|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Оцінка витратності виробничої програми підприємстваДіагностика виробничого потенціалу підприємства передусім пов'язана з моніторингом наявної виробничої програми з метою її ресурсного обґрунтування відносно до виробничої потужності та потреб ринку в продукції, яка виготовляється підприємством. Великого значення в цьому зв'язку набуває обґрунтування забезпеченості виробничої програми трудовими і сировинними ресурсами. Ступінь забезпеченості трудовими ресурсами оцінюється шляхом розрахунку чисельності персоналу, для чого попередньо складають баланс робочого часу одного облікового працівника (табл. 8.1), виходячи з графіку його роботи, тобто розраховують ефективний фонд роботи одного облікового працівника (ТЕФ). Фонд оплати праці виробничих працівників (ФОППР) слід розраховувати за формулою (8.32): (8.32) де ТСТ - годинна тарифна ставка за виконувану роботу, грн/годину; ТЕФ - річний ефективний фонд роботи працівника, годин; bПР - відсоток премій та інших доплат, встановлений за якісне виконання плану, індивідуальні досягнення, творчий підхід до виконуваної роботи тощо, до тарифного заробітку працівника; ЧПР - чисельність працівників певної кваліфікації, оплата праці яких здійснюється за однаковими тарифами за фактично відпрацьований час. Фонд оплати праці керівників, спеціалістів і службовців (ФОПк) розраховують за формулою (8.33): (8.33) де О - місячний оклад керівника, спеціаліста чи службовця, грн. на місяць; ТМ - кількість відпрацьованих за рік місяців; - відсоток премії до посадового окладу та інших доплат, встановлений за належне виконання своїх службових обов'язків. Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства також включає оцінку ступеня витратності виробництва за показником собівартості виготовленої продукції. Розрахунки собівартості обсягу виробленої продукції та одиниці продукції здійснюються шляхом підсумовування всіх витрат, які виникають в ході виробництва та реалізації продукції, і заносяться до табл. 8.2. Для того щоб знайти загальні витрати на основну сировину та матеріали, напівфабрикати, паливо та енергію в собівартості продукції (Ссм), необхідно скористатися формулою (8.34): (8.34) де НСМі - норми витрат сировини (матеріалів) на виробництво одиниці продукції; ЦСМі - ціна одиниці сировини (матеріалів), грн. за одиницю; QФ - обсяг вироблюваної продукції в натуральних одиницях, тобто виробнича програма підприємства. Методика розрахунку матеріальних витрат та витрат на оплату праці основних та допоміжних працівників наведена вище. Для розрахунку статті «Відрахування від заробітної плати основних виробничім працівників» необхідно обчислили всі передбачені чинним законодавством соціальних фондів. Таблиця 8.2 Калькуляція собівартості продукції (фактична) Найменування продукції___________________ Обсяг виробництва за рік (фактичний)________ Калькуляційна одиниця - 1 натуральна одиниця
Калькуляційна стаття «Витрати на підготовку та освоєння виробництва» містить низку витрат на проектування виробів, на розробку і документальне оформлення нормативів праці, норм витрат сировини і матеріалів, на коригування технічної документації при переході на масове виробництво. Стаття «Витрати на утримання та експлуатацію обладнання» включає заробітну плату допоміжного, чергового та ремонтного персоналу підприємства з відрахуваннями в соціальні фонди; амортизаційні відрахування за встановленими чинним законодавством нормами до середньорічної вартості основного виробничого обладнання, транспортних засобів та цінного інструменту (тобто II, III та IV груп основних виробничих фондів); витрати на поточний ремонт виробничого обладнання (II, III та IV груп основних виробничих фондів). При розрахунку статті «Цехові витрати» підсумовують витрати на заробітну плату керівників, спеціалістів та службовців з відрахуваннями у відповідні соціальні фонди; амортизаційні відрахування від вартості будівель і споруд (тобто І групи основних виробничих фондів підприємства); витрати на ремонт будівель і споруд, а також витрати на охорону праці всіх категорій працівників підприємства. Сума всіх наведених вище витрат складає цехову собівартість продукції. До складу статті «Загальновиробничі витрати» відносять витрати на науково-дослідні та випробувальні роботи; витрати на охорону навколишнього середовища, геологорозвідувальні роботи; витрати на стандартизацію і сертифікацію продукції тощо. Цехова собівартість продукції з урахуванням загальновиробничих витрат утворює виробничу собівартість виготовленої продукції. На підставі внесеної до табл. 8.2 інформації здійснюються аналітичні розрахунки головних витратних показників роботи підприємства: а) наводиться перелік та обчислюється сума умовно-змінних витрат (СУЗ) у собівартості продукції за формулою (8.35): (8.35) де ВЗі - змінні витрати на виробництво продукції, які залежать від зміни обсягів виробництва продукції. До них відносять витрати на сировину, основні й допоміжні матеріали, напівфабрикати та комплектуючі, паливо, електроенергію, пару, воду, стисле повітря тощо, заробітну плату основних виробничих працівників з відрахуваннями в соціальні фонди (якщо їх праця оплачується за встановленими відрядними розцінками); б) наводиться перелік та обчислюється сума умовно-постійних витрат (СУП) у собівартості продукції за формулою (8.36): (8.36) де ВПі - умовно-постійні витрати у собівартості продукції, які не залежать від зміни обсягів виробництва продукції. До них відносять заробітну плату керівників, спеціалістів, службовців з відрахуваннями в соціальні фонди, витрати на утримання та експлуатацію устаткування, на освоєння виробництва, цехові та інші загальновиробничі витрати. За результатами обчислених витрат необхідно віднайти питому вагу умовно-постійних та умовно-змінних витрат за формулами (8.37-8.38): (8.38)
де СЗАГ - виробнича собівартість виготовленої продукції, грн. На основі обчислених показників робиться висновок щодо матеріалоємності (Мє), енергоємності (Еє), зарплатоємності (ЗПє), амортизаційної ємності (Ає) досліджуваного виробництва за формулами (8.39-8.42): (8.39) (8.40) (8.41) (8.42) де åССМі - сукупні витрати на сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі тощо, необхідні для виготовлення продукції; Сє - витрати на енергію при виробництві продукції; А (І, II, III, IV) - амортизаційні відрахування за встановленими нормами амортизації для різних груп основних виробничих фондів підприємства; ФОППР, ФОПК - річний фонд оплати праці виробничих працівників та керівного персоналу відповідно. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |