Підготовчий етап

Викладач формулює тему практичного заняття, пояснює, що заключним етапом бактеріологічного методу дослідження (основного методу діагностики інфекційних захворювань) - є ідентифікація чистої культури, тобто визначення виду мікроорганізмів. Виділення чистої культури з патологічного матеріалу і встановлення її виду дає можливість поставити діагноз інфекційного захворювання і встановити чутливість культури бактерій до антибіотиків. Останнє необхідне для розробки раціональної схеми лікування. Надає стислу інформацію про те, що ідентифікувати культуру можна лише на підставі цілого комплексу ознак, а саме: культуральних, морфологічних, тинкторіальних, біохімічних, антигенних і інших. Вивчені ознаки порівнюють з ознаками типових штамів бактерій (за визначником бактерій Берджі). Порівняння цих ознак дає можливість встановити до якого роду, виду належить виділена культура.

Також, викладач звертає увагу на те, що біохімічна активність бактерій завжди строго специфічна для певного виду і кожний вид мікроорганізмів продукує постійний для нього набір ферментів, одні з яких розкладають білки та вуглеводи, а інші викликають окислення та відновлення різних субстратів. В умовах практичної мікробіологічної лабораторії найбільш часто проводять ідентифікацію чистої культури з використанням «строкатого» ряду Гісса. Викладач пояснює, що ряд Гісса складається з моносахаридів і дисахаридів: глюкози, лактози, сахарози, а також шестиатомного спирту – маніту. Склад і принцип дії середовищ вказані в посібниках для лабораторних робіт. Викладач особливо акцентує увагу на тому, що принцип вивчення біохімічних властивостей бактерій з використанням «строкатого» ряду Гісса покладений в основу інших способів, які використовуються з цією ж метою: системи індикаторних папірців (СІП), панелі біохімічної диференціації (ПБД), системи автоматизованої ідентифікації. Надає стислу інформацію про суть цих методів. Викладач вказує на те, що ці сучасні способи біохімічної ідентифікації бактерій ефективні, більш стандартизовані і менш трудомісткі, порівняно з використанням «строкатого» ряду Гісса.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

Поиск по сайту: