Арт-терапевтичний кабінет і його оснащення

Існують основні типи арт-терапевтичних кабінетів:
- кабінет-студія;
- кабінет для індивідуальної роботи;
- кабінет для групової інтерактивної роботи;
- арт-терапевтичне відділення і кабінет універсального призначення.
Арт-терапевтиний кабінет-студія є найбільш ранньою формою спеціалізованого приміщення для художніх занять, чимось нагадуючим приміщення художника. В ньому працюють кілька клієнтів, що мало контактують один з одним. Кожний з них працює самостійно.
Кабінет-студія має кілька місць для самостійної роботи клієнтів (столи зі стільцями). На кожному робочому місці – необхідний набір матеріалів (папір різних форматів, фарби, воскові крейди, пастель, олівці і т.п.). Також є зона відпочинку з кріслами і столом з чаєм. Існує спеціальне місце для робіт пацієнтів в індивідуальних папках.
Арт-терапевтичний кабінет для індивідуальної роботи призначений для більш тривалого курсу занять як з дорослими, так і з дітьми, що страждають психічними розладами. Стілець арт-терапевта знаходиться поруч із столом клієнта. Ця частина приміщення називається «робочою зоною».
Арт-терапевтичний кабінет для групової інтерактивної роботи розрахований як на самостійну роботу учасників групи, так і на їхню вербальну взаємодію на етапі обговорення продуктів образотворчої діяльності. Відповідно до цього кабінет або має бути зручним для швидкої перестановки меблів, наприклад для посадки пацієнтів у коло, або мати дві по-різному обладнані зони - «робочу» - для образотворчої діяльності, і «чисту» - для групового обговорення. Від кабінету-студії дане приміщення відрізняється ще і тим, що в ньому мається велика розмаїтість різних місць для роботи, наприклад кілька варіантів стільців і столів.
Арт-терапевтичне відділення і кабінет універсального призначення є спеціалізованим комплексом приміщень, призначених для різних форм арт-терапевтичної роботи паралельно з декількома клієнтами чи групами. Поряд з декількома приміщеннями для групових і індивідуальних сесій, в арт-терапевтичному відділенні маються адміністративні приміщення, кімната для тривалого збереження робіт клієнтів, кухня чи кафе, місце очікування для прибуваючих на заняття клієнтів.
Арт-терапевтична робота припускає широкий вибір різних образотворчих матеріалів (фарби, олівці, крейди, журнали, фольга, кольоровий папір, текстиль для створення композицій, глина, пластилін, пісок з фігурками і т.п.). Варто враховувати, що вибір матеріалу може бути пов’язаний з особливостями стану клієнта, якому повинна бути надана можливість вибирати матеріал і засоби для образотворчої діяльності.

1.5. Способи реєстрації й оцінки арт-терапевтичної діяльності

Існує кілька способів реєстрації арт-терапевтичної діяльності:
- формалізований бланк;
- розгорнутий опис за схемою (в основному для тематично орієнтованих аналітичних груп);
- хронограма групової арт-терапевтичної діяльності.
Формалізований бланк заповнюється на кожній сесії як при проведені індивідуальної, так і групової арт-терапії. Він містить наступні пункти:
- П.І.Б. клієнта (чи учасників групи);
- дата і час сесії;
- тема;
- матеріали, які використовували учасники групи;
- висловлювання клієнта чи учасників групи в ході роботи;
- особливості невербальної експресії («мова тіла») у ході роботи;
- взаємодія між учасниками групи (для групових форм роботи);
- відношення до роботи;
- процес образотворчої діяльності (етапи створення образу);
- опис образотворчого продукту, його передбачуваний зміст (з погляду арт-терапевта);
- усвідомлення змісту образотворчого продукту самим клієнтом (формальне пояснення).
Розгорнутий опис за схемою використовується переважно при групових формах роботи і містить:
- П.І.Б. учасників, що були відсутні;
- ведучі (арт-терапевт, асистент);
- дата і час сесії, яка сесія по рахунку;
- ціль заняття;
- тема, вправи, завдання;
- загальна атмосфера в групі на початку, в середині, наприкінці сесії, загальний характер взаємодії (відчуття ведучого);
- що відбувалося в групі, як поводилися окремі учасники (що робили, як брали участь в обговоренні);
- яка була участь арт-терапевта й асистента в роботі групи, їхня взаємодія;
- підсумки сесії, план подальшої роботи.
Хронограма групової роботи пов’язана з використанням заздалегідь підготовленого бланка, який заповнюється на кожній сесії. На бланку мається кілька кіл, що розходяться від центра, їхнє число відповідає кількості учасників групи, включаючи арт-терапевта й асистента. Кожне коло розділене на 3 сектори, що позначає етапи сесії. Сектор № 1 - початок сесії (введення і «розігрів»); сектор № 2 - основна частина сесії; сектор № 3 - її завершальний етап. Арт-терапевт позначає кола іменами учасників групи і коротко записує у відповідних секторах те, що кожен з учасників робив чи говорив на певному етапі сесії. Приводиться і короткий опис образотворчого продукту. Взаємодія між учасниками групи й арт-терапевтом відображається системою умовних позначок у просторі між колами: «плюс» позначає позитивну комунікацію (прояв симпатії, підтримки), «мінус» - негативну комунікацію (прояв агресії, антипатії, спроби перешкодити роботі). Комунікація може бути як однобічною, так і двосторонньою.
Кому нікації між окремими учасниками може зовсім і не бути.

У більшості випадків способи реєстрації доповнюються невеличкими малюнками, які виконує арт-терапевт. Усі малюнки зберігаються протягом декількох років.
Крім реєстрації арт-терапевтичної роботи існують також різні методи її оцінки, зокрема: разом з асистентом; разом із групою; разом з іншими фахівцями.
Оцінка арт-терапевтичної роботи разом з асистентом припускає обговорення низки питань:
- Чи був прояв позитивних емоцій в учасників групи, який був ступінь їхнього захоплення роботою, а також ступінь їхньої кооперації і відвертості?
- Чи були негативні почуття, виявлені в ході роботи, і наскільки адекватно вони були прийняті лідерами (арт-терапевтом та асистентом), учасниками групи?
- Чи були прояви «незавершених переживань» в окремих учасників групи і який спосіб їхнього «завершення» був використаний?
- Наскільки успішною була взаємодія арт-терапевта й асистента?
- Що отримали учасники групи від роботи?
- Чи був результат роботи позитивним, тобто чи мав він розвиваючий ефект?
- Чи були вирішені основні завдання арт-терапевтичної роботи з даною групою?
Аналіз арт-терапевтичної роботи разом із групою припускає періодичне опитування кожного учасника для з’ясування:
- оцінки загальної атмосфери в групі, характеру взаємодії між учасниками, ступеня їхнього захоплення роботою;
- оцінки ступеня власного інтересу до того, що відбувається, основних почуттів, пов’язаних із роботою, досягнутих результатів чи відзначених змін у власному стані;
- припущень чи побажань щодо подальшої роботи.
Іноді арт-терапевт використовує для опитування анкету, що заповнюється учасниками для статистичного аналізу.

Поиск по сайту: