Роль бізнес-розвідки в забезпеченні ефективної діяльності підприємства на ринку

Бізнес-розвідка - постійний процес збору, накопичення, структурування, аналі­зу даних про внутрішнє і зовнішнє середо­вища підприємства і надання його керівни­цтву інформації, що сприяє передбаченню змін в цих середовищах і прийняттю своє­часних рішень з управління ризиками, а також упровадження змін і відповідних за­ходів, спрямованих на задоволення май­бутнього попиту споживачів і забезпечен­ня прибуткової діяльності підприємства.

Сьогодні виникла і стрімко розвивається нова парадигма управління - мене­джмент, заснований на знаннях. Сучасні ринкові відносини характеризуються ускладненням комерційних схем і умов укладання угод, використанням складних комплексних продуктів, посиленням конкуренції між підприємствами. Вітчизняні підприємства з невеликих перетворюються на акціонерні товариства зі складною господарською інфраструктурою й управлінськими зв'язками. Управління фінансо­вими потоками, рухом капіталу, персоналом та іншими ресурсами стає найсклад­нішим завданням, пов'язаним зі зростанням обсягів звітності і документообігу, збі­льшенням перетину і швидкості інформаційних потоків тощо. Останнє є основною проблемою сучасного управління. Якщо раніше основним завданням інформацій­ної підсистеми управління підприємством було повідомлення достовірних вхідних

даних, пов'язаних з його діяльністю і ринком, то тепер все виглядає інакше. Керів­нику бракує часу не тільки на фільтрацію даних і обробку інформації, але і на те, щоб ознайомитися з цим потоком інформації. Тим більше що, будучи фахівцями з управління виробництвом, керівники, зазвичай, не мають навичок, пов'язаних з тех­нологією обробки інформації і перетворення її на знання. І це стосується інформа­ції, що надходить як стандартна поточна звітність, не включаючи інформацію, що може надійти від спеціально організованої системи збору даних. У зв'язку з цим потоки інформації, що йдуть до вищого ешелону управління, стали скорочуватися і розподілятися, збільшуючи кількість проміжних ланок, маршрутизуючи потоки за допомогою секретарів-референтів і помічників, делегуючи повноваження щодо ух­валення рішень на нижні ланки управління. Основним завданням керівників зали­шається стратегічне планування і управління діяльністю підприємства, що вимагає не тільки систематизації звітної інформації для формування реального уявлення про ситуацію, але й аналізу прогностичної інформації для оцінки можливостей ус­пішної реалізації розроблених планів і сценаріїв, а також наслідків прогнозованих змін. Опрацювання стратегічних рішень з урахуванням прогностичної інформації підвищує ефективність управління та адміністрування діяльності підприємства.

Використання технологій розвідки дає можливість успішно здійснювати прогноз кризових явищ у бізнесі, тобто реалізувати функцію раннього попередження кризи. А це, у свою чергу, уможливлює вживання запобіжних заходів для зниження кри­зової напруженості (локалізації кризи) чи зменшення можливого збитку. Ще однією опцією є можливість використання інформації про кризу у власних інтересах під­приємства з метою створення підґрунтя для зміцнення фінансового стану чи по­слаблення конкурента.

Сьогоднішня тенденція така, що роль ефективно організованої бізнес-розвідки зростає. Крім того, доводиться не тільки збирати уривчасті вербальні дані, але і досліджувати потоки суперечливих даних для достовірного відображення дійсної ситуації. Досить часто менеджери середньої ланки свідомо чи несвідомо, бажаючи звернути увагу на свою діяльність, прикрашають чи навіть фальсифікують дані. Це призводить до прийняття хибних рішень, що завдає шкоди як підприємству, так і здійснюваному ним бізнесу.

Відтак, головним завданням бізнес-розвідки стає перевірка звітної інформації і виключення можливості дезінформації вищого керівництва підприємства.

На перший погляд здається, що завдання бізнес-розвідки частково і раніше ставилися перед інформаційно-аналітичними службами структур економічної без­пеки підприємств, адже служби ділової розвідки найчастіше організують на основі таких структур.

Але відмінність інформаційно-аналітичної роботи служб безпеки від роботи підрозділів ділової розвідки можна порівняти з відмінністю інформації від комуніка­ції. Тобто інформація найчастіше є разовою й односпрямованою, а комунікація -постійною (регулярною) і взаємоспрямованою. При комунікації джерело і кореспон­дент постійно міняються місцями, інформаційні потоки контролюються за допомо­гою зворотного зв'язку. Інформаційно-аналітична діяльність закінчується наданням інформації кінцевому користувачу, а результатом розвідки, як комунікації, є дія. На збір і обробку даних безпосередньо впливають зміни, що є результатом цієї дії на саму систему і навколишнє середовище. Тому ефективність комунікації набагато вища за надання інформації (рис. 10.1).

Рис. 10.1. Блок-схема процесу бізнес-розвідки

Служба корпоративної розвідки створюється з метою:

- управління ризиками бізнесу;

- раннього виявлення загроз, можливостей, уразливих місць та інших нега­тивних факторів впливу на успіх бізнесу;

- забезпечення конкурентних переваг продукції підприємства на ринку за ра­хунок своєчасного прийняття нестандартних оптимальних керівних рішень.

Завданнями служби корпоративної розвідки є:

- регулярний збір важливої для підприємства інформації;

- попередній аналіз потоку зібраних даних, їх класифікація;

- своєчасне інформування керівників і персоналу про несприятливі для під­приємства події, забезпечення розробки альтернативних варіантів управлінських рішень;

- оцінка сценаріїв розвитку подій на підприємстві та на ринку;

- участь в управлінні відносинами з клієнтами;

- оперативний аналіз неструктурованої і структурованої інформації (отри­мання нових знань);

- синтез нових знань для менеджменту підприємства.

Якщо забезпечення економічної безпеки є діяльністю з оволодіння найважли­вішими умовами самореалізації підприємства, то ідентифікація цих умов, відстеження будь-яких змін, вивчення і прогнозування активності інших суб'єктів, що пра­гнуть опанувати цими умовами, - є стратегічним завданням бізнес-розвідки.

Регулярний збір і обробка інформації вимагає своєчасного оновлення інфор­маційних ресурсів. При цьому сучасні аналітичні технології потребують збережен­ня даних в електронній формі, що, в свою чергу, пояснює необхідність придбання сучасної технічної бази і програмного забезпечення для автоматизованого форму­вання звітів і забезпечення візуальності аналітичних результатів. Сьогодні також сформована потреба в наявності джерел даних, отримуваних з мережі Інтернет, шляхом спілкування в режимі on-line, із засобів масової інформації, з поновлюва­них баз даних і електронних архівів, з корпоративних інформаційних масивів й ар­хівів електронної пошти. Крім цього необхідно залучати людей як джерела інформації, здатних контактувати із співробітниками підприємства на будь-якому рівні, які займаються цілепокладанням для отримання потрібних даних. Відтак, на під­приємстві зростає роль аналітиків і розвідувачів, обізнаних на правилах роботи з інформацією, здатних ефективно застосовувати їх на практиці.

Найвідповідальнішим видом діяльності служб економічної безпеки є прогно­зування. Об'єктивна обмеженість сил і засобів, виділених власниками і керівницт­вом з бюджету підприємства на вирішення завдань економічної безпеки, змушує відвертати увагу служб безпеки від пошуку боржників і несумлінних контрагентів, від повернення викрадених засобів і цінностей підприємства, а концентрувати ува­гу на профілактиці і запобіганні таким випадкам. Вирішальну роль у цьому відіграє аналітична робота і розвідка. Службами економічної безпеки і корпоративної роз­відки ідентифікуються ризики, розробляються моделі загроз і сценарії криз, визна­чаються фактори, що впливають на них. Отже, основним завданням служб еконо­мічної безпеки є протидія несумлінній конкуренції. Вивчення конкурентів - частина бізнес-розвідки (так звана конкурентна розвідка), яка допомагає оцінити і спрогнозувати дії конкурентів, спрямовані на дестабілізацію діяльності підприємства. Ре­зультатом такого прогнозу на основі дослідження є розробка превентивних захо­дів, захист цілісності, зв'язків, репутації підприємства на ринку. Окремим завдан­ням служби безпеки є протидія недружнім злиттям і поглинанням. Практика злиття і поглинання, яка спостерігається сьогодні, показує, що керівництво захоплюваного підприємства і служба його економічної безпеки починають діяти тільки тоді, коли блокуються управлінські рішення через приналежність пакета акцій підприємства конкуренту, коли починаються активні дії з витіснення діючого менеджменту, коли ініціюється банкрутство підприємства. Але повноваженнями служби економічної безпеки, озброєної методами бізнес-розвідки й відстеження інформації, передба­чається завчасне попередження ознак можливого недружнього поглинання, вжи­вання необхідних заходів, що можуть виявитися набагато дешевшими на стадії попередження негараздів.

Сучасні засоби і технології обробки розвідувальної інформації дають можли­вість вирішувати завдання внутрішньої безпеки підприємства, оцінювати динаміку лояльності персоналу, виявляти центри напруженості. Аналіз інформації внутрішніх джерел і клієнтів допомагає службам безпеки виявляти факти витоку конфіденцій­ної інформації, інсайд-трейдінгу, іншої діяльності персоналу, яка зашкоджує ефек­тивному функціонуванню підприємства на ринку.

Зважаючи на те, що діяльність з управління економічною безпекою є невід'­ємною частиною в системі управління ризиками бізнес-діяльності, усі викладені вище підходи базової процедури управління ризиками є застосовними.

Сили конкурентної розвідки представлені на підприємстві співробітниками, чиїми безпосередніми функціональними обов'язками є цілепокладання, збір даних, структурування і збереження відповідних даних, аналіз інформації та її поширення цільовим особам, уповноваженим приймати управлінські рішення.

Слід зауважити, що останнім часом інформаційні підрозділи служб безпеки вітчизняних підприємств починають перетворюватися на служби бізнес-розвідки. Такий процес є надзвичайно важливим в зв'язку з тим, що до сил бізнес-розвідки підприємства відносяться співробітники всіх підрозділів, які займаються збором та дослідженням інформації і підтримують комунікацію із співробітниками підрозділів розвідки.

Звернувшись до іноземного досвіду, як приклад можна навести організаційну структуру конкурентної розвідки американської корпорації Motorola, яка стала першою корпорацією, що створила таку структуру. її гібридна структура склада­ється з центрального відділу бізнес-розвідки, а також з кількох співробітників інших підрозділів, яким доручено підтримувати комунікацію з центральним офісом. В кор­порації Motorola конкурентною розвідкою займається близько тридцяти співробіт­ників. Отже, грамотно побудована взаємодія між підрозділами дає можливість отримати значну економію. Але перш, ніж отримати економічний ефект, необхідно сформулювати і дотримуватися суворих вимог до високого рівня інтелектуальних ресурсів, задіяних у роботі служб бізнес-розвідки. Це вимагає пильної уваги під час добору персоналу в служби, пов'язані з глибокими аналітичними дослідженнями. Незважаючи на, здавалося б, значну пропозицію на ринку праці, знайти кваліфіко­ваних фахівців досить складно.

З огляду на такі етапи, як цілепокладання, збір, обробка даних, виділення ко­рисної інформації та її збереження, створення і поширення нових знань, технологіч­не забезпечення процесів з використання і управління інформаційними потоками стає важливою частиною бізнес-розвідки. Існує досить серйозний клас програм, використовуваних підприємствами для потреб конкурентної розвідки. Це корпора­тивні інформаційні системи, побудовані на основі корпоративних сайтів в Інтранет, які дають можливість збирати необхідну інформацію і поширювати її. Це програми класу Deep Mining, що дозволяють здійснювати ефективний пошук в базах даних й Інтернеті. Це систематизоване управління базами даних, що дозволяє створювати бази необхідних даних, досьє, зберігати ці дані і використовувати їх для аналізу. Це системи класу Business Intelligence, спроможні автоматично аналізувати дані, що надходять, за певними алгоритмами. Це новий клас прогнозуючих систем, які за результатами систематизації інформації можуть оцінювати тенденції розвитку об'єктів і ймовірність прояву кризових явищ, здійснювати моніторинг зовнішнього і внутрішнього середовищ. Це системи надання знань відповідно до політики інфор­мування, програми візуалізації результатів і формування звітів, такі як ситуаційні центри.

Таким чином, створення ефективної структури бізнес-розвідки на підприємст­ві вимагає серйозної підтримки з боку відділу інформаційних технологій. Природно, що складний комплекс засобів вимагає значного бюджету й розробки організацій­но-правових корпоративних норм.

Отже, бізнес-розвідка представляє собою аналітичне забезпечення важли­вих управлінських рішень, які приймають менеджери вищого рівня (керівництво підприємства), - це один з інструментів сучасного менеджменту, роль якого в умо­вах конкурентної боротьби сьогодні явно недооцінюється багатьма керівниками і підприємцями.

Висока ефективність служби бізнес-розвідки може бути досягнута лише в умовах високої довіри до неї з боку керівництва підприємства. А довіра, в свою чергу, може бути виправданою тільки за умов підбору відповідального керівника служби безпеки і забезпечення її необхідними ресурсами для реалізації різних ва­ріантів збору й аналітичної обробки вихідних даних.

Головним напрямком розвитку бізнес-розвідки на підприємстві є широке ви­користання електронного документообігу, особливо з численних, і, у першу чергу, великих електронних баз даних, корпоративних інформаційних систем, заснованих на Інтернет-технології, спеціальних комп'ютерних програм і прогнозуючих комплек­сів, демонстративних систем моніторингу і ситуаційних центрів. Застосування про­гресивних методів бізнес-розвідки в забезпеченні діяльності служб економічної безпеки дає можливість суттєво підвищити їх ефективність в сфері управління ри­зиками, управління оптимальними витратами корпоративних ресурсів на локаліза­цію загроз бізнесу тощо.

Питання для повторення

1. Дайте визначення поняттю «економічна безпека підприємства».

2. Визначте основні складові елементи економічної безпеки підприємства.

3. Назвіть передумови, необхідні для забезпечення відповідної безпеки еко­номічного стану підприємства.

4. Вкажіть основні чинники, що обумовлюють результативне забезпечення економічної безпеки в межах конкретного підприємства.

5. Як правильно сформувати систему управління економічною безпекою підприємства на основі її діагностики?

6. За допомогою яких методів можна спрогнозувати перспективний розвиток економічної безпеки на підприємстві?

7. Визначте роль економічної безпеки в системі діяльності підприємства за ринкових умов господарювання.

8. Обґрунтуйте функціональні цілі економічної безпеки підприємства.

9. Охарактеризуйте склад функціональних елементів економічної безпеки суб'єктів господарювання.

10. Побудуйте та поясність схему процесу досягнення необхідного рівня еко­номічної безпеки на підприємстві.

11. Визначте методичні основи оцінки досягнутого рівня економічної безпеки суб'єкта господарювання.

12. В чому полягають особливості розробки принципів економічної безпеки підприємства за окремими функціональними складовими?

13. Здійсніть змістовну характеристику процесу організації фінансової безпе­ки суб'єктів господарювання.

14. Доведіть необхідність включення силової складової в сукупність елемен­тів економічної безпеки підприємства.

15. Обґрунтуйте доцільність створення та функціонування підрозділу бізнес-розвідки в службі безпеки підприємства за ринкових умов його діяльності.

16. Яким чином узгоджуються конкретні завдання і функції служби безпеки на підприємстві?

Поиск по сайту: