З етап. Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства

В цьому підрозділі необхідно оцінити ресурсний потенціал підприємства, зок­рема ступінь його забезпеченості трудовими і сировинними ресурсами.

Ступінь забезпеченості трудовими ресурсами оцінюється шляхом розрахунку чисельності персоналу, для чого попередньо складають баланс робочого часу од­ного облікового працівника, виходячи з графіка його роботи, користуючись зраз­ком, наведеним в таблиці 8.1 з урахуванням завдання індивідуального варіанта.

Розрахунки облікової чисельності основних виробничих працівників (Ч_ПР) та загального річного фонду оплати їх праці (ФОП_ПР) виконуються за вихідними да­ними, наведеними у Додатку Б.

За формулою (8.14) обчислюється штат основних виробничих працівників (їх облікова чисельність) (Ч_ПР).

Обчисливши потрібну чисельність виробничих працівників, їх необхідно роз­поділити на відповідні категорії, тобто на основних виробничих працівників (Ч_ОСН), допоміжних працівників (Ч_ДОП) та черговий і ремонтний персонал (Ч_РЕМ) за відсот­ковими даними, наведеними в Додатку Б.

Для того, щоб оцінити ступінь забезпеченості виробництва трудовими ресур­сами чи визначити можливу потребу для залучення додаткових працівників, необ­хідно скласти штатний розклад основних виробничих працівників за професійно-кваліфікаційною ознакою та графік змінності (за умов багатозмінного режиму ро­боти підприємства) згідно з даними, наведеними в Додатках А і Б.

Річний фонд оплати виробничих працівників (ФОП_ПР) слід розраховувати за формулою (8.32). За результатами обчислень складається річний перелік трудових витрат підприємства на оплату праці всіх категорій працівників (основних, допоміж­них робітників та черговий і ремонтний персонал) у вигляді таблиці 8.4.

Для розрахунку загальної чисельності керівників, спеціалістів і службовців (Ч_УПР) необхідно скористатися формулою (8.44), отриманою експериментальним шляхом для підприємств лакофарбової галузі хімічної промисловості:

(8.44)

де - коефіцієнт галузевої специфіки виробництва (для підприємств лакофар­бової галузі хімічної промисловості А - 0,6).

Таблиця 8.4

Склад, чисельність та фонд заробітної плати виробничих працівників підприємства

Обчисливши загальну чисельність управлінців, їх необхідно розподілити на відповідні категорії керівників (Ч_К), спеціалістів (Ч_СП) і службовців (Ч_СЛ) за обійняти­ми посадами, скориставшись наведеними в Додатку В відсотковими даними.

Фонд оплати праці керівників, спеціалістів і службовців (ФОП_УПР) розрахову­ють, виходячи з даних, наведених в Додатку В і формули (8.33).

Для оцінки ступеня забезпеченості виробництва керівниками, спеціалістами та службовцями необхідно скласти їх штатний розклад за обійнятою посадою відповідно до наведених в Додатку В даних.

Результати розрахунків слід звести до табл. 8.5.

За результатами розрахунків та складених штатних розкладів пропонується побудувати організаційну структуру управління виробництвом і підприємством (орієнтовний приклад наведений в Додатку Ж).

Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства також включає оцінку ступеня витратності виробництва за показником собівартості виготовленої продукції.

Розрахунки виробничої собівартості фактичного обсягу товарної продукції та одиниці продукції здійснюються шляхом підсумовування всіх витрат, які виникають в ході її виготовлення і заносяться до таблиці, яка має формат табл. 8.2 на основі інформації, що міститься у Додатку 3.

Таблиця 8.5

Розрахунок річного фонду оплати праці адміністративно-управлінського апарату

Для того щоб знайти загальні витрати у вартісному вираженні на основну си­ровину та матеріали, напівфабрикати, паливо та енергію (за їх різновидами) в со­бівартості продукції (С_СМ), необхідно скористатися формулою (8.34).

Методика розрахунку витрат на оплату праці основних виробничих працівни­ків, безпосередньо зайнятих виготовленням цільової продукції була наведена ви­ще у вигляді формули (8.32). Річна сума цих витрат обчислена в другому рядку стовпця 9 табл. 8.4.

Для розрахунку статті «Відрахування від заробітної плати основних виробни­чих працівників» необхідно обчислили всі передбачені чинним законодавством ви­плати до соціальних фондів за ставкою 38% від нарахованої суми їх річного фонду оплати праці.

Калькуляційна стаття «Витрати на підготовку та освоєння виробництва» міс­тить низку витрат на проектування виробів, на розробку і документальне оформ­лення нормативів праці, норм витрат сировини і матеріалів, на коригування техніч­ної документації (їх сума наведена в Додатку Л).

Стаття «Витрати на утримання та експлуатацію обладнання» включає:

- фонд оплати праці допоміжного, чергового та ремонтного персоналу під­приємства (їх річна сума обчислена в четвертому та шостому рядках стовпця 9 табл. 8.4);

- відрахування в соціальні фонди, сума яких складає 38% від суми їх річного фонду оплати праці;

- амортизаційні відрахування (А_i) за нормами, встановленими в розділі 8 За­кону України «Про оподаткування прибутку підприємств», від середньорічної вар­тості виробничого обладнання, транспортних засобів та цінного інструменту (тобто II, III та IV груп основних виробничих фондів) (Ф_СРі), вони обчислюються за форму­лою (8.45) за даними Додатку Д:

(8.45)

де Н_Аі - норма амортизаційних відрахувань відповідної і-ої групи основних виробничих фондів підприємства (дані Додатку Д).

В свою чергу середньорічна вартість вказаних об'єктів основних виробничих фондів по групах (Фсрі) обчислюється за формулою (8.46):

(8.46)

де Ф_ПРі - вартість основних виробничих фондів підприємства на початок року по групах (дані Додатку Д), грн;

Ф_ВВі - вартість введених у виробництво протягом року основних виробни­чих фондів по групах (дані Додатку Д), грн;

Ф_ВИБі - вартість вилучених з виробництва протягом року основних вироб­ничих фондів по групах (дані Додатку Д), грн;

Т₁ - кількість повних місяців служби обладнання протягом року від момен­ту його впровадження у виробництво до кінця поточного періоду по групах (дані Додатку Д), місяців;

Т₂ - кількість повних місяців, протягом яких обладнання не працює від мо­менту його вилучення з виробництва до кінця поточного періоду по групах (дані Додатку Д), місяців;

- витрати на поточний ремонт виробничого обладнання, транспортних засо­бів та цінного інструменту (II, III та IV груп основних виробничих фондів), які в інди­відуальному завданні пропонується взяти в розмірі 5% від їх середньорічної вар­тості (Ф_СРі), обчисленої за даними Додатку Д.

При розрахунку статті «Цехові витрати» підсумовують такі витрати:

- фонд оплати праці керівників, спеціалістів і службовців (їх річна сума обчи­слена в сьомому рядку стовпця 7 табл. 8.5);

- відрахування в соціальні фонди, сума яких складає 38% від суми річного фонду їх оплати праці;

- амортизаційні відрахування (A_і) за нормами, встановленими в розділі 8 За­кону України «Про оподаткування прибутку підприємств», від середньорічної вар­тості будівель і споруд (тобто І групи основних виробничих фондів підприємства), обчислені за формулою (8.45) за даними Додатку Д;

- витрати на ремонт будівель і споруд (тобто І групи основних виробничих фондів підприємства), які в індивідуальному завданні приймаються в сумі 2% від їх середньорічної вартості, обчисленої за формулою (8.46) за даними Додатку Д,

- витрати на охорону праці всіх категорій працівників, наведені в Додатку Л.

Сума всіх наведених вище витрат складає цехову собівартість продукції.

До складу статті «Загальновиробничі витрати» відносять витрати на науково-дослідні та випробувальні роботи; витрати на охорону навколишнього середови­ща, геологорозвідувальні роботи; витрати на стандартизацію і сертифікацію про­дукції тощо. їх сума наведена в Додатку Л.

Цехова собівартість продукції з урахуванням загальновиробничих витрат утво­рює виробничу собівартість виготовленої продукції.

На підставі внесеної до табл. 8.2 інформації здійснюються аналітичні розра­хунки головних витратних показників роботи підприємства:

а) наводиться перелік та обчислюється сума умовно-змінних витрат (С_УЗ) у собівартості продукції за формулою (8.35);

б) наводиться перелік та обчислюється сума умовно-постійних витрат (С_УП) у собівартості продукції за формулою (8.36).

Після розрахунку суми умовно-змінних та умовно-постійних витрат на вироб­ництво продукції слід обчислити їх питому вагу в загальній виробничій собівартості продукції за формулами (8.37-8.38).

Перед тим, як зробити висновок щодо ефективності виробничої програми під­приємства, слід обчислити ціну виготовленої підприємством продукції (Ц_ОД) за фор­мулою (8.47), виходячи із запланованого нормативного рівня рентабельності про­дукції (R_H):

(8.47)

де С_ОД - виробнича собівартість одиниці виготовленої продукції (сума обчис­лена у вісімнадцятому рядку стовпця 5 табл. 8.2);

ПДВ - сума податку на додану вартість, яка відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» обчислюється за ставкою 20%;

R_Н - нормативний рівень рентабельності продукції (дані Додатку Л).

На основі обчислених показників робиться висновок щодо матеріалоємності (M_є), енергоємності (Е_є), зарплатоємності (ЗП_Є) та амортизаційної ємності (А_є) до­сліджуваного виробництва за формулами (8.39-8.42).

На підставі одержаної калькуляції необхідно розрахувати беззбитковий (кри­тичний) обсяг виробництва (Q_Б) для умов поточного економічного стану підприємст­ва за формулою (8.48):

(8.48)

де С_УП - сума умовно-постійних витрат на фактичний річний обсяг виробницт­ва продукції, грн;

С_ЗМод - сума умовно-змінних витрат, що припадає на одиницю виробленої продукції, грн / тонну;

За підсумками розрахунків виконується рис. 8.4 з дотриманням відповідного масштабу, обумовленого вихідними даними індивідуального варіанта завдання.

Ефективний обсяг виробництва продукції (Q_ЕФ) необхідно розрахувати, вихо­дячи із суми планового прибутку (П_ПЛ), що його одержує підприємство при заданому нормативному рівні рентабельності (R_Н), тобто за формулою (8.49):

(8.49)

Рис. 8.4. Визначення беззбиткового та ефективного обсягів виробництва

Значення планового прибутку наведені разом із показником нормативної рентабельності продукції в Додатку П.

Після винайдення беззбиткового та ефективного обсягів виготовлення продук­ції необхідно порівняти їх з фактичними обсягами виробництва, заданими в кож­ному окремому варіанті індивідуального завдання і зробити висновки.

4 етап. Аналіз виробництва в системі «витрати - обсяги виробниц­тва - прибуток» на підприємстві

Для того щоб зробити остаточні висновки щодо ефективності господарюван­ня підприємства у внутрішньовиробничому середовищі в системі «витрати - обся­ги виробництва - прибуток», слід визначитися із системою критеріальних показни­ків, за якими буде здійснюватися цей аналіз.

В нашому випадку доцільно буде зупинитися на наступному переліку показ­ників, що визначають ефективність чинного внутрішнього економічного механізму:

а) обсяг виготовленої продукції в натуральному вираженні (виробнича про­грама підприємства) Q_Ф (дані індивідуального варіанта Додатку А);

б) обсяг товарної продукції підприємства (ТП), яка розраховується як добуток ціни одиниці продукції (Ц_ОД) на її обсяг в натуральному вираженні (Q_Ф);

в) фондовіддача (f_B), яка розраховується шляхом ділення обсягів товарної продукції (ТП) на середньорічну вартість основних виробничих фондів підприємст­ва (Ф_СР), тобто за формулою (8.50):

(8.50)

г) фондоємність (f_є), яка розраховується як показник, зворотний показнику фондовіддачі, тобто за формулою (8.51):

(8.51)

ґ) собівартість обсягу виготовленої продукції С_ЗАГ (сума витрат, обчислена в вісімнадцятому рядку стовпця 7 табл. 8.2);

д) собівартість одиниці виготовленої продукції С_ОД (сума витрат, обчислена в вісімнадцятому рядку стовпця 5 табл. 8.2);

є) витрати на 1 грн товарної продукції (z_ТП) розраховуються шляхом ділення собівартості товарної продукції (С_ЗАГ) на її обсяг (ТП), тобто за формулою (8.52):

(8.52)

є) продуктивність праці виробничих працівників (ПТ_ПР) та продуктивність праці всього виробничо-промислового персоналу (ПТ_ВПЛ), які розраховуються шляхом ділення виготовленої товарної продукції (ТП) на кількість виробничих працівників (Ч_ПР) чи штат виробничо-промислового персоналу (Ч_ВПП) за формулами (8.53-8.54):

(8.53)

(8.54)

ж) фондоозброєність праці (f_П) - співвідношення активної частини середньо­річної вартості основних виробничих фондів Ф_СР (II, III, IV) (тобто II, III та IV груп основних виробничих фондів за наведеними в Додатку Д даними) і чисельності виробничо-промислового персоналу підприємства (Ч_ВПП) - розраховується за фор­мулою (8.55):

(8.55)

з) фактичний прибуток від господарської діяльності підприємства (П_Ф), який пропонується розраховувати в цій роботі як різницю між обсягом товарної продук­ції (ТП), її собівартістю (С_ЗАГ), податком на додану вартість (ПДВ), та податком на прибуток (ПП), тобто за формулою (8.56). Враховуючи той факт, що підприємство не має жодних пільг і функціонує відповідно до норм чинного законодавства (ПДВ сплачується за ставкою 20%, а податок на прибуток - за ставкою 25%), спрощений варіант розрахунку чистого прибутку наведений у другій частині формули (8.56). Отриманий показник чистого прибутку слід порівняти із запланованим прибутком (П_ПЛ) і зробити висновки:

(8.56)

і) фактична рентабельність виготовленої продукції (R₀), яка розраховується шляхом ділення фактично отриманого прибутку (П_Ф) на сукупні витрати на її вироб­ництво (С_ЗАГ), тобто за формулою (8.57), і потім порівнюється з нормативним рів­нем рентабельності (R_H), вказаним в Додатку Л:

(8.57)

Згідно з отриманими результатами слід зробити висновок щодо ефективності досліджуваного виробництва на конкретному підприємстві, визначивши можливі напрямки поліпшення існуючої ситуації.

В індивідуальній роботі необхідно також на базі здійсненого на попередньому етапі аналізу в системі показників «витрати - обсяги виробництва - прибуток» вка­зати на можливі шляхи поліпшення ситуації, що склалася на підприємстві у вироб­ничій сфері.

Для підвищення ефективності чинного економічного стану підприємства передбачені наступні заходи:

а) розширення обсягу виробництва продукції внаслідок додаткового введення в дію прогресивного парку обладнання, техніко-економічні показники якого відпові­дають сучасним вимогам здійснення господарської діяльності;

б) удосконалення технології виробництва продукції, за рахунок чого можливо досягти зміни (зменшення чи збільшення) норм витрат сировини та основних ма­теріалів; застосування дешевших чи дорожчих матеріалів за попередньою домов­леністю з постачальником; зниження чи зростання витрат електроенергії на техно­логічні потреби;

в) оптимізація завантаження основного технологічного устаткування, що до­зволяє підвищити коефіцієнт використання наявних потужностей.

Але впровадження намічених заходів потребує:

- додаткових капіталовкладень на придбання додаткового нового технологіч­ного устаткування;

- додаткових одноразових витрат на удосконалення технології;

- залучення до виробництва певної кількості основних виробничих робітників внаслідок автоматизації виробництва та встановлення прогресивного парку облад­нання, кваліфікація яких дає можливість ефективно його експлуатувати.

Внаслідок цього відбудуться зміни собівартості продукції за такими статтями:

- зниження чи зростання витрат на сировину, матеріали, енергію тощо;

- зростання витрат на заробітну плату основних виробничих працівників та на відрахування від їх заробітної плати у відповідні соціальні фонди;

- зростання витрат на амортизацію.

Всі ці зміни необхідно обчислити у вартісних показниках відповідно до удоско­наленого стану економічного розвитку підприємства.

Але разом з тим, слід брати до уваги той факт, що оскільки будь-яке підпри­ємство діє не відокремлено від інших суб'єктів господарювання, а в тісному взаємозв'язку з ними та з державою (особливо в законодавчий сфері), а також із по­стачальниками, торговельними посередниками і кінцевими споживачами продукції, необхідно врахувати наступні зміни:

а) постачальники можуть підвищити ціни на сировину;

б) держава підвищує тарифи на споживання електроенергії;

б) підвищення рівня мінімальної заробітної плати державою змушує підпри­ємство підвищувати заробітну плату всім категоріям працівників;

в) внаслідок підвищеної вибагливості споживачів до вироблюваних товарів підприємству слід безперервно здійснювати маркетингові дослідження для того, щоб воно могло з високим ступенем ймовірності розраховувати на те, що вироб­лена понад фактичного обсягу продукція буде реалізована.

Для розрахунку наслідків вказаних вище змін необхідно скористатися інфор­мацією, що міститься у Додатку М, і здійснити відповідні розрахунки у порядку, визначеному в індивідуальній роботі етапами 2 і 3.

Остаточний підсумок здійснених розрахунків полягає в зіставленні основних економічних показників ефективності чинного та удосконаленого економічного стану виробництва на досліджуваному підприємстві.

За даними розрахунків, здійснених за напрямками, вказаними в Додатку М, необхідно скласти підсумкову таблицю (табл. 8.6), яка характеризуватиме наслідки їх впровадження (зростання ефективності, або її зменшення).

Таблиця 8.6

Розрахунок ефективності чинного та удосконаленого економічного стану підприємства

Економічний ефект від впроваджених заходів (£) слід обчислити за методи­кою, представленою формулою (8.58):

(8.58)

де Е_Н - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень, який в індивідуальній роботі приймається Е_Н = 0,1;

К₁ та К₂ - питомі капіталовкладення чинного та удосконаленого економіч­ного стану підприємства відповідно, які розраховуються шляхом відне­сення середньорічної вартості основних виробничих фондів до фактично­го випуску продукції в натуральному відтворенні (тобто до виробничої програми підприємства), грн / тонну;

С₁ та С₂ - собівартість одиниці виготовленої продукції за умов чинного та удосконаленого економічного стану підприємства відповідно, грн /тонну.

За результатами аналізу робиться остаточний висновок щодо необхідності реального впровадження заходів з удосконалення економічного стану підприємства.

Питання для повторення

1. Дайте визначення поняттю «виробничий потенціал підприємства».

2. Визначте основні складові виробничого потенціалу підприємства.

3. Які показники слугують основою для оцінки ефективності виробничого по­тенціалу?

4. З яких етапів (розділів) складається діагностика виробничого потенціалу підприємства?

5. Як обчислити виробничу потужність підприємства?

6. Яким чином можливо розрахувати потребу в трудових ресурсах (виробни­чих та керівних працівниках) підприємства?

7. Вкажіть основні чинники, що обумовлюють успішний розвиток ресурсного забезпечення виробничої програми.

8. Як правильно сформувати виробничу програму, ґрунтуючись на наявні виробничі потужності та платоспроможний попит споживачів на певний вид продук­ції (послуг)?

9. Що є запорукою успішного управління розвитком виробничого потенціалу на основі його економічної діагностики?

10. В чому полягає призначення маркетингового обґрунтування виробничої програми підприємства?

Поиск по сайту: