В) grand mal

г) епілептичне недоумство;

д) епілептичні зміни особистості;

21. До генералізованих малих нападів належать:

а) простий абсанс;

б) складний абсанс;

в) пікнолептичний напад;

г) сенсорні джексонівські напади;

д) дисфоричні пароксизми.

22. До умов припинення лікування епілепсії відносяться

а) повна відсутність пароксизмів протягом 5 років;

б) поступове зниження дози препарату;

в) контроль ЕЕГ;

г) неефективність антиконвульсантів;

д) ризик виникнення барбітурової залежності у пацієнта.

23. Розрізняють такі типи епілептичної деменції:

а) амнестично-олігофазична;

б) афективна;

в) паралогічна;

г) аутична;

д) псевдопаралітична.

24. До гострих епілептичних психозів з розладами свідомості відносяться:

а) епілептичний делірій;

б) епілептичний онейроїд;

в) епілептичний ступор;

г) епілептична депресія;

д) галюцинаторно-параноїдний психоз.

25. Типовими змінами ЕЕГ при епілепсії є наступні:

а) спорадичні або множинні піки;

б) комплекс «гостра хвиля-повільна хвиля»;

в) гіперсинхронний частий ритм;

г) скорочення фази повільних дельта-хвиль під час сну;

д) дифузні зміни біоелектричної активності в лобних ділянках.

АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

1. Загальні діагностичні вказівки щодо рекурентного афективного розладу включають наступні, крім:

а) виникає виключно в молодому віці;

б) щонайменше два епізоди в анамнезі;

в) відсутність розгорнутих маніакальних епізодів;

г) тривалість в середньому півроку;

д) може бути спровокований стресовою ситуацією.

2. Тріада Протопопова характеризує:

а) сомато-вегетативний компонент депресивного синдрому;

б) типові клінічні прояви маніакальної фази;

в) типові клінічні прояви депресивної фази;

г ) діагностичні критерії прихованої депресії;

д)типовий перебіг біполярного психозу.

3. До змішаних варіантів маніакального синдрому відноситься:

а) гнівлива манія;

б) весела манія;

в) непродуктивна манія;

г) сплутана манія;

д) гіпоманія.

4. Монополярний тип перебігу МДП в МКХ-10 відповідає критеріям:

а) рекурентного депресивного розладу;

б) дистимії;

в) депресивного епізоду;

г) циклотимії;

д) шизоафективний розлад, депресивний тип

5. Згідно МКХ-10 до підрубрики “Хронічні афективні розлади” відносять

а) дистимію;

б) циклотимію;

в) гіпоманію;

г)біполярний афективний розлад;

д) рекурентний афективний розлад

6. До варіантів прихованої депресії відносять усі наступні, крім:

а) гіпоманіакального;

б) алгічно-сенестопатичного;

в) агрипнічного;

г) наркоманічного;

д) діенцефального.

7. Для діагностики прихованої депресії важливими є наступні критерії, крім:

а) соматичні скарги;

б) поліпшення загального стану ввечері;

в) наявність стертих симптомів депресії;

г) сезонні (осінньо-весняні) загострення депресії;

д) позитивна реакція на антидепресанти.

8. Циклотимія характеризується:

а) чіткими маніакальними і депресивними фазами;

б) постійною хронічною нестабільністю настрою;

в) виключно маніакальними станами;

г) проявами субдепресії чи гіпоманії;

д) станом хронічно зниженого настрою.

9. В МКХ-10 існують усі наступні діагностичні категорії, крім:

а) Маніакально-депресивний психоз;

б) Маніакальний епізод;

в) Депресивний епізод;

г) Біполярний афективний розлад;

д) Дистимія.

10. При лікуванні солями літію його концентрація в плазмі крові не має перевищувати:

а) 0,6-1,2 ммоль/л;

б) 0-0,3 ммоль/л;

в) 0,3-0,6 ммоль/л;

г) 1,2-2,4 ммоль/л;

д) 3,0-6,0 ммоль/л.

11. Щодо антидепресанту ніаламіду вірними є наступні ствердження, крім:

а) є селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну;

б) протипоказаний при захворюваннях печінки, нирок;

в) неприпустимо поєднувати з трициклічними антидепресантами;

г) має активуючу дію;

д) не можна поєднувати з продуктами, що містять тиамін (сир, какао, кава тощо).

12. Для депресивного епізоду найбільш характерними симптомами є:

а) ангедонія;

б) настрій більш знижений зранку;

в) дратівливість і подразливість;

г)погіршення самопочуття у вечірній час;

д) гіперчутливість до звуків і кольорів.

13. До атипових варіантів маніакального синдрому відноситься:

а) непродуктивна манія;

б) сплутана манія;

в) весела манія;

г) гнівлива манія;

д) гіпоманія.

14. Стосовно маніакальних і депресивних фаз біполярного психозу вірними є наступні ствердження:

а) депресивні фази триваліші за маніакальні;

б) депресивні фази бувають частіше за маніакальні;

в) в похилому віці частішають маніакальні фази;

г) ризик суїциду однаково високий під час обох видів фаз;

д) депресивні фази загалом краще піддаються медикаментозному лікуванню.

15. Щодо циклотимії вірними є наступні ствердження:

а) проявляється гіпоманіакальними і субдепресивними станами;

б) може мати біполярний або моно полярний перебіг;

в) ніколи не трансформується в типовий МДП;

г) фази більш часті і затяжні, ніж при типовому МДП;

д) призводить до значного особистісного дефекту.

16. Щодо рекурентного афективного розладу вірними є наступні ствердження:

а) вік початку – зазвичай п’ятий десяток життя;

б) епізод може бути спровокований стресовою ситуацією;

в) початок зазвичай в підлітковому віці;

г) обов’язкова наявність розгорнутих маніакальних станів;

д) у чоловіків зустрічається частіше, ніж у жінок.

17. Найбільш прогностично обтяжливими факторами при МДП є:

а) перебіг типу континуа;

б) високий ризик суїциду;

в) переважання маніакальних фаз над депресивними;

г) «здвоєні фази»;

д) наявність змішаних фаз.

18. Для лікування маніакальних станів найчастіше використовуються:

а) нейролептики;

б) солі літію;

в) інсуліно-коматозна терапія;

г) антидепресанти із седативним компонентом дії;

д) психотерапія.

19. Для профілактики афективних фаз в структурі біполярного розладу використовують:

а) солі літію;

б) фінлепсин;

в) транквілізатори;

г) антидепресанти із збалансованою дією;

д) ноотропи.

20. Для подолання резистентності до антидепресантів застосовують:

а) одномоментну відміну препарату;

б) електроконвульсивну терапію;

в) мегадози аміназину;

г) препарати літію до 900 мг на добу;

д) піротерапію.

21. Які з нижче перерахованих препаратів відносяться до трициклічних антидепресантів?

а) амітриптилін;

б) меліпрамін;

в) нуредал;

г) флуоксетин;

д) циталопрам.

22. Які з нижчеподаних антидепресантів небажано призначати хворому з високим ризиком суїциду?

а) іміпрамін;

б) флуоксетин;

в) альпразолам;

г ) амітриптилін;

д)доксепін.

23. Щодо біполярного афективного розладу вірними є наступні ствердження:

а) наявність в анамнезі хворого з депресією щонайменше одного маніакального, гіпоманіакального або змішаного епізоду;

б) вік маніфестації 15-25 років;

в) депресії мають тенденцію до більшої тривалості з віком;

г)афективні приступи за проявами і динамікою нагадують розлади особистості

д) включає хворих з уніполярною депресією.

24. Стосовно біполярного психозу вірними є наступні ствердження:

а) в етіопатогенезі має значення спадковий фактор;

б) в дитячому віці має атиповий перебіг;

в) прогноз загалом сприятливий;

г) чоловіки хворіють у 1,5-2 рази частіше за жінок;

д) хворі з цією формою патології складають 25-30% госпіталізованих до психіатричного стаціонару.

25. Типовими варіантами депресивної фази МДП є:

а) тужлива депресія;

б) анестетична депресія;

в) тривожна депресія;

г) сенестопатично-іпохондрична депресія;

д) маячна депресія.

РОЗЛАДИ ОСОБИСТОСТІ

1. Щодо акцентуйованої особистості вірними є наступні ствердження, крім:

а) відповідають усім трьом критеріям Ганушкіна-Кербікова;

б) є крайнім варіантом норми;

в) можуть бути преморбіднм тлом для психогеній;

г) характеризуються вибірковою уразливістю до певних психогенних впливів;

д) не є самі собою клінічним діагнозом.

2. Термін «акцентуація характеру» був запропонований:

а) А.Е. Лічко;

б) П.Б.Ганушкіним;

в) О.В.Кербіковим;

г) С.Г.Жисліним;

д) Е. Кречмером.

3. Діагностичні критерії психопатій були запропоновані:

а) П.Б. Ганушкіним;

б) К.Леонгардом;

в) А.Е.Лічко;

г) К.Ясперсом;

д) Е.Кречмером.

4. Схильність до самоушкоджень і суїцидальної поведінки найбільш притаманна для:

а) межового розладу особистості;

б) диссоціального розладу особистості;

в) істеричного розладу особистості;

г) анакастного розладу особистості;

д) шизоїдного розладу особистості.

5. В рубриці «Розлади особистості» МКХ-10 наявні усі нижчеподані типи розладів, крім:

а) нарцистичного;

б) істеричного;

в) параноїдного;

г) залежного;

д) емоційно нестійкого.

6. Астенічна психопатія за МКХ-10 відповідає діагностичним критеріям:

а) залежного розладу особистості;

б) ананкастного розладу особистості;

в) емоційно нестійкого розладу особистості;

г) пасивно-агресивного розладу особистості;

д) шизоїдного розладу особистості.

7. Психастенічний тип психопатії за МКХ-10 відповідає діагностичним критеріям:

а) анакастного розладу особистості;

б) залежного розладу особистості;

в) емоційно нестійкому розладу особистості;

г) пасивно-агресивному розладу особистості;

д) параноїдного розладу особистості.

8. Класифікацію, згідно якої виділяють наступні типи психопатичних особистостей: циклоїди, астеніки, шизоїди, істеричні, нестійкі, антисоціальні, конституційно тупі запропонував:

Поиск по сайту: