичні установки (О. Б. Шестопал). «Установча» або «аттітюдна» модель політичної участі (Г. Ділігенський). Потреби, класифікація за А. Маслоу. Мотиви, типологія Д. Маклелланда і Дж. Аткінса. Стра­тифікація політичної активності (С. Верба).

Фактори, які стимулюють або стримують активність громадян. Характер пануючих в суспільстві відносин, окремі державні та суспільні інститути, політична система в цілому та їх вимоги від громадян певної поведінки на кожному конкретно-історичному етапі.

 

Тема 5. Проблема політичної поведінки в теорії демократії.

Поняття «сучасна демократія» (Й. Хейзінга, О. М. Салмін). «Кри­за демократії» (М. Крозьє, С. Хантингтон, М. Бердяєв, А. Ковлер), «некерованість» (Р. Роуз, Т. Шидер, К. Оффе), «криза легітимації» (Ю. Хабермас), «криза інститутів», «обюрокрачення», «знецінення цінностей» (Р. Левенталь). Місце участі в теорії демократії. Про­блема більшості та меншості в теорії демократії. Популістська демо­кратія. Тоталітаризм (Х. Арендт). Унітарна демократія (Б. Барбер). Колективістські, ідентитарні демократії (Б. Барбер, В. П. Пугачев, О. І. Соловйов, Ж.‑Ж. Руссо, Дж. Сарторі). Мажоритарна, консенсус­на, співгромадська демократії (А. Лейпхарт). Елітарні демократії, концепції «демократичного елітизму» та «плюралізму еліт» (Р. Мі­хельс, Г. Моска, В. Парето, Й. Шумпетер, Г. Ласуел, Р. Даль, Р. Арон). Особливості формування української еліти за В. Липинським. Концеп­ція демократії участі (партіціпаторна демократія) (Б. Барбер). Світова політична думка про демократію участі (Дж. С. Міль, Аристотель, Т. Джеферсон). Участь як прояв «фундаментальної демократизації» за добу індустріального суспільства (К. Манхейм). К. Пейтмен: «Участь і демократична теорія». Переваги та недоліки партіціпаторної демократії (Дж. Дьюї, Дж. Ціммерман). Модель учасницької демократії (Д. Хелд). Плюралістична демократія. «Теорія зацікавлених груп» (А. Бентлі). Особливості функціонування плюраліс­тичної демократії в сучасних умовах: її сильні та слабкі сторони. Поліархія (Р. Даль). Корпоратизм та неокорпоратизм (Т. Уінклер, Б. Джессоп, Ф. К. Шміттер, Н. Боббіо). Австрійський неокорпора­тизм. Ідея участі громадян у програмних положеннях сучасної соціал-демократії. Концепція «суспільства співучасті» (У. Хаттон). Третей­ська демократія (Г. Ерме, А. Турен). Релігійно-духовні основи демо­кратії (М. Бердяєв).

Цінність сучасної демократії у багатстві її форм і механізмів самореалізації громадян, їх участі у здійсненні владних повноважень на всіх рівнях – від загальнодержавного до місцевого. Фундаментальні засади сучасної демократії на синтезі різноманітних ідей, концепцій та форм організації. Поєднання традиційних ліберальних цінностей з іде­ями, запозиченими від античної демократії, християн­ського, соціалістичного та інших рухів, врахування нових реалій інформаційного суспільства.

 

 

Модуль ІІ. Політична участь і політичне функціонування

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)